Рішення № 73252361, 05.04.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року (о 14 год. 30 хв.)Справа № 808/405/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 до державного бюджету штрафні санкції у розмірі 4 250 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.11.2017 на підставі матеріалів справи про порушення законодавства України про рекламу ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області встановлено порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», а саме - неподання на вимогу позивача документів щодо вартості розповсюдження реклами, та прийнято рішення №000057, яким до ФОП ОСОБА_1 за неподання вартості розповсюдження реклами відповідно до вимог ч. 6 ст. 27 Закону «Про рекламу», застосовано штрафні санкції в розмірі 1 700,00 грн., а також рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000058, яким до відповідача за порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами відповідно до вимог ч. 7 ст. 27 Закону «Про рекламу», застосовано штрафні санкції в розмірі 2 550,00 грн. Вказані рішення були направлені на адресу відповідача та отримані останнім особисто 20.11.2017, проте штрафні санкції у добровільному порядку сплачені не були. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 4 250,00 грн.

Розгляд справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

На підставі ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 22.04.1996 за адресою: 69093, АДРЕСА_1, про що свідчить безкоштовний запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

06 жовтня 2017 року головним спеціалістом відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами, анти тютюнового законодавства управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області складений протокол №000038 про наявні ознаки порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», а саме: 06.10.2017 о 10 год. 00 хв. Відповідачем на кіоску за адресою: АДРЕСА_2 засобом зовнішньої реклами розповсюджено рекламу алкогольних напоїв (фото фіксація на одному аркуші додається).

На підставі вказаного протоколу начальником ГУ Держпродстоживслужби у Запорізькій області 06.10.2017 винесено Рішення №000042 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а також вимогу №08213/6466 в порядку ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» про надання наступних документів: макетів розміщеної реклами, виписку з єдиного державного реєстру, письмових пояснень, дозволів на розміщення зовнішньої реклами, документального підтвердження вартості розповсюдження реклами (договори, акти виконаних робіт, квитанції про сплату, платіжні доручення про сплату розміщення рекламних засобів тощо), а також повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства України про рекламу відбудеться 10.11.2017 о 10 год. 00 хв. У приміщенні позивача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105а, кабінет №104. Вказані документи направлено на адресу відповідача поштою 10.10.2017.

На розгляд справи відповідач не з'явився та документів на вимогу ГУ Держпродспоживслужби у Запорізькій області від 06.10.2017 не надав, у зв'язку із чим 10.11.2017 позивачем складений протокол №000042 про порушення законодавства про рекламу про наявні ознаки порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», а саме: на вимогу Головного управління, на яке згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, розповсюджувач реклами не надав документів, необхідних для здійснення повноважень щодо контролю.

10 листопада 2017 року на підставі матеріалів справи та протоколу засідання ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 10.11.2017 №000043, встановлено порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», а саме - неподання на вимогу позивача документів щодо вартості розповсюдження реклами, та прийнято рішення №000057, яким до ФОП ОСОБА_1 за неподання вартості розповсюдження реклами відповідно до вимог ч. 6 ст. 27 Закону «Про рекламу», застосовано штрафні санкції в розмірі 1 700,00 грн.

Крім того, у той самий день на підставі протоколу засідання ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 10.11.2017 №000044, ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000058, яким до відповідача за порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами відповідно до вимог ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу», застосовано штрафні санкції в розмірі 2 550,00 грн.

Указана постанови супровідним листом від 14.11.2017 №08213/7346 направлені на адресу відповідача поштою та отримана ним особисто 20.11.2017, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості у добровільному порядку ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області звернулось із даним позовом до суду.

Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996 (надалі - Закон № 270/96-ВР), який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

10 вересня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі - Постанова № 442), абз. 2 п. 1 якої передбачено утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фіто санітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері (п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015).

Відповідно до п. 2 вказаного Положення Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження (пп. 9 п. 4 Положення).

Вищезазначені повноваження знайшли своє відображення у Положенні про ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області, затверджене Наказом від 25.02.2016 №11 Держпродспоживслужби, відповідно до п. 1 якого воно є територіальним органом Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вищого рівня та їй підпорядковане.

При цьому, Законом, який регулює відносини, які пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України є Закон №270/96-ВР, а нормативним документом, що регулює питання накладення уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав), є Постанова Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004, якою затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Так, на підставі ч. 1 ст. 16 Закону №270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Частиною 2 ст. 26 Закону №270/96-ВР визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 4 ст. 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону №270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

Відповідно до ч.6 ст. 27 Закону №270/96-ВР за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.7 ст. 27 Закону №270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України "Про рекламу", на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. п. 8-12, 14, 16, 18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції. Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках не пізніш як за один день.

За приписами п.16, 18 згаданого Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення ч. 2 ст. 26 Закону №270/96-ВР до ФОП ОСОБА_1 за неподання вартості розповсюдження реклами застосовано штрафні санкції в розмірі 1 700,00 грн., про що прийнято рішення №000057, а також прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000058, яким до відповідача за порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами відповідно до вимог ч. 7 ст. 27 Закону №270/96-ВР, застосовано штрафні санкції в розмірі 2 550,00 грн.

При цьому, частиною 11 статті 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Крім того, у відповідності до п. 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ним здійснено оплату до державного бюджету штрафів на загальну суму 4 250,00 грн., також відсутні докази оскарження до судових органів вищевказаних рішень про застосування штрафних санкцій, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафів у розмірі 6783,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 105-А, код ЄДРПОУ 40311343) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 69093, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету штрафні санкції у розмірі 4 250,00 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень 00 коп.) за наступними реквізитами: р/р 31110106700003, код платежу 21081100, МФО 813015, одержувач УДКСУ у Олександрівському районі м. Запоріжжя, код отримувача 38025440.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 295, 297 КАС України.

Суддя І.В. Батрак