Рішення № 73251593, 19.01.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року Справа № 804/7442/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засіданняБурцевій Я.Е. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Калашніков Є.М. Тулянцева В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрінк Дістрібушн Сістем» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання неправомірною та скасування постанови №238/4.1-10/764 від 26.10.2017р., -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрінк Дістрібушн Сістем» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та просить визнати неправомірною та скасувати постанову відповідача №238/4.1-10/764 від 26.10.2017р. про накладення штрафу у розмірі 704000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що посадовою особою відповідача було проведено позапланову перевірку позивача за результатами якої був складений акт від 27.09.2017р. за висновками якого було встановлено порушення позивачем законодавчих норм, а саме: у червні 2017р. не індексувалась заробітна плата 22 працівників та зазначено, що індекс споживчих цін у січні 2017р. становив 101,1%, у лютому 2017р. - 101,0%, у березні 2017р. -101,8%, у квітні 2017р. - 100,9%, тобто у червні 2017р. була підстава для проведення індексації заробітної плати, яка була встановлена у розмірі 62,31 грн. За вказані порушення відповідачем було прийнято оспорювану постанову про накладення на позивача штрафу у вказаному розмірі. Позивач не погоджується із наведеними вище висновками посадової особи відповідача, вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству, оскільки з 01 травня 2017р. позивачем збільшено посадові оклади за кожною посадою згідно зі штатним розписом, затвердженим 03.05.2017р.,а отже, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. (далі - Порядок №1078) обчислення індексу інфляції починає здійснюватися з червня 2017р. та індексація грошових доходів можлива лише з місяця, що настає за місяцем опублікування індексу за червень (тобто з липня), а тому проведення індексації у червні не може відповідати Порядку №1078, оскільки до червня ще не було опубліковано індекс за червень, а прийнятий індекс 1 та не перевищує 103%. За викладеного, позивач вважає, що посилання відповідача у оспорюваній постанові про індексацію у разі підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом необґрунтоване, оскільки в жодному документі підприємства стосовно підвищення окладів не вказується про випереджаючий шлях такого підвищення з урахуванням прогнозованого рівня інфляції та аналогічного висновку також дотримується і Київський апеляційний адміністративний суд при вирішенні справи №823/2023/16. Також позивач вказує і на те, що інформація про індекси інфляції (індекси споживчих цін) публікується Державною службою статистики щомісяця за наведеним графіком, зокрема, за травень 2017р. - 08.06.2017р., за червень 2017р. - 07.07.2017р., заробітна плата індексується тільки в межах прожиткового мінімуму для тих хто працює, прожитковий мінімум у травні, червні 2017р. становить 1684 грн. згідно до ст.95 КЗпП України, Порядку №1078, Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», а тому у червні 2017р. заробітна плата працівникам позивача виплачувалась за травень 2017р. відповідно діючої нормативної бази індексуванню по досягненню індексу інфляції 3%. Згідно розрахунку січень 2017р.-1,1%, лютий 2017р. - 1,0%, березень 2017р. -1,8%, квітень 2017р. - 0,9%, травень 2017р. - 1,3%=2,32%. Отже у травні 2017р. індекс інфляції складав 2,32%, що менше нормативно встановлених 3%, а тому позивач вважає, що притягнення до відповідальності позивача за оспорюваною постановою є незаконним та винесеним всупереч діючому законодавству. Окрім того, в порушення п.5-8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509 (далі - Порядок №509) відповідач не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справи, не прийняв до уваги заперечення до акту перевірки, залишив без відповіді скарги позивача чим позбавив його права участі у розгляді справи після чого незаконно виніс оспорювану постанову. Додатково у відповіді на заперечення (відзив) відповідача позивач посилається на те, що відповідач жодним чином не обґрунтовує чому він бере розрахунок індексу споживчих цін саме за період з січня 2017р. по квітень 2017р., тоді як базовим місяцем позивача є травень 2017р. (у якому позивачем було підвищено посадові оклади), а отже, відповідно до Порядку №1078 травень 2017р. є базовим місяцем, а значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100% та обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з червня 2017р., проте у червні 2017р. індекс споживчих цін склав 101,6%, що не перевищує порогу індексації у 103% як зазначено ч.1 ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а тому вважає, що підстави для здійснення індексації заробітної плати у червні 2017р. у позивача були відсутні, також і згідно доданого розрахунку, зробленого позивачем за допомогою відповідного інтернет-сайту такі підстави виникають у позивача лише у листопаді 2017р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у письмових запереченнях на позов просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі посилаючись на те, що у ході проведення перевірки було виявлено, що з 01 травня 2017р. посадові оклади згідно із штатним розписом позивача 03.05.2017р. збільшено за кожною посадою на 10,00 грн. При цьому, п.5 Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення. Індекс споживчих цін у січні 2017р. становив 101,1%, у лютому 2017р. - 101,0%, у березні 2017р. -101,8%, у квітні 2017р. - 100,9%, тобто у червні 2017р. була підстава для проведення індексації заробітної плати, яка була встановлена у розмірі 62,31 грн. До того ж, індексацію заробітних плат потрібно нараховувати і виплачувати разом із заробітною платою, проте відомості нарахування та виплати зарплати працівникам позивача не містять відображення нарахування і виплати відповідної індексації у зв'язку з чим позивачем порушені вимоги ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці». Щодо твердження позивача про порушення процедури розгляду справи та прийняття постанови про накладення штрафу, то представник відповідача вказує на те, що справу може бути розглянуто без участі представника у разі коли його проінформовано згідно до п.6 Порядку №509 і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення його розгляду - п.7 Порядку №509. Так, повідомленням від 04.10.2017р. розгляд справи було призначено на 18.10.2017р., проте на підставі клопотання позивача від 13.10.2017р. було перенесено на 26.10.2017р. про що було направлено повідомлення від 19.10.2017р., яке було повернуто до відправника, а відтак, розгляд справи відбувся у встановлені Порядком №509 строки та із дотриманням відповідної процедури. Щодо стягнення з відповідача судового збору представник відповідача посилається на те, що відповідач звільнений від сплати судового збору з 01.01.2017р., а тому користується пільгами, передбаченими п.20 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

У ході судового розгляду справи, судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрінк Дістрібушн Сістем» 16.06.2010р. зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, Кіровський район, пр.Кірова, буд.82-Г, що підтверджується копією довідки статистики, копією Статуту позивача та копіями витягів з ЄДРПОУ від 18.10.2016р., від 26.09.2017р. (а.с.15-32).

У період з 26.09.2017р. по 27.09.2017р. посадовою особою відповідача було проведено позапланову перевірку позивача за результатами якої складено акт перевірки №238/4.1-10 від 27.09.2017р. за висновками якого було встановлено, що в порушення позивачем вимог ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України «Про оплату праці» та п.5 Порядку №1078 у червні 2017р. не індексувалась заробітна плата 22 працівників з урахуванням того, що індекс споживчих цін у січні 2017р. становив 101,1%, у лютому 2017р. - 101,0%, у березні 2017р. -101,8%, у квітні 2017р. - 100,9%, тобто у червні 2017р. була підстава для проведення індексації заробітної плати, яка була встановлена у розмірі 62,31 грн., що підтверджується копією відповідного акту (а.с.38-65).

На підставі вказаного вище акту перевірки, посадовою особою відповідача були прийняті припис про усунення виявлених порушень №238/4.1-10-179 від 29.09.2017р., у тому числі і порушення ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України «Про оплату праці» щодо проведення індексації заробітної плати, а також і прийнята оспорювана постанова за №238/4.1-10/764 від 26.10.2017р. про накладення на позивача штрафу у розмірі 704000 грн. (а.с.36-37, 70-76).

Позивач не погоджується із постановою про накладення штрафу №238/4.1-10/764 від 26.10.2017р., просить визнати її неправомірною та скасувати посилаючись на те, що висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству, оскільки підстав для індексації заробітної плати у червні 2017р. у позивача не було згідно до вимог Порядку №1078, ст.95 КЗпП України, окрім того, розгляд справи відповідачем проведено з порушенням п.5-8 Порядку №509, а саме: без повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи чим було позбавлено позивача права участі у розгляді справи.

Заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому розгляді даної справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст.95 Кодексу Законів про працю України визначено, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Також і статтею 33 Закону України «Про оплату праці» визначено, що у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії;стипендії;оплата праці (грошове забезпечення).

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог п.5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно абзаців 3,4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, у разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

А за абзацами 6, 7 пункту 5 вказаного Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що у разі підвищення підприємствами, установами та організаціями працівникам грошового доходу випереджаючим шляхом індексації заробітних плат здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Так, як свідчать матеріали справи, а також і підтверджено як представником позивача, так і представником відповідача у ході судового розгляду справи, з 01 травня 2017р. посадові оклади згідно зі штатним розписом, затвердженим 03.05.2017р., збільшено за кожною посадою на 10 грн., що також підтверджується і копією відповідно штатного розпису (а.с.34-35).

Згідно наведеного у акті перевірки, у оспорюваній постанові розрахунку, індекс споживчих цін у січні 2017р. становив 101,1%, у лютому 2017р. - 101,0%, у березні 2017р. -101,8%, у квітні 2017р. - 100,9%, тобто у червні 2017р. була підстава для проведення індексації заробітної плати, яка була встановлена у розмірі 62,31 грн. (а.с.36-64).

Разом з тим, відповідно до розрахунково-платіжних відомостей за червень 2017р. така індексація грошових доходів 22 працівникам - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 позивачем не здійснювалася та вказаним працівникам не була виплачена разом із заробітною платою за червень 2017р., що підтверджено представником позивача в ході судового розгляду справи.

Проте, необхідність такої індексації грошових доходів працівників у разі підвищення підприємствами, установами та організаціями саме у наступному місяці, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін (підвищення зарплати відбулося у травні 2017р., тобто наступним місяцем є червень 2017р.) випливає із вищенаведених норм п.5 Порядку №1078.

При цьому, судом також враховується розрахунок проведений за допомогою інтернет-сайту http:/buh.ligazakon.ua/calculator/zp.html (а.с.142-143).

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч.1 ст.77 вказаного Кодексу, на позивача покладено обов'язок довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Так, представником позивача у ході судового розгляду справи не було надано суду жодних доказів та не наведено будь-яких підстав, які б свідчили про відсутність у позивача обов'язку здійснити індексацію та виплатити разом із заробітною платою суми такої індексації своїм працівникам з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та обставин, встановлених у даній справі.

При цьому, судом не приймається до уваги доводи про проведення свого розрахунку за допомогою інтернет-сайту за яким зобов'язання щодо проведення індексації у позивача виникає лише у листопаді 2017р., оскільки вказані доводи не обґрунтовані з урахуванням індексу споживчих цін, як це зроблено відповідачем при проведенні відповідного розрахунку, наведеного як у акті перевірки, так і у оспорюваній постанові.

Також, при прийнятті рішення у даній справі щодо відмови у задоволенні позову, судом враховується і те, що позивач не оспорив у встановленому законодавством порядку припису відповідача за №238/4.1-10-179 від 29.09.2017р. зі змісту якого видно, що позивачу приписано, у тому числі і усунути порушення ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України «Про оплату праці» у строк до 04.10.2017р. з приводу проведення індексації грошових доходів працівників в червні 2017р., що фактично свідчить про те, що позивач погодився із вказаним порушенням.

Є безпідставними посилання представника позивача на підтвердження позову на правову позицію Київського апеляційний адміністративний суд при вирішенні справи №823/2023/16, оскільки вказана правова позиція не має преюдиційного значення у даній справі та не може бути підставою для звільнення від доказування у розумінні ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом також критично надається оцінка твердженням представника позивача стосовно того, що відповідачем не було відкладено розгляду справи за його клопотанням чим було позбавлено позивача права на участь у розглядів справи в порушення п.5-8 Порядку №509, з огляду на те, що вказане спростовується копіями повідомлень, адресованих та надісланих відповідачем позивачеві на його адресу про перенесення розгляду справи з 18.10.2017р. на 26.10.2017р., факти повідомлення позивача належним чином про дату, час та місце розгляду справи підтверджені наданими копіями списків згрупованих поштових відправлень, копією поштового повідомлення про отримання позивачем повідомлення 12.10.2017р., копіями реєстру відправлень поштової кореспонденції від 19.10.2017р., списку сгрупованих поштових відправлень, фіскального чеку про відправку від 19.10.2017р. та повернутим на адресу відповідача конверту, надісланого на адресу позивача з відміткою пошти про «досилання»(а.с.106-114).

Наведені досліджені судом докази спростовують твердження представника позивача про порушення відповідачем вимог Порядку №509.

Між тим, представником відповідача у ході судового розгляду справи суду надано достатньо належних та допустимих доказів, які свідчать про правомірність і обґрунтованість прийнятої відповідачем оспорюваної постанови з урахуванням ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши правомірність прийняття відповідачем оспорюваної постанови згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що при прийнятті оспорюваної вимоги відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Водночас, суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на безпідставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача витрат з подання позову у розмірі 12060,00 грн. та клопотання про забезпечення позову у сумі 480 грн. через те, що відповідач з 01.01.2017р. звільнений від сплати судового збору згідно п.20 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», так як вказана норма виключена на підставі Закону №2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності з 15.12.2017р. та питання розподілу судових витрат при вирішенні адміністративного спору врегульовано ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній з 15.12.2017р. за якою саме на суб'єкта владних повноважень покладаються судові витрати позивача у разі задоволення адміністративного позову.

Приймаючи до уваги наведене та вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.

Однак, виходячи з того, що у суду відсутні підстави для задоволення даного позову, і судові витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11,12, 47, 72-77,94,122,132,139,193,241-246,250,251, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрінк Дістрібушн Сістем» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання неправомірною та скасування постанови №238/4.1-10/764 від 26.10.2017р. - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення ( у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено - 24.01.2018р.

Суддя С.О. Конєва