Ухвала суду № 73252684, 10.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1482/18

УХВАЛА

10 квітня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Юхтенко Л.Р., розглянувши матеріали позовної заяви Заступника прокурора Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3) в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради (місцезнаходження: 65082, м. Одеса, вул. Гоголя,10), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1) про визнання дій протиправними та скасування будівельного паспорту від 05.10.2016 року, реєстраційний номер №01-07/233,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 03 квітня 2018 року надійшов адміністративний позов Заступника прокурора Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3) в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради (місцезнаходження: 65082, м. Одеса, вул. Гоголя,10), зо участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1) про визнання дій протиправними та скасування будівельного паспорту від 05.10.2016 року, реєстраційний номер №01-07/233.

Згідно із ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з позовної заяви заступник прокурора Одеської області звернувся з цим позовом в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із ч. 4 ст. 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, прокурор представляє інтереси держави у разі наявності порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: - захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - відсутність такого органу.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.

Відповідно до приписів частин 1,3,4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їхні заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

З огляду на викладене, прокурор може звертатися до суду в інтересах держави, які, в свою чергу, можуть бути пов'язані з необхідністю захисту прав державних органів, а також підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Позивач у позовній заяві посилається на опрацювання прокуратурою області стану додержання діючого архітектурно-будівельного та містобудівного законодавства України, однак доказів, на підставі чого та у якій формі таке опрацювання проводилось, суду не надав. Позивач не надав суду доказів того, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не здійснювались жодні дії щодо усунення порушення, яке є предметом даного позову.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

У пункті 7 ч. 1 ст.4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, заступнику прокурора Одеської області необхідно надати докази бездіяльності Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, з огляду на те, що він є суб'єктом владних повноважень і може здійснювати функції позивача, відповідно до вимог приписів КАС України самостійно.

Так, заступник прокурора Одеської області у позовній заяві зазначає, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області у належний спосіб не виконано функції з державного архітектурно-будівельного контролю та викладені у позовній заяві порушення не усунуто на протязі вже тривалого часу, починаючи з 05.10.2016 року, що надає органам прокуратури в розрізі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для представництва інтересів держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

При цьому, заступник прокурора Одеської області в позовній заяві не зазначає, чому саме Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області не звернувся до суду з самостійним позовом.

Згідно п.2 ч.5, ч.6 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Так, у цій позовній заяві у якості відповідача вказано Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради. Однак, згідно наданих до суду документів (листа №01-15/122 від 05.09.18) та інформації з офіційного сайту Одеської міської ради (http://omr.gov.ua/departments/259) вбачається, що правильним найменуванням відповідача є Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.

Окрім цього, зазначаючи у якості третьої особи ОСОБА_1, позивач у позовній заяві не вказує його реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорту для фізичних осіб - громадян України.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Позивачем до позовної заяви додано докази, зазначені у переліку додатків, які однак засвідчені з порушенням вимог вищевказаних норм.

Окрім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

До позовної заяви заступником прокурора Одеської області додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду, зазначивши, що прокуратурі стало відомо про вищезазначені порушення Закону лише після отримання спірного будівельного паспорту з Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради згідно листа від 14 березня 2018 року та співвідношення інформації що міститься в ньому з діючою у м. Одесі містобудівною документацією. Між тим, позивач не надає відповідних доказів на підтвердження обставин викладених в цій заяві.

Розглянувши цю заяву про поновлення строку, суддя дійшов висновку, що вона не підтверджена жодними доказами, а тому у суду не має можливості встановити коли саме позивач дізнався про існування оскаржуваного будівельного паспорту. Окрім того, зазначені позивачем підстави не є поважною причиною пропуску строку, оскільки позивач не надав суду доказів існування об'єктивних обставин, які перешкоджали йому раніше дізнатись про порушення інтересів та прав органу, в інтересах якого він звертається.

У постанові від 3 листопада 2015 року (справа 21-2008а15) Верховний Суд України аналізуючи положення КАС України про початок обчислення строку звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень та виникнення підстав, що дають право на звернення з позовом, зазначив, що підставою для такого звернення є факт порушення, вчинений у певний час, а не факт, коли стало відомо про це прокурору.

У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні «МіраґальЕсколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою зазначеної статті кодексу встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При таких обставинах, позовна заява Заступника прокурора Одеської області повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків шляхом надання належно оформленої позовної заяви: з зазначенням вірного найменування відповідача, з обґрунтуванням підстав звернення до суду в інтересах Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та засвідчених належним чином письмових доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також надання належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 150,151,160,161,167,169,256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Заступника прокурора Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська,3) в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Управління містобудування та архітектури Одеської міської ради (місцезнаходження: 65082, м. Одеса, вул. Гоголя,10), зо участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1) про визнання дій протиправними та скасування будівельного паспорту від 05.10.2016 року, реєстраційний номер №01-07/233,-залишити без руху.

2. Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки, викладені в ухвалі протягом десяти днів з моменту її отримання шляхом надання безпосередньо до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду (адреса: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога,14) документів, що підтверджують усунення викладених в ухвалі недоліків.

3. Роз'яснити позивачу, що в іншому випадку позов і додані до нього документи буде повернутий позивачу без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала набуває законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Р. Юхтенко