Ухвала суду № 73251194, 05.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження

05.04.2018м. ДніпроСправа № 904/2786/13За скаргою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на дії державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мишки А.В.

У справі

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Верхньодніпровськтеплоенерго", м.Верхньодніпровськ

про стягнення 582028,37грн.

Суддя Петренко І.В.

За участю секретаря судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача (скаржника): не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

державний виконавець: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

22.03.2018 від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" отримано скаргу на дії державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мишка А.В. в якій просить суд:

- прийняти скаргу до розгляду;

- визнати дії державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мишки А.В. щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 07.03.2018 ВП№50387174 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2013 у справі №904/2786/13 неправомірними;

- визнати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 07.03.2018 ВП№50387174 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2013 у справі №904/2786/13 недійсною;

- визнати дії державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мишки А.В. щодо не надіслання постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 07.03.2018 ВП №50387174 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2013 у справі №904/2786/13 неправомірними;

- зобов'язати державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мишки А.В. вжити всі заходи для виконання рішення суду в частині стягнення виконавчого збору.

Ухвалою від 26.03.2018 прийнято скаргу від 16.03.2018 за вих.№31/13-875 до розгляду; призначено у засідання на 05.04.2018. До участі у розгляді скарги від 16.03.2018 за вих.№31/13-875 залучено державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мишку А.В.

05.04.2018 від в.о. начальника Верхньодніпровського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Охріменка Р.Ю. отримано клопотання.

Копії ухвали суду від 26.03.2018 про прийняття скарги до розгляду та призначення в судовому засіданні було надіслано за належними адресами учасників процесу, що підтверджується реєстром поштових відправлень.

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги судом.

В судовому засіданні, яке відбулося 05.04.2018, учасники процесу не забезпечили явку своїх представників.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

В судовому засіданні, яке відбулося 05.04.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судовий процес, враховуючи неявку представників сторін та на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

Скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" обґрунтована наступним.

03.03.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№50387174.

Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень позивачу стало відомо, що 07.03.2018 винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.05.2013.

Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 07.03.2018 ВП№50387174 на адресу позивача не надходила.

Позивач вказує, що підставою для винесення 07.03.2018 державним виконавцем Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мишкою А.В. постанови про зупинення вчинення виконавчих дій стало наступне: "до відділу надійшов пакет документів, які підтверджують включення підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Однак, як зазначає позивач, державний виконавець не взяв до уваги, що стягнення судового збору не підпадає під дію Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Наразі судовий збір не сплачено.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист.

В.о. начальника Верхньодніпровського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Охріменка Р.Ю. надав до суду клопотання в якому повідомив, що 26.03.2018 останнім проведено перевірку виконавчого провадження №50387174 з примусового виконання наказу за результатами якої скасовано постанову про зупинення виконавчого провадження №50387174 винесену державним виконавцем Мишкою А.В.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Верхньодніпровськтеплоенерго" про стягнення 582028,37грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 471667,96грн., суми пені у розмірі 58618,42грн., суми інфляційних втрат у розмірі 19991,44грн., суми 3 % річних у розмірі 31750,55грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Верхньодніпровськтеплоенерго", 51600, Дніпропетровська обл., м. Верхньодніпровськ, проспект Леніна, 5 (р/р 26037301005752 в філії Дніпродзержинське відділення №3293, ВАТ "Ощадбанк", МФО 306083, код ЄДРПОУ 02128098) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1 (р №26002007367001 в ФПАТКБ "Південкомбанк", м. Київ, МФО 320876, код ЄДРПОУ 31301827) суму основного боргу у розмірі 471667 (чотириста сімдесят одна тисяча шістсот шістдесят сім) грн. 96 коп., суму пені у розмірі 58618 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 42 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 19991 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 44 коп., суму 3 % річних у розмірі 31750 (тридцять одна тисяча сімсот п'ятдесят) грн. 55 коп. та суму судового збору у розмірі 11641 (одинадцять тисяч шістсот сорок одна) грн. 00 коп.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013, яке набрало законної сили 27.05.2013 видано наказ.

03.03.2016 державним виконавцем Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мишкою А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№50387174.

Постановою від 07.03.2018 ВП№50387174 зупинено виконавче провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки до відділу надійшов пакет документів, які підтверджують включення підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Скаржник зазначає, що в порушення частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем зупинено виконавче провадження і в частині стягнення судового збору, стягнення якого не підпадає під дію норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Також скаржник наголошує на тому, що в порушення Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не надіслано постанову про зупинення державному виконавцеві постанову про зупинення виконавчого провадження.

Вказане і стало причиною звернення до суду зі скаргою на бездіяльність ДВС.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - "Конвенція") та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із практики Європейського суду з прав людини право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони, яка поважає верховенство права, дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997; рішення у справі "Бурдов проти Росії" №59498/00 від 07.05.2002; рішення у справі "Ясіун'єне проти Литви" №41510/98 від 06.03.2003; та рішення по справі "Руйану проти Румунії" №34647/97 від 17.06.2003).

Таким чином, вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом тощо.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про припинення виконавчого провадження, повідомлення про відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У той же час, до матеріалів справи надано постанову №ВП№50387174 від 30.03.2018 про скасування процесуального документу, а саме постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 07.03.2018, виданої Мишкою А.В. при примусовому виконанні наказу №904/2786/14 від 27.05.2013.

Таким чином, оскаржуваний документ станом на день розгляду справи припинив своє існування.

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки Верхньодніпровським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області оскаржуваний документ скасовано, тобто органом виконавчої служби самостійно усунуто допущені порушення після звернення скаржника з відповідною скаргою до суду, суд доходить висновку про закриття провадження з розгляду даної скарги.

Керуючись статтями 231, 234, 339 - 345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у розгляді скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на дії державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Мишки А.В. закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту.

Повний текст складено 06.04.2018.

Суддя І.В. Петренко