Рішення № 73252328, 03.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м.Житомир справа № 274/4967/17

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Кондратюк Л.П., Квітченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неврахування при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту 1,7 та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі з 29 жовтня 1992 року по 25 травня 2002 року неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01 травня 2017 року з урахуванням розміру заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі з 29 жовтня 1992 року по 25 травня 2002 року, що включає суми районного коефіцієнту 1,7 та північної надбавки на підставі довідки ОАО "Славнефть-Мегионнефтегаз" №1685 від 27.07.2006 за вищевказаний період часу, зобов'язати виплатити недоотримані суми пенсії за результатами здійсненого перерахунку з 01 травня 2017 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що він перебуває на обліку в Бердичівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Житомирській області з 03.01.2014 та отримує пенсію за віком. В жовтні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки при її визначенні не було враховано районний коефіцієнт 1,7 за роботу на Крайній Півночі в період з 29.10.1992 по 25.05.2002 та північні надбавки. Проте, відповідачем листом № 214/Д-8 від 04.11.2017 в перерахунку пенсії було відмовлено посилаючись на те, що з 01.01.1992 Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян СРСР" передбачено, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, обчислення заробітної плати, з якої призначається пенсія, проводиться із виключенням сум районного коефіцієнту та північної надбавки. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечували в повному обсязі з підстав викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов. В обґрунтування якого вказали, що для розрахунку пенсії позивачем надана довідка про заробітну плату №36-05-Д-31 від 23.04.2014 з ОАО "Славнефть-Мегионнфтегаз" за період з січня 1993 року по травень 2002 року без врахування районного коефіцієнта і північної надбавки. Обчислення розміру пенсії із заробітної плати з врахуванням районних, поправочних коефіцієнтів провадиться за період роботи до 01.01.1992 згідно із Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян СРСР". Проте, з 01.01.1992 передбачено, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі, чи прирівняних до них районів, обчислення заробітної плати, з якої призначаються пенсії, провадяться із виключенням цих сум. А тому, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та суперечать вимогам законодавства.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Бердичівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком з 03 січня 2014 року.

25 жовтня 2017 року позивач звернувся до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням районного коефіцієнту 1,7 за роботу на Крайній Півночі в період з 29.10.1992 по 25.05.2002 та північної надбавки на підставі довідки ОАО "Славнефть-Мегионнефтегаз" від 27.07.2006 №1685.

Проте, листом Бердичівського об'єднаного управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.11.2017 №214/Д-8 позивача повідомлено, що обчислення розміру пенсії із заробітної плати з врахуванням районних, поправочних коефіцієнтів провадиться за період роботи до 01.01.1992 Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян СРСР". Проте, з 01.01.1992 передбачено, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі, чи прирівняних до них районів, обчислення заробітної плати, з якої призначаються пенсії, провадяться із виключенням цих сум. З довідки про заробітну плату позивача №36-05-Д-31 від 23.04.2014 з ОАО "Славнефть-Мегионнефтегаз" вбачається, що позивачу нарахована заробітна плата за період з січня 1993 року по травень 2002 року без врахування районного коефіцієнта і північної надбавки. А тому, при розрахунку пенсії заробітну плату за роботу на Крайній Півночі після 01.01.1992 враховано без районного коефіцієнта та північної надбавки (а.с.8-9).

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обчислення страхового стажу за період до впровадження системи персоніфікованого обліку здійснюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Перелік районів Крайньої Півночі та місцевостей, які прирівнюються до них, робота в яких дає право на пільгове обчислення стажу відповідно до Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР 10 листопада 1967 року №1029.

Підтвердження пільг здійснюється на підставі відповідних записів у трудовій книжці, довідок та письмових договорів, в яких, зокрема повинно бути зазначено термін дії договору та пільги, які надавалися працівникові.

Згідно ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Як встановлено ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до п.1 ст.2 Закону України "Про збір та обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених підпунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці". Таким чином, об'єктом оподаткування є заробітна плата з урахуванням районного коефіцієнта.

Згідно ч.1 ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюються за нормами цього Закону на підставі документів, про вік, страховий стаж, заробітну плату (доходів) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до абз.2, 3 ст.6 Угоди між урядами України і Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначаються сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Відповідно до Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які поширюється дія Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року про пільги для осіб, працюючих в цих районах та місцевостях, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1029, територія Ханти-Мансійського округу, м.Мегион, де знаходиться ОАО "Славнефть-Мегионнефтегаз", на якому працював позивач, територіально відноситься до районів Крайньої Півночі.

Відповідно до даних трудової книжки та архівних довідок про підтвердження розміру заробітної плати позивач був зайнятий на роботах в районах Крайньої Півночі з 1992 року по 2002 рік. Під час роботи позивача на зазначеному підприємстві йому виплачувався районний коефіцієнт - 1,7 і північна надбавка.

При огляді в судовому засіданні пенсійної справи ОСОБА_1 судом встановлено, що ОАО "Славнефть-Мегионнефтегаз" направлено відповідачу довідку №36-05-1685 від 27.07.2006 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з жовтня 1992 року по травень 2002 року із позначкою з врахуванням районного коефіцієнту 1,7 та північної надбавки. При цьому вказано, що з усіх сум сплачено страхові внески в Пенсійний фонд.

Суд критично оцінює посилання відповідача щодо відсутності підстав для врахування при обрахунку пенсії позивача районного коефіцієнту 1,7 та північної надбавки з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 96 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 15 травня 1990 року № 1480-I "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" було передбачено, що при вибутті осіб, які проживають у районах, де до заробітної плати встановлено районні коефіцієнти, за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Разом з тим, постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII прийнято 05.11.1991.

Статтею 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачалось, що при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64-67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.

За приписами статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди здійснюється згідно законодавства держави, на території якої вони проживають.

Згідно вимог пункту 2 статті 6 Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території любої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (пункт 3 статті 6 вказаної Угоди від 03.03.1992).

В свою чергу, статтею 5 Угоди від 13.03.1992 визначено, що дана Угода розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Отже, наведені положення Угоди передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні.

Безпосередній зміст Угоди не містить обмежень щодо врахування його положень при призначенні чи перерахунку пенсії.

Крім того, в даній Угоді немає жодних застережень з приводу особливостей врахування до складу заробітної плати (заробітку, доходу) районних коефіцієнтів, північних надбавок тощо.

Суд звертає увагу на те, що ні в Законі України "Про пенсійне забезпечення", ні в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містяться спеціальних обмежень не врахування певної частини заробітку, офіційно отриманого громадянином на території держав-учасниць Угоди від 13.03.1992.

З приводу особливостей застосування у спірних відносинах положень Угоди від 13.03.1992 і національного законодавства, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

За змістом частин 1 і 2 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, серед іншого, з цього Закону та міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29 червня 2004 року за №1906-VІ, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

За змістом частини 5 статті 7 КАС України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Отже, згідно Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною Радою України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

Враховуючи обставину безпосереднього працевлаштування позивача на підприємствах у місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі та отримання заробітної плати із районним коефіцієнтом та північною надбавкою, з яких сплачувались відповідні страхові внески в державах-учасниць Угоди від 13.03.1992, суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_1 права на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при перерахунку пенсії в складі заробітку.

Що стосується посилання відповідача на той факт, що довідка ОАО "Славнефть-Мегионнефтегаз" №1685 від 27.07.2006 є недійсною, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що листом від 23.01.2014 №1358/02 відповідач звернувся до Російської Федерації для уточнення довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.01.1993 по 31.05.2002 із зазначенням примітки "без врахування районного коефіцієнту та північної надбавки".

На запит відповідача 17.06.2014 архів ОАО "Славнефть-Мегионнефтегаз" надіслав нову довідку про заробітну плату ОСОБА_1 №36-05-Д від 17.06.2014 без врахування районного коефіцієнту та північної надбавки. При цьому, вказав, що раніше видану довідку №1685 від 27.07.2006 вважати недійсною.

Враховуючи, що суд дійшов висновку, що позивач має право на врахування у його пенсії районного коефіцієнту та північної надбавки, довідка №1685 від 27.07.2006, яка містить усі вказані нарахування має бути використана при проведенні перерахунку пенсії позивачу.

Щодо визначення часу, з якого позивач має право на перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Строк проведення перерахунку раніше призначеної пенсії військовослужбовцям відповідно до ч.2. ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Як зазначалось раніше, позивач звернувся до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про проведення перерахунку пенсії 25.10.2017, тим самим набув право на перерахунок пенсії з 01 листопада 2017 року.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Бердичівським об'єднаним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 сум районного коефіцієнту 1,7 та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі з 29 жовтня 1992 року по 25 травня 2002 року на підставі довідки ОАО "Славнефть-Мегионнефтегаз" №1685 від 27.07.2006, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп. відповідно до квитанції від 24.11.2017 №54, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 сум районного коефіцієнту 1,7 та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі з 29 жовтня 1992 року по 25 травня 2002 року.

Зобов'язати Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 листопада 2017 року з урахуванням розміру заробітної плати за період роботи на Крайній Півночі з 29 жовтня 1992 року по 25 травня 2002 року, що включає суми районного коефіцієнту 1,7 та північної надбавки на підставі довідки ОАО "Славнефть-Мегионнефтегаз" №1685 від 27.07.2006 за вищевказаний період часу, виплатити недоотримані суми пенсії за результатами здійсненого перерахунку з 01 листопада 2017 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (м.Бердичів, вул.Л.Карастоянової,29 , код ЄДРПОУ 37752900) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 640 (шістсот сорок) грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 10 квітня 2018 року