Рішення № 73251205, 05.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2018м. ДніпроСправа № 904/425/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

У справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК ЦЕНТР"

про стягнення 4428,00грн. штрафу та 1946,50грн. пені (договір поставки №б/н від 04.04.2017)

Представники:

від позивача Котовська Т.О. довіреність №б/н від 01.02.2018

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Одеса (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Центр", м.Дніпро (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути з відповідача 4428,00грн. штрафу та 1946,50грн. пені.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач поставив позивачу неякісний товар і вчасно не здійснив його заміну, у зв'язку з чим виникли підстави для стягнення пені та штрафу.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2018 справу №904/425/18 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

Ухвалою від 09.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.03.2018.

Ухвалою від 15.02.2018 в задоволенні клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою від 01.03.2018 розгляд справи по суті відкладено на 05.04.2018.

14.03.2018 від позивача отримано заяву про уточнення позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 4428,00грн. штрафу та 2651,95грн. пені.

Заяву про уточнення позовних вимог, якою фактично збільшено їх розмір, прийнято до розгляду.

26.03.2018 від позивача отримано клопотання про долучення до справи доказів.

Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 23.03.2018 з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 01.03.2018 та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 23.03.2018 з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 01.03.2018.

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.

В судовому засіданні, яке відбулося 05.04.2018, представник позивача підтримав обрані правові позиції.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

В судовому засіданні, яке відбулося 05.04.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.04.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВБК Центр" (далі - відповідач, постачальник) укладено договір поставки.

Відповідно до пункту 1.1 умов якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених у договорі.

Найменування товару: запасні частини до пасажирських вагонів (шківи ведучі, вали) (пункт 1.2 договору).

Виробник товару: ПП "Ось Ж", м.Херсон, Україна (поз. 1-3, 5); ТОВ "ВБК ЦЕНТР", м.Дніпро, Україна (поз.4) (пункт 1.2 договору).

Якість товару, що постачається, повинна відповідати Кресленням, згідно Специфікації №1 (пункт 2.1 договору).

Підтвердженням якості з боку постачальника є сертифікат якості (пункт 2.2 договору).

Замовник має право повернути постачальнику неякісний товар (пункт 2.3 договору).

Постачальник гарантує якість та надійність товару, що постачається, на протязі терміну, який передбачено технічними умовами та стандартами на даний товар. Гарантійний строк експлуатації - 12 місяців з дати постачання. Гарантійний термін зберігання - 12 місяців з дати постачання (пункт 4.1 договору).

Термін усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійного терміну - 20 днів з моменту виявлення недоліків. Постачальник усуває недоліки та проводить заміну товару на якісний за свій рахунок (пункт 4.3 договору).

Пунктом 11.1 договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором.

Пунктом 11.3 договору визначено, що постачальник при постачанні неякісної продукції має проводити заміну продукції на якісну за власний рахунок у термін, що не перевищує 20 діб, та сплачувати штраф у розмірі 20% від суми поставленої продукції неналежної якості.

Термін дії договору з моменту його підписання до 31.12.2017, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань (пункт 16.2 договору).

З огляду на письмову заявку №НХ-13/9885 від 30.08.2017 відповідач повинен був відвантажити позивачу запасні частини до пасажирських вагонів, а саме 7472063 Шків ведучий ТК 2 81.30.151-1 сб - 8 шт по ціні 6150,00грн. без ПДВ. Всього з ПДВ 20% 59040,00грн., не пізніше 03.09.2017.

На виконання заявки позивача №НХ-13/9885 від 30.08.2017 відповідач відвантажив Шків ведучий 81.30.151-1 сб в кількості 8 штук на суму 59040,00грн., що підтверджується видатковою накладною №167 від 01.09.2017.

12.09.2017 складено Акт б/н вхідного контролю ведучих шківів ТК-2 постачальника, згідно якого виявлено відсутність умовного номеру виробника та умовного позначення шківа згідно ГОСТ 20889, наявність глибоких раковин - виривів, зачищення, заплавленість невідомим матеріалом, пошкодження у вигляді виїмок, шків зі слідами іржі, був у використанні.

14.09.2017 складено Акт про фактичну якість і комплектність продукції, згідно якого встановлено, що шківи ведучі ТК-2 у кількості 3 (трьох) штук на загальну суму 22140,00грн. підлягають заміні.

24.10.2017 Актом №4 про фактичну якість і комплектність продукції встановлено, що шківи ведучі ТК-2 у кількості 3 (трьох) штук на загальну суму 22140,00грн. підлягають заміні.

Враховуючи, що відповідач не здійснив заміну шківів у визначений договором строк позивач нарахував штраф та пеню.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Між сторонами укладено договір поставки від 04.04.2017.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від замовника - начальником служби матеріально-технічного забезпечення філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" Таланова І.Ю., який діє на підставі довіреності №1727 від 31.10.2016 та заступника начальника служби пасажирських перевезень філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Горобця С.Ю., який діє на підставі довіреності №1726 від 31.10.2016, та від позичальника - директором Бурликою А.В., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В межах конкретного періоду (кварталу) поставки товару, визначеного Графіком поставки, постачальник зобов'язаний здійснити поставку товару на підставі письмових заявок замовника у строки і обсягах, визначених у цих заявках, але не пізніше ніж впродовж трьох робочих днів з моменту їх отримання у будь-який спосіб (пункт 5.2 договору).

Враховуючи положення пункту 5.2 договору позивач виставив відповідачу заявку №НХ-13/9885 від 30.08.2017 в якій просив відвантажити Одеській залізниці запасні частини до пасажирських вагонів, а саме 7472063 Шків ведучий ТК 2 81.30.151-1 сб - 8 шт по ціні 6150,00грн. без ПДВ. Всього з ПДВ 20% 59040,00грн.

На виконання заявки позивача №НХ-13/9885 від 30.08.2017 відповідач відвантажив Шків ведучий 81.30.151-1 сб в кількості 8 штук на суму 59040,00грн., що підтверджується видатковою накладною №167 від 01.09.2017.

Вхідний контроль продукції проводиться кінцевим одержувачем-виробничим підрозділом залізниці згідно із вимогами ГОСТ 24297-87 (пункт 2.5 договору).

Позивач склав Акт вхідного контролю ведучих шківів ТК-2 постачальника "ВБК центр" 12.09.2017 за результатами проведення вхідного контролю комісія постановила: з метою недопущення встановлення несправних шківів та бувшого у використанні шківа, запобіганню інцидентів та транспортних подій заборонити встановлення ведучих шківів (кр.81.30.151-1) - 3 шт. при капітальному ремонті редуктивно-карданних приводів генераторів пасажирських вагонів.

Актом вхідного контролю ведучих шківів ТК-2 постачальника "ВБК центр" від 12.09.2017 виявлено поставку ведучих шківів (кр.81.30.151-1) у кількості 3 штук неналежної якості.

При виявленні товару, який не відповідає технічним умовам та стандартам, а також при виявленні виробничих дефектів в гарантійний період експлуатації, виклик представника постачальника є обов'язковим. У разі неприбуття представника постачальника в встановлений термін акт складається в односторонньому порядку (пункт 4.2 договору).

Пунктом 16 Інструкції №П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" визначено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркуванні та супроводжувальних документах, які підтверджують якість продукції (пункт 14 даної Інструкції), отримувач призупиняє подальший прийом продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомі дефектів. Отримувач зобов'язаний забезпечити збереження продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, які не допускають погіршення її якості та змішання з іншою однорідною продукцією.

Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовжені приймання продукції і складанні двостороннього акта представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.

В договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника іноземного виробника (відправника) для участі в прийманні продукції по якості та комплектності та складенні акта є обов'язковою.

Пунктом 17 Інструкції №П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" визначено, що в повідомленні про виклик, яке направлено виробнику (відправнику), повинно бути вказано:

а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отримано;

б) основні недоліки, виявлені в продукції;

в) час, на який призначено прийом продукції по якості або комплектності (в межах встановленого для приймання строку);

г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Пунктом 18 Інструкції №П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" визначено, що повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 год.

14.09.2017 складено Акт про фактичну якість і комплектність продукції, згідно якого встановлено, що шківи ведучі ТК-2 у кількості 3 (трьох) штук на загальну суму 22140,00грн. підлягають заміні.

Докази виклику представника постачальника та докази присутності представника постачальника відсутні.

24.10.2017 Актом №4 про фактичну якість і комплектність продукції встановлено, що шківи ведучі ТК-2 у кількості 3 (трьох) штук на загальну суму 22140,00грн. підлягають заміні.

В якості доказу виклику представника постачальника позивач надав суду лист в якому вказано, що згідно телеграми №27 від 09.10.2017, у зв'язку з несправним транспортом виклик представника виробника шківів ТК-2 переноситься на 23.10.2017 для складання акту рекламації (про фактичну якість і комплектність продукції).

Господарський суд наголошує наступне: по-перше, акт складено не 23.10.2017, а 24.10.2017; по-друге, вказаний лист не свідчить про повідомлення відповідача про час та місце складення акту, з огляду на відсутність даних щодо номеру телефону, прізвища, ім'я та по-батькові представника, який отримав інформацію. Крім того, лист свідчить лише про перенесення саме виклику, а докази здійснення виклику представника виробника відсутні.

Господарський суд констатує, що лист наданий позивачем в якості доказу виклику представника постачальника не відповідає вимогам пункту 17 Інструкції №П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості".

Крім того, телеграма №27 від 09.10.2017 в матеріалах справи відсутня.

Акт №4 від 24.10.2017 містить інформацію, що до складу комісії входить директор відповідача Бурлика А.В., однак не містить інформації щодо його підпису як члена комісії.

Прийом товару здійснюється замовником у відповідності з Інструкцією №П-6 від 15.06.1965 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості" та Інструкцією №П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" при наявності товаросупровідних документів: товарно-транспортної накладної, пакувальних аркушів, рахунку-фактури, документів підтверджуючих якість товару (пункт 9.1 договору).

Отже, господарський суд звертає увагу на пункт 6 Інструкції №П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості", а саме прийом продукції по якості та комплектності здійснюється на складі отримувача при міжміській поставці - не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або надходженні її на склад отримувача при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції отримувачем.

Поставка продукції відбулася 01.09.2017, що підтверджується видатковою накладною №167 від 01.09.2017, а акт складено 24.10.2017. Таким чином, строки складення акту не дотримані.

Пунктом 25 Інструкції №П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості" визначено, що особи, які здійснюють приймання продукції по якості та комплектності, зобов'язані дотримуватися правил приймання продукції та засвідчувати своїм підписом тільки ті факти, які були встановлені за їх участю. Запис в акті даних, не встановлених безпосередньо учасниками приймання, забороняється.

Господарський суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних доказів того, що директор відповідача брав участі у приймання товару та засвідчив своїм підписом факти, які встановлено актом від 24.10.2017.

Замовник має право пред'явити постачальнику претензії по кількості на підставі видаткової накладної, і по якості на протязі гарантійного терміну, згідно пункту 4.1 договору (пункт 9.2 договору).

Докази пред'явлення позивачем відповідачу претензії щодо якості товару відсутні.

У випадку наявності претензій по якості, товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань (пункт 9.3 договору).

Докази взаємного врегулювання питання щодо якості спірного товару відсутні.

Постачальник на підставі визнаної претензії в погоджений термін, але не більше 20 днів, робить за свій рахунок заміну невідповідного асортименту, заміну дефектного товару на якісний товар, або усуває виявлені дефекти (пункт 9.4 договору).

Докази визнання претензії позивача відповідачем відсутні.

Отже, докази настання строку заміни спірного товару відсутні.

Враховуючи встановлені обставини, підстави для стягнення пені та штрафу відсутні.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимоги відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.04.2018.

Суддя І.В. Петренко