Рішення № 73251334, 03.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2018м. ДніпроСправа № 904/10158/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України", с. Дослідне Дніпропетровської області

до Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", м. Дніпро Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва", м.Дніпро

про визнання недійсною Додаткову угоду від 01.07.2015 №2 до договору про дольову участь в проектуванні та будівництві 2-ї черги житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1

Представники:

Від позивача: Довгий Г.І., довіреність №1 від 31.12.2017

Від відповідача: Стрєльніков Є.А., довіреність №02-04/20-р від 05.01.2018

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання недійсною Додаткову угоду № 2 до договору про дольову участь в проектуванні та будівництві 2-ї черги житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 від 03.10.2011, укладену 01.07.2015 між Державним підприємством "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" та Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 15.01.2015 відповідач подав до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який є предметом договору. Відповідач у пункті 12 Декларації вказував, що об'єкт було підключено до всіх необхідних комунікацій задовго до моменту укладення Додаткової угоди № 2 до Договору. Крім цього, з постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 по справі № 904/9574/15 позивач дізнався, що квартири визначені Додатковою угодою № 2 як його доля мають своїх реальних власників. Матеріали справи свідчать, що ці квартири були продані відповідачем ще у травні 2015 року, тобто до моменту укладення Додаткової угоди № 2, а встановлення, прокладання і підключення необхідних для нормальної експлуатації вказаного житлового будинку інженерних мереж та обладнання було покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" в рамках Договору про сумісну діяльність у проектуванні і будівництві житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 (друга черга будівництва). Відповідач замовчував наявність обставин, які робили неможливим виконання сторонами зобов'язань за Додатковою угодою № 2 до договору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2017 порушено провадження у справі № 904/10158/17, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та справу призначено до розгляду в засіданні на 10.01.2018 о 10:20год.

До суду 09.01.2018 надійшло клопотання позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" наступні документи:

- договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 11, виданий 05.07.2012, видавник: ТОВ "Центр молодіжного будівництва";

- додаткова угода № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: №11, виданий 26.05.2015, видавник: ТОВ "Центр молодіжного будівництва";

- довідка, серія та номер: б/н, видана 29.05.2015, видавник: ТОВ "Центр молодіжного будівництва";

- акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 29.05.2015, видавник: ТОВ "Центр молодіжного будівництва";

- договір купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: №23, виданий 15.08.2013, видавник: ТОВ "Центр молодіжного будівництва";

- додаткова угода № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: № 23МП, виданий 15.08.2013, видавник: ТОВ "Центр молодіжного будівництва";

- довідка, серія та номер: б/н, видана 01.04.2015, видавник: ТОВ "Центр молодіжного будівництва";

- акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 01.04.2015, видавник: ТОВ "Центр молодіжного будівництва".

Також позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування для огляду в судовому засіданні матеріалів справи № 904/9574/15.

Згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (Відомості Верховної ради, 2017, № 48, ст. 436) цей закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016, № 31, ст. 545), опублікованим у газеті "Голос України".

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" Верховний Суд починає роботу з 15.12.2017.

Як зазначено у пункті 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З 15.12.2017 справа розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII).

У зв'язку зі складністю та категорією даної справи суд 10.01.2018 ухвалив подальший розгляд справи відбуватиметься за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 23.01.2018 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 23.01.2018 задоволено клопотання позивача, витребувані документи та відкладено підготовче засідання до 08.02.2018 о 11:00 год.

Відповідача заперечує проти позовних вимог посилаючись на тре, що умови оспорюваної угоди є реальними і відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України підлягали виконанню. У зв'язку із зволіканням у виконанні позивачем своїх господарських зобов'язань, у вересні 2015 року третьою особою за договором з відповідачем було розпочато будівництво мереж електропостачання, у травні 2016 року - газопостачання, у липні 2016 року - водопостачання і водовідведення, а повне виконання робіт з газопостачання, водопостачання і водовідведення й досі не завершено. Зазначене підтверджується договорами на виконання зазначених робіт, укладених третьою особою, і доводить реальність оспорюваної угоди і наявність у позивача реальної можливості виконати покладені на нього оспорюваною угодою господарські зобов'язання. Щодо помилки позивача, відповідач зазначає, що зазначена позивачем декларація про готовність 2-ї черги житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 не є належним доказом наявності, як обставин фактичної готовності будинку та неможливості виконати зобов'язання, так і наявності зазначеної позивачем помилки, а з огляду на вищенаведену реальність господарських зобов'язань, при сумлінному ставленні позивача до їх виконання, не доведено й те, що позивач міг помилятись щодо природи оспорюваного правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей, що значно знижували цінність отримуваного за угодою або можливість використання отримуваного за цільовим призначенням. Натомість, позивач не вважав за необхідне виконувати узяті на себе за оспорюваною угодою господарські зобов'язання, у зв'язку з чим, зважаючи на необхідність якнайскорішого виконання зобов'язань відповідача перед інвесторами будівництва, відповідач залучив третю особу до виконання тих робіт, які позивачем не виконувались.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що у випадку, який наводиться позивачем, введення позивача в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину, не було, адже фактично роботи, які мали проводитись за оспорюваною угодою, на час укладання угоди не були виконані і потребувались, і наявність вказаної позивачем декларації у якості обґрунтування омани, не заперечує такої потреби.

08.02.2018 третьою особою долучено до матеріалів справи № 904/10158/17 копії договорів купівлі-продажу майнових прав з додатками № 23 від 15.08.2013, № 11 від 05.07.2012.

Ухвалою суду від 08.02.2018 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 22.02.2018 о 10:00год. Також у судовому засіданні 22.02.2018 судом відкладено підготовче засідання до 05.03.2018 о 11:00год.

28.02.2018 позивач звернувся до суду із клопотанням про витребування у третьої особи, з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та на підтвердження доводів позивача, наступні документи:

- договір купівлі-продажу майнових прав № 27, укладений третьою особою з ОСОБА_3 щодо квартири НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 та акт приймання-передачі вказаної квартири;

- договір купівлі-продажу майнових прав № 10, укладений третьою особою щодо квартири НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_1 та акт приймання-передачі вказаної квартири;

- акт приймання-передачі квартири НОМЕР_3 у будинку АДРЕСА_1, укладений третьою особою та ОСОБА_4.

Судом клопотання позивача про витребування документів задоволено.

Ухвалою суду від 05.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 15.03.2018 о 10:00год. Також у судовому засіданні 15.03.2018 судом відкладено підготовче засідання до 03.04.2018 о 10:00год.

Третя особа явку представника в судове засідання 03.04.2018 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Поштові конверти з ухвалами суду, які направлялися на адресу третьої особи, повернулися з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Враховуючи те, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 07.12.2017 адреса третьої особи відповідає тій адресі, на яку направлялися процесуальні документи, суд дійшов висновку про належне повідомлення третьої особи про розгляд справи.

В порядку ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2011 між Державним підприємством "Дослідне господарство "Дніпро" Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, правонаступником якого є Державне підприємство "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (далі - господарство, позивач) та Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (далі - замовник, відповідач) укладено договір про дольову участь в проектуванні та будівництві 2-ї черги житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 (далі - договір) згідно з п. 1.1 якого у відповідності до цього договору сторони беруть дольову участь в проектуванні та будівництві 2-ї черги житлового комплексу зі всією інженерною інфраструктурою на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 1.2 договору замовник зобов'язується своїми та/або залученими силами і технічними засобами з використанням своїх матеріалів виконати комплекс робіт з будівництва другої черги житлового будинку загальною площею 2240 кв.м. за адресою - АДРЕСА_1, а також встановити, прокласти, змонтувати і підключити необхідні для нормальної експлуатації вказаного житлового будинку інженерні мережі та обладнання (далі - об'єкти).

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 договору внеском замовника є повне фінансування робіт з будівництва об'єкту відповідно до кошторису. Частка замовника складає 90% від загальної проектної площі, що складає 2016 кв.м. Вказана частка розподіляється між учасниками замовника. Кількість квартир спільно з кількістю кімнат та поверховість, в межах частки замовника, визначається сторонами додатково, про що підписується між сторонами додаткова угода.

Пунктами 2.3 та 2.4 договору передбачено, що внеском господарства є погодження з замовником забудови другої черги будівництва на земельній ділянці за адресою - АДРЕСА_1, а також підключення до інженерних мереж, які знаходяться на балансі господарства. Частка господарства за договором складає 10% від загальної площі квартир, що становить 224 кв.м. Вказана частка розподіляється господарством самостійно. Кількість квартир спільно з кількістю кімнат та поверхонь, в межах частки господарства, визначається сторонами додатково, про що підписується між сторонами додаткова угода.

У випадку зміни розміру внеску і часток сторони вносять відповідні зміни в договір шляхом підписання додаткової угоди (п.2.5 договору).

Пунктом 8.1 Договору визначено, що він набирає сили з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх обов'язків в повному обсязі (будівництво об'єкту та введення його в експлуатацію).

Додатковою угодою №1 від 03.10.2011 до договору сторонами були внесені зміни до пункту 3.4 договору, фактично сторонами були внесені зміни до п. 2.4. договору, шляхом викладення його в новій редакції: Доля господарства за цим договором складає від загальної проектної площі квартир, яка становить 224 кв.м., а саме: двокімнатна квартира загальною площею 58,53 кв.м. - 3шт., двокімнатна квартира загальною площею 48,4 кв.м. - 1шт.

01.07.2015 між сторонами укладена додаткова угода №2 до договору відповідно до якої були викладені в іншій редакції пункти 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 та виключений пункт 3.2 договору, бо він суперечить умовам п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 584.

Пункт 1.2 договору в редакції зазначеної додаткової угоди визначено, що у відповідності до цього договору замовник зобов'язується своїми або/та залученими силами і технічними засобами з використанням своїх матеріалів виконати комплекс робіт з будівництва другої черги житлового будинку загальною площею 2238 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, фактична адреса - АДРЕСА_1.

Згідно з пунктом 2.1 договору в редакції зазначеної додаткової угоди внеском замовника є повне фінансування робіт з будівництва об'єкту відповідно до кошторису, крім встановлення, прокладання, монтування і підключення необхідних для нормальної експлуатації вказаного житлового будинку інженерних мереж та обладнання.

Пунктом 2.2 договору в редакції зазначеної додаткової угоди передбачено, що частка замовника по цьому договору складає 90,73% загальної проектної площі квартир, що складає 2030,5кв.м. Вказана частка розподіляється між учасниками замовника. Кількість квартир спільно з кількістю кімнат та поверхонь, в межах частки замовника, визначається сторонами додатково, про що підписується між сторонами додаткова угода.

Згідно з пунктом 2.3 договору в редакції зазначеної додаткової угоди внеском господарства є погодження з замовником забудови другої черги будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, фактична адреса - АДРЕСА_1, підключення до інженерних мереж, які знаходяться на балансі і обслуговуванні господарства, а також встановлення, прокладання і підключення, необхідних для нормальної експлуатації вказаного житлового будинку, інженерних мереж та обладнання.

Відповідно до пункту 2.4 договору в редакції зазначеної додаткової угоди частка господарства до цього договору складає 9,27% від загальної площі квартир, що складає 207,5 кв.м, а саме:

- 2-х кімнатна квартира загальною площею - 120 кв.м. - 2 штуки, з яких: квартира №11 (згідно технічного паспорта на будинок) загальною площею 60,4 кв.м, розташована на 3 поверсі; квартира №10 (згідно технічного паспорта на будинок) загальною площею 59,6 кв.м, розташована на 3 поверсі;

- 1-но кімнатна квартира загальною площею - 87,5 кв.м. - 2 штуки, з яких: квартира №23 (згідно технічного паспорта на будинок) загальною площею 42,6 кв.м, розташована на 1 поверсі; квартира №27 (згідно технічного паспорта на будинок) загальною площею 44,9 кв.м, розташована на 2 поверсі.

Відповідач звернувся до позивача із листом № 02-04/б/н від 03.07.2015 в якому повідомляв, що в зв'язку з кризовою ситуацією та значним подорожчанням будівельних матеріалів Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" не в змозі виконати свої зобов'язання.

Позивач звернувся до суду із позовом посилаючись на істотне порушення відповідачем умов договору та на те, що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, відповідач замовчував наявність обставин, які робили неможливим виконання сторонами зобов'язань за Додатковою угодою № 2 до договору оскільки 15.01.2015 відповідач подав до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який є предметом договору, відповідач у пункті 12 Декларації вказував, що об'єкт було підключено до всіх необхідних комунікацій задовго до моменту укладення Додаткової угоди № 2 до Договору. Крім цього, з постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 по справі № 904/9574/15 позивач дізнався, що квартири визначені Додатковою угодою № 2 як його доля мають своїх реальних власників. Матеріали справи свідчать, що ці квартири були продані відповідачем ще у травні 2015 року, тобто до моменту укладення Додаткової угоди № 2, а встановлення, прокладання і підключення необхідних для нормальної експлуатації вказаного житлового будинку інженерних мереж та обладнання було покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" в рамках Договору про сумісну діяльність у проектуванні і будівництві житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 (друга черга будівництва).

Таким чином, позивач стверджує, що укладаючи Додаткову угоду № 2 він помилився щодо обставин, як мають істотне значення, зокрема йому не було відомо про повну готовність об'єкта до експлуатації, а щодо квартир, визначених Додатковою угодою № 2 як доля позивача, відповідач навмисно ввів його в оману, попередньо відчуживши ці квартири на користь третіх осіб.

Відповідно до ст.ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Пунктом 4 ст. 179 Господарського кодексу України визначено основний принцип, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Аналогічні положення містять і норми Цивільного кодексу України, які визначають, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 Цивільного кодексу України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 Цивільного кодексу України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з статтею 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до частини першої статті 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача. Не вважається помилкою щодо якості продукції (товару, іншого майна) неможливість її використання або утруднення в її використанні, які сталися після виконання хоча б однією з сторін зобов'язань, що виникли з правочину, і не пов'язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв'язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства.

Пунктами 2.1, 2.9, 3.10 наведеної постанови також роз'яснено, що у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Отже, основними ознаками правочину, що не направлений на реальне настання правових наслідків є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань за договором; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

У розумінні наведених приписів обман - це навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину; це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Як вбачається з матеріалів справи за умовами укладеного договору, внеском Господарства по договору було: погодження з замовником забудови 2-ої черги будівництва на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, а також підключення до інженерних мереж, які знаходяться на балансі і обслуговуванні Господарства (п.2.3. договору).

Згідно з Додатковою угодою №2 від 01.07.2015 внесок Господарства збільшений наступними зобов'язаннями: встановлення, прокладення і підключення необхідних для нормальної експлуатації вказаного житлового будинку інженерних мереж та обладнання.

15.01.2015 Замовник відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів подав до Департаменту державно архітектурно - будівельної інспекції у Дніпропетровській області Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації Житловий будинок по вул. Науковій, 54-а в сел. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, другої черги будівництва, фактична адреса: Житловий будинок по вул. Науковій, 54-б в сел. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Генеральним підрядником будівництва є Товариство з обмеженою відповідальністю "Строй - Експрес". Дата початку будівництва - 17.05.2012, дата закінчення будівництва - 12.12.2014, строк введення в експлуатацію - 14.01.2015. Перелік інженерного обладнання: водопостачання, водовідведення, газопостачання, опалення від індивідуальних опалювальних установок.

У вказаній декларації засвідчено, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи. Обладнання встановлено згідно з актами про його прийняття після витребування у визначеному порядку. І тільки роботи з оздоблення фасаду через несприятливі погодні умови на момент прийняття в експлуатацію будівлі не були виконані, строки їх виконання були перенесені до 01.06.2015.

З викладеного вбачається, що на день підписання Додаткової угоди № 2 до договору всі роботи по встановленню, прокладенню і монтуванню інженерних мереж були виконані і прийняті до експлуатації.

З листа відповідача від 03.07.2015 № 02-04/б/н вбачається, що позивача повідомлено, що у зв'язку з кризовою ситуацією, яка склалася в Україні в період з початку 2014 і по теперішній час, значним подорожчанням будівельних матеріалів, до 100%, та собівартості будівництва Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному будівництву" не в змозі виконати свої зобов'язання по договору про дольову участь в проектуванні та будівництві 2-ої черги житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку із зазначеним позивачу було запропоновано розглянути питання перенесення зобов'язання по вищевказаному договору на 3-ю чергу будівництва житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи також вбачається, що 15.02.2012 між Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (далі - фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр молодіжного будівництва" (далі - третя особа, підрядник) укладено договір про сумісну діяльність в проектуванні і будівництві житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, друга черга будівництва (далі - договір від 15.02.2012), згідно з пунктом 1.2 якого метою цього договору є спільна діяльність сторін для реалізації молодіжної державної програми по забезпеченню житлом молоді Дніпропетровської області і залучення додаткових інвестицій для своєчасного введення житлового будинку по вул. Науковій, буд.54-А (друга черга), с. Дослідне в експлуатацію.

Відповідно до пункту 1.3 договору від 15.02.2012 під будівництвом об'єкту мається на увазі виконання всього обсягу проектних, будівельних і інженерних робіт за винятком внутрішнього оздоблення. За згодою сторін обсяг робіт може бути змінено.

Пунктами 1.4 та 1.5 договору від 15.02.2012 передбачено, що фонд делегує функції замовника будівництва об'єкту підряднику, а також бере на себе інвестування будівництва об'єкту і виконання функцій інвестора.

Підрядник приймає на себе виконання функцій замовник-забудовник і зобов'язується за завданням і розрахунок фонду своїм та/або залученими силами і технічними засобами з використанням своїх матеріалів виконати комплекс робіт з будівництва житлового будинку загальною площею 2896 кв.м., а також встановити, прокласти і змонтувати необхідні для нормальної експлуатації вказаного житлового будинку інженерні мережі і устаткування.

В пункті 1.7 договору від 15.02.2012 вказано, що підрядник зобов'язується виконати на об'єкти наступні роботи: - будівництво інженерних мереж з підключенням їх до міських магістральних мереж; - впорядкування прибудинкової і оточуючої території ділянки забудови; - своєчасне усунення недоліків, виявлених в процесі робіт і гарантійного терміну експлуатації; - монтаж устаткування, передбаченого проектною і технічною документацією; - випробування змонтованого устаткування і інженерних систем; - пуско-налагоджувальні роботи змонтованого устаткування; - вирубка дерев і іншої рослинності при прокладці зовнішніх комунікацій; - внутрішні оздоблювальні роботи в місцях загального користування відповідно до проекту. Цим же пунктом на підрядника покладені обов'язки виконати інші роботи, прямо не згадані в договорі, необхідні для завершення будівництва об'єкту, здачі об'єкту в експлуатацію і нормального функціонування об'єкту.

Таким чином, обсяг обов'язків третьої особи по зазначеному договору збігається з обсягом обов'язків позивача згідно додаткової угоди № 2 від 01.07.2015 в частині встановлення, прокладення і підключення необхідних для нормальної експлуатації вказаного житлового будинку інженерних мереж та обладнання.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, квартири, визначені Додатковою угодою № 2 як доля позивача, попередньо були відчужені на користь третіх осіб (Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та договори купівлі-продажу майнових прав).

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірна Додаткова угода № 2 до договору про дольову участь в проектуванні та будівництві 2-ї черги житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 від 03.10.2011, укладена 01.07.2015 між Державним підприємством "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" та Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", не була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77-79, 129, 232, 233, 234, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 01.07.2015 до договору про дольову участь в проектуванні та будівництві 2-ї черги житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 від 03.10.2011 укладену між Державним підприємством "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Дослідне, вул. Наукова, 1, ідентифікаційний код 30093529) та Дніпропетровським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (49006, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 22-А, кв. 2, ідентифікаційний код 25536948).

Стягнути з Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (49006, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 22-А, кв. 2, ідентифікаційний код 25536948) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро" Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України" (52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Дослідне, вул. Наукова, 1, ідентифікаційний код 30093529) судовий збір у сумі 1 600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 10.04.2018.

Суддя Е.М. Бондарєв