Рішення № 73251577, 04.04.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року ЛуцькСправа № 803/119/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Кузьмича О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Луцьке ОУПФ) про зобов'язання зарахувати до страхового стажу роботу в Кооперативі «Агроремавтосервіс» Автотранспортного підприємства 0201 та провести перерахунок пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 12.01.2017 року перебуває на обліку в Луцькому ОУПФ та отримує пенсію за віком.

В період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року ОСОБА_2 працював вулканізаторником 3 розряду у кооперативі «Агроремавтосервіс» Автотранспортного підприємства 0201, що підтверджується записом у трудовій книжці, проте відповідачем відмовлено у зарахуванні цього трудового стажу, з зазначенням, що в трудовій книжці записи про накази та звільнення з роботи дописані іншою ручкою.

Позивач вважає таку відмову протиправною, просить зобов`язати Луцьке ОУПФ зарахувати ОСОБА_2 до загального страхового стажу роботу в кооперативі «Агроремавтосервіс» Автотранспортного підприємства 0201 на посаді вулканізаторника 3 розряду в період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року та провести перерахунок пенсії з врахуванням цього стажу з 12.01.2017 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 12.01.2017 року призначено пенсію по віку згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Загальний.

В період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року ОСОБА_2 працював вулканізаторником 3 розряду у Кооперативі «Агроремавтосервіс» Автотранспортного підприємства 0201, що підтверджується записом у трудовій книжці, проте відповідачем відмовлено у зарахуванні цього трудового стажу.

З метою зарахування вказаного трудового стажу, 21.03.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Луцького ОУПФ з заявою.

При цьому з листа Луцького ОУПФ від 30.03.2017 року №202/С-01 вбачається, що йому відмовлено в зарахуванні зазначеного трудового стажу, з зазначенням, що в трудовій книжці записи про накази та звільнення з роботи дописані іншою ручкою та рекомендовано надати підтверджуючі документи для дорахування стажу за вказаний період роботи.

Так, для надання підтверджуючих документів ОСОБА_2 звертався в архів. З листа комунальної установи Луцький міський трудовий архів від 04.04.2017 року №44/1-12 вбачається, що документи з особового складу Кооперативу «Агроремавтосервіс» на державне зберігання у Луцький міський трудовий архів не надходили.

Також з листа Державного архіву Волинської області від 25.04.2017 року №1373/01-21 вбачається, що до Держархіву області документи по Кооперативу «Агроремавтосервіс» на зберігання також не надходили.

У зв`язку з чим ОСОБА_2 09.08.2017 року звернувся до Луцького ОУПФ з заявою в якій просив підтвердити наявний трудовий стаж для призначення пенсії в період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року.

Проте листом від 03.11.2017 року №419/С-01 йому відмовлено так як в трудовій книжці записи про накази та звільнення з роботи дописані іншою ручкою, та у разі неможливості підтвердити вищевказаний період роботи запропоновано звернутися до суду для встановлення факту перебування в трудових відносинах.

В листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області в порядку окремого провадження заінтересована особа: Луцьке ОУПФ про встановлення факту перебування його в трудових відносинах з Кооперативом «Агроремавтосервіс» Автотранспортного підприємства 0201 в період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року на посаді вулканізаторника 3 розряду. Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 18.12.2017 року заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду оскільки вказаний спір слід розглядати в порядку позовного провадження.

У зв`язку з цим ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII.

Як встановлено статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (стаття 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Відповідно до частин першої, третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації.

Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно норми статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. В разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637).

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналізуючи вищевказані положення, суд вважає, що довідки мають надаватися у разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період, що визначає їх право на пенсію на пільгових умовах.

Відомості про роботу позивача підтверджуються трудовою книжкою, що ведеться з 1975 року.

Так, трудовою книжкою ОСОБА_2 НОМЕР_2 заведеною 17.02.1975 року, стверджується, що за записом №11 позивач з 25.06.1991 року призначений вулканізаторником 3 розряду кооперативу «Агроремавтосервіс», а згідно запису №12 з 30.06.1998 року ОСОБА_2 звільнений з займаної посади за власним бажанням.

Таким чином, трудовою книжкою, яка основним документом, що підтверджує стаж роботи, підтверджено що ОСОБА_2 період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року працював в кооперативі «Агроремавтосервіс».

Як встановлено судом та підтверджено поясненнями представника відповідача в судовому засіданні єдиною підставою для відмови в зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_2 періоду роботи в кооперативі «Агроремавтосервіс» з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року є те, що в трудовій книжці записи про накази та звільнення з роботи дописані іншою ручкою.

У відповідності до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно п. 2.4. Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства соціального захисту населення №58 від 29.07.1993 року, записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 2.10 даного Порядку зазначено, що у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

Як вбачається із копії трудової книжки ОСОБА_2, в записах під номерами 11, 12 (а.с. 4) закреслень чи виправлень не допущено, тобто вказані записи внесені у відповідності до вищезазначеного Порядку.

Однак, суд звертає увагу на те, що хоч запис номера та дати наказу про прийняття на роботу виконані іншою ручкою (світлішого кольору), ніж сам запис про прийняття на роботу, проте він не містить перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть запису або перекручували б його зміст. Записи про прийняття на роботу та звільнення з роботи внесені у трудову книжку під порядковими номерами 11, 12 вони завірені печатками та розміщені послідовно по хронології.

Дані записи здійснені кульковою ручкою, чорнилами чорного кольору, що відповідає абз. 3 п. 2.4 вищеописаної Інструкції. До теперішнього часу дані записи не скасовано компетентним органом, а відбитки печаток не визнані недійсними.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Вказані положення деталізовано у пунктах 17, 18 Порядку № 637, відповідно до яких за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Вказані фактичні обставини підтверджені також допитаними в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які знали позивача по спільній роботі в одному кооперативі і мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу позивача.

Так, свідок ОСОБА_4 cуду пояснив, що він працював разом з позивачем в кооперативі «Агроремавтосервіс», працював там в період з 08.10.1991 року по 06.04.1999 року та отримував зарплату. Кооператив розпався в 1999 році, керівник кооперативу потім викладав у Луцькому технічному університеті, чому не здали документів в архів йому не відомо. При отриманні зарплати щомісяця розписувався у відомостях про зарплату, бухгалтер вже померла. Зазначив, що він ще пенсію не отримує, буде звертатись в пенсійний через 2 місяці. В якості доказу правдивості своїх свідчень представив суду для огляду свою трудову книжку із записами про роботу у Кооперативі «Агроремавтосервіс», копія якої долучена до матеріалів справи.

Також, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 cуду пояснив, що він працював разом з позивачем оскільки кооператив і автотранспортне підприємство знаходились на одній території, а кооператив створив бувший головний інженер АТП, працював там в період з 1986 року по 1999 рік заступником начальника АТ 0201. Кооператив знаходився за адресою вул. Львівська 154 м. Луцьк та був відокремленим підрозділом. З 2012 року він отримує пенсію.

Оскільки, до трудової книжки позивача уповноваженою особою кооперативу «Агроремавтосервіс» внесені всі записи, які підтверджують зайнятість на займаній посаді повний робочий день, відтак відмова у зарахуванні спірного періоду роботи також не ґрунтується на вимогах закону.

Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація соціальних прав позивача, зокрема, на призначення та отримання пенсії, не може залежати від дій та рішень колишнього роботодавця ОСОБА_2

А тому, суд приходить до переконання, що, не може бути підставою для відмови у зарахуванні трудового стажу з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року у кооперативі «Агроремавтосервіс», оскільки, в записі №11 про прийняття на роботу і дата і номер наказу про прийняття на роботу написані іншою ручкою ніж весь запис, оскільки те, що у трудовій книжці ОСОБА_2. внесено запис №11 іншою ручкою, ніж весь запис, трапилось не з вини позивача.

Записи в трудовій книжці ОСОБА_2, заповненої 17.02.1975 року, внесені відповідно до вимог діючого, на час внесення записів, законодавства, жодних виправлень чи невідповідностей судом не виявлено. А тому, в частині позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача для період роботи в кооперативі «Агроремавтосервіс» з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року згідно трудової книжки, підлягає до задоволення.

Крім того, суд вважає, що позивачу слід провести перерахунок пенсії з врахуванням стажу роботи в кооперативі «Агроремавтосервіс» Автотранспортного підприємства 0201 на посаді вулканізаторника 3 розряду в період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року з 12.01.2017 року, саме з дати призначення пенсії, оскільки ним надавались всі необхідні документи які підтверджували цей період роботи і цей період мав бути врахований для призначення пенсії за віком.

Також з дослідженого судом листа Луцького ОУПФ від 30.03.2018 року №3659/03-10-15 вбачається, що кооператив «Агроремавтосервіс» перебуває на обліку в Луцькому об`єднаному управлінні з 30.03.1992 року, організаційно-правова форма змінена на ТзОВ «Агроремавтосервіс».

А з витягу з ІКІС ПФУ: Підстистема «Відомості з реєстру страхувальників», що приєднаний до матеріалів позову вбачається, що кооператив «Агроремавтосервіс» (ТзОВ «Агроремавтосервіс») з 30.03.1992 року перебуває на обліку та з 29.03.2015 року взято на облік в Міндоходів.

Щодо обраного позивачем способу захисту, а саме зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_2 до загального страхового стажу роботу в кооперативі «Агроремавтосервіс» автотранспортного підприємства 0201 на посаді вулканізаторника 3 розряду в період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року та провести перерахунок пенсії з врахуванням цього стажу з 12.01.2017 року.

З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

У відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У зв'язку із зазначеним суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права є саме визнання протиправними дій Луцького ОУПФ щодо відмови зарахувати ОСОБА_2 до загального страхового стажу роботу в кооперативі «Агроремавтосервіс» Автотранспортного підприємства 0201 на посаді вулканізаторника 3 розряду в період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року та зобов`язання Луцького ОУПФ зарахувати позивачу до загального страхового стажу роботу в кооперативі «Агроремавтосервіс» Автотранспортного підприємства 0201 на посаді вулканізаторника 3 розряду в період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року та провести перерахунок пенсії з врахуванням цього стажу з 12.01.2017 року.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом пенсія позивачу призначена з 12.01.2017 року, 30.03.2017 року отримав лист Луцького ОУПФ про незарахування спірного періоду роботи, таким чином з цього часу позивач дізнався про порушення його прав в частині не зарахування стажу роботу для нарахування пенсії.

Проте позивач з березня 2017 року неодноразово звертався до відповідача з вимогами зарахувати вказаний стаж роботи.

Крім того позивач звертався в Луцький міський трудовий архів та в Державний архів Волинської області, тобто позивач вживав всіх заходів для досудового врегулювання вказаного спору.

Крім того, в листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області в порядку окремого провадження про встановлення факту перебування його в трудових відносинах з Кооперативом «Агроремавтосервіс» Автотранспортного підприємства 0201 в період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року на посаді вулканізаторника 3 розряду. Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 18.12.2017 року заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду оскільки вказаний спір слід розглядати в порядку позовного провадження.

У зв`язку з цим ОСОБА_2 26.01.2018 року звернувся до суду з даним позовом також подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення.

Таким чином, на думку суду, оскільки позивачем вживалися дії для досудового врегулювання даного спору тому строк звернення до суду слід враховувати з останньої дії позивача якою він намагався врегулювати вказаний спір, а саме з ухвали Луцького міськрайонного суду від 18.12.2017 року якою залишено без розгляду його заяву, отже позивач не пропустив строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.

З наведених вище підстав, суд приходить до висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №0.0.954823945.1 від 02.02.2018 року.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови зарахувати ОСОБА_2 до загального страхового стажу роботу в кооперативі «Агроремавтосервіс» Автотранспортного підприємства 0201 на посаді вулканізаторника 3 розряду в період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року.

Зобов`язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати ОСОБА_2 до загального страхового стажу роботу в кооперативі «Агроремавтосервіс» Автотранспортного підприємства 0201 на посаді вулканізаторника 3 розряду в період з 25.06.1991 року по 30.06.1998 року та провести перерахунок пенсії з врахуванням цього стажу з 12.01.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_2 (43018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Відповідач Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 40370530).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 10.04.2018 року.