Рішення № 73252256, 04.04.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м.Житомир справа № 806/3086/17

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Чернюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним і скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № 0003805013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01.11.2017.

В обґрунтування позову зазначає, що вказаним рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області застосовано штрафні санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в розмірі 1678,56 грн. Позивач вважає дане рішення протиправним, стверджує про своєчасність перерахунків всіх податків до місцевого та державного бюджетів.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.11.2017 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

13 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог. В прохальній частині позову просить визнати протиправним та скасувати рішення № 0003805013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01.11.2017 та визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-542-06 від 06.12.2017 (а.с.40-44).

Ухвалою суду від 13.12.2017 відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишено уточнений позов без руху до 10.01.2018 (а.с.53-54).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 уточнену позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з неусуненням недоліків встановлених ухвалою від 13.12.2017, перенесено розгляд справи (а.с.59-60).

17 січня 2018 року та 07 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявами про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог. В прохальній частині позову просить визнати протиправним та скасувати рішення № 0003805013 про про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01.11.2017 (а.с.67-70, 129-132).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції від 15.12.2017.

Приписами пункту 10 Розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи зазначене, справу слід розглядати у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017.

Позивач в судовому засіданні 4 квітня 2018 року позов підтримав в повному обсязі і просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перебуває на обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (Ружинське відділення) та обліковується на загальній системі оподаткування.

1 листопада 2017 року заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області прийнято рішення № 0003805013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до ОСОБА_1 за період з 10.02.2016 по 17.02.2017 штраф у розмірі 960,96 грн та пеню у розмірі 717,60 грн.

Позивач, вважаючи спірне рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначають правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з положеннями частини другої статті 8 та статті 12 Закону № 2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI встановлено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Приписами ч.3 ст.9 Закону № 2464-VI передбачено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Нормами ч.2 ст.25 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

Згідно з п.1 розділу VII Інструкції № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Нормами п.п.2 п.2 розділу VII Інструкції № 449 визначено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону України № 2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Як встановлено зі змісту інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_1, позивачем було порушено строки, встановлені абз.3 ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", щодо сплати єдиного внеску у сумі 4804,80 грн (а.с.19-29).

Так, платники єдиного внеску, зазначені у п.4 ч.1 ст.4 Закону України № 2464-VI, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року.

Судом встановлено, і не заперечується сторонами, що 16.02.2017 позивач сплатив заборгованість зі сплати єдиного внеску, проте із порушенням строків, про що свідчить інформація відповідно до інтегрованої картки платника податків, суму боргу необхідно було сплатити до 10.02.2018 (включно), а було зараховано 17.02.2017.

Відповідачем під час нарахування пені і суми штрафних санкцій, визначено прострочення у 8 днів.

Згідно розрахунку штрафної санкції та пені ОСОБА_1 контролюючим органом було нараховано пеню за період з 09.02.2016 по 17.02.2017 (за 374 дні) 694,01 грн та з 10.02.2017 по 17.02.2017 (8 днів) 23,59 грн (а.с.138).

Так, з аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування позивачу пені за 7 днів прострочення сплати з 11.02.2017 по 17.02.2017.

Суд наголошує, що п.5 розділу VII Інструкції № 449 передбачено, що на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Однак, як встановлено судом з розрахунку контролюючого органу, сума пені за один день становить 2,95 грн.

Таким чином, з урахуванням, що позивачем було порушено терміни сплати єдиного внеску на 7 днів, а відповідачем нараховано пеню у розмірі за один день 2,95 грн, суд вважає за необхідне визнати необхідною сумою пені до сплати (7*2,95=20,64грн) 20,64 грн.

В порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України відповідачем не надано належних та обгрунтованих доказів на підтвердження правильності нарахування пені з 09.02.2016 по 10.02.2017 в розмірі 697,02 грн.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позивачем доведено помилкове нарахування пені у сумі 697,02 грн, а тому в цій частині рішення Головного управління ДФС у Житомирській області № 0003805013 від 01.11.2017 підлягає скасуванню.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що оскаржуване рішення прийняте відносно нього як фізичної особи, а не як фізичної особи-підприємця (а.с.7), оскільки рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається за формою згідно з додатком 12 до вказаної Інструкції.

Згідно форми даного рішення видно, що вказується найменування / прізвище, ім'я, по батькові платника єдиного внеску.

Тобто дана форма передбачє зазначення або найменування, або прізвища, ім'я, по батькові платника.

Виходячи з викладеного судом не встановлено, порушень при заповненні оскаржуваного рішення.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн, про що свідчить квитанція № 11 від 07.11.2017 (а.с.3).

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З наведеної норми вбачається, що судові витрати, у даному випадку судовий збір, стягується саме із суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі пропорційно до задоволення позову в частині.

З аналізу обсягу задоволених позовних вимог ОСОБА_1, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДФС у Житомирській області 265,60 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_2) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 39459195) № 0003805013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерархування) єдиного внеску від 01.11.2007 в частині нарахування пені в розмірі 697,02 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 265,60 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 10 квітня 2018 року