Рішення № 73251681, 12.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Справа № 804/3172/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: В.В. Ількова,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в розмірі 17000,00 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в розмірі 17000,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що в інтегрованих картках платника податків станом на 13.03.2017 року у ФОП ОСОБА_1 обліковується податкових борг з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 17000,00 гривень, який утворився внаслідок несплати у встановлені законом терміни сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 62346-04 від 27.12.2016 року. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2017 року було зупинено провадження по справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №804/4921/17, що знаходиться в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 року призначено справу до розгляду на 12.03.2018 року, у зв'язку із набранням законної сили рішенням суду від 18.01.2018 року у справі №804/4921/17.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. 12.03.2018 року від представника позивача до канцелярії суду було подано клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку із оскарженням у касаційній інстанції постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 року та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 року по справі № 804/4921/17. Однак, рішення суду апеляційної інстанції від 18.01.2018 року набрало законної сили, підстави для зупинення провадження по справі до розгляду справи касаційним судом - відсутні.

Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

На момент розгляду справи в порядку письмового провадження 27.12.2017 року Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження керуючись КАС України в редакції від 15.12.2017 року. Враховуючи те, що сторони у судове засідання не з'явились, справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ФОП ОСОБА_1 (код ОКПП НОМЕР_1) перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Визначення податкового боргу, надане у пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України. Так, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.5 статті 287 ПК України визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та є платником податків, зборів та обов'язкових платежів.

Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, на підставі наказу "Про проведення фактичної перевірки ОСОБА_1" від 10.11.2016 р. за №526 та направлень на перевірку від 11.11.2016 року №237 та від 11.11.2016 року №238 проведено перевірку об'єкту: кафе, розташованого за адресою: м. Першотравеньк, вул. Октябрьська, 12а, що належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 18.11.2016 року за № 95/04-10-40-2609416741 (а.с. 11, 12).

У вказаному акті контролюючим органом було зроблено висновок щодо порушення ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, а саме: реалізація алкогольних напоїв коньяк "Шустов" без марок акцизного збору встановленого зразка.

23.11.2016 року Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення № 000022/04-10-40-2609416741 про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн., згідно з абзацом 15 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР (а.с.13).

Також, оскільки рішення від 23.11.2016 року № 000022/04-10-40-2609416741 позивачем у встановленому законом порядку станом на 27.12.2016 оскаржено не було, контролюючим органом у відповідності до норм ст.59 ПК України сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 27.12.2016 р. за №62346-04 на загальну суму 17000,00 гривень (а.с.14).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення рекомендованим поштовим повідомлення було надіслано відповідачу та відповідачем отримано особисто 04.01.2017 року (а.с.14).

Відтак, як зазначає позивач, у своєму позові, що згідно інтегрованої картки платника податку станом на 13.03.2017 року відповідач має податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 17000,00 гривень.

Таким чином, підставою винесення податкової вимоги від 27.12.2016 року була наявність (виникнення) податкового боргу у загальному розмірі 17000,00 гривень.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пп. 191.1.45 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 87.1 та 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 року у справі № 804/4921/17 за позовом ОСОБА_1 до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 23.11.2016 року №000022/04-10-40-2609416741.

Підставою скасування рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 23.11.2016 року №000022/04-10-40-2609416741 було те, що відповідачем не надано до суду належних та беззаперечних доказів вини позивача, отже відповідач як суб'єкт владних повноважень документально не підтвердив обґрунтованість своїх висновків та правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі рішення від 23.07.2016 року №000022/04-10-40-2609416741, а тому оскаржуване рішення було винесено протиправно.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 року, яка набрала законної сили, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 року у справі № 804/4921/17 було змінено, доповнивши її резолютивну частину абзацом наступного змісту: «У задоволенні решти позову відмовити». В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 року залишено без змін.

Відтак, вищевказаними судовими рішеннями підтверджена протиправність та скасовано рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій від 23.11.2016 року №000022/04-10-40-2609416741 на підставі якого було сформовано податкове повідомлення-рішення № 62346-04 від 27.12.2016 року.

У відповідності до ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, та з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції від 18.01.2018 року, яка набрала законної сили, суд дійшов висновку про те, що прийняте рішення № 000022/04-10-40-2609416741 від 23.11.2016 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00 гривень, за порушення ст. 11 Закону України №481/95-ВР, є протиправним, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, а штрафні санкції - стягненню.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, третя особа - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості в розмірі 17000,00 гривень, слід відмовити.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (52800, АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_1), третя особа - Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14а, код ЄДРПОУ 39852710) про стягнення заборгованості в розмірі 17000,00 гривень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков