Рішення № 73250618, 07.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2018 року № 810/681/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними рішення Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 11.01.2018 № 62 щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 04.06.2014 № 1/2/1800;

- зобов'язати Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок та щомісячну виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 04.06.2014 № 1/2/1800 та проведеного перерахунку з урахуванням довідки від 12.10.2012 № 3/1/2862, виданої Київським обласним військкоматом Міністерства оборони України про заробітню плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із зазначенням загальних сум - 306,46 крб., 262,68 крб., 423,70 крб., 1112,00 крб., починаючи з 04.01.2018 з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 по справі № 810/5758/13-а, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014, задоволено його позов до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 – 1990 роках при Київському обласному військовому комісаріаті, визнано протиправною відмову Комісії включити до довідки про грошове забезпечення від 12.10.2012 року № 3/1/2862 оклад за військове звання, кошти за отримання гранично допустимої дози опромінення 25 рентген та кошти за роботу в зоні підвищеної радіації, комісія при Київському ОВК видала додатково довідку від 04.06.2014 № 1/2/1800, з якою позивач звернувся до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з проханням прийняти цю довідку та провести донарахування його пенсії по інвалідності. Розглянувши звернення ОСОБА_1, Білоцерківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області прийнято рішення, яким відмовлено позивачу в проведенні перерахунку та донарахуванні пенсії по інвалідності. Позивач вважає рішення, прийняте Білоцерківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області, протиправним, таким що суперечить вимогам чинного законодавства України, а тому за захистом своїх прав звернувся до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

06 лютого 2018 року до суду надійшов письмовий відзив від Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на адміністративний позов, в якому відповідач зазначав про невизнання позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що вони не відповідають нормам та положенням чинного законодавства України щодо пенсійного забезпечення, оскільки, згідно первинних фінансових документів військової частини 11859, грошове забезпечення позивача, в період з вересня по листопад 1986 року становило 273 крб., інші нарахування в фінансових документах військової частини не відображені, а надана позивачем видаткова відомість 1998 року не є належним доказом.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, у 1986 році брав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав інвалідність внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням від 03.07.2003 серії Б №564638, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І серії А № 3121094 та вкладкою до нього № 102682.

Як пенсіонер, якому пенсія призначена на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач перебуває на обліку в Білоцерківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області.

У 2012 року позивач звернувся до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчудження в 1986-1990 роках при Київському обласному військовому комісаріаті з проханням надати довідку про грошове забезпечення, яке отримане ним за період служби в 1986 році в зоні Чорнобильської АЕС. Так, 12 жовтня 2012 року позивачу було видано Довідку №31/2862 про заробітну плату (грошове забезпечення) одержану особою за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках до якої було включено виплати за роботу в зоні № 3.

Не погоджуючись із правильністю наведених у вказаній довідці розрахунків заробітку, позивач повторно звернувся до Київського обласного військового комісаріату з проханням включити додатково до довідки кошти, зазначені в архівній довідці про грошове забезпечення, отримане в в/ч 83279. В даній довідці зазначені кошти, які ввійшли в його грошове забезпечення, - другий оклад за військове звання, який платився відповідно до Постанови ЦК КПРС Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР, ОСОБА_2 Міністрів СРСР і ВЦСПС від 7 травня 1986 року №524-156. Зазаначена Постанова була розповсюджена на військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 23.05.1986 №1031-рс. Другий оклад грошового забезпечення платився відповідно до Дерективи Командувача ККВО №Д-035 від 11.05.1986 року; грошова винагорода за отриману дозу опромінення 25 рентген в розмірі 3 окладів грошового забезпечення (130-військое звання +110 - посадовий оклад і помножено на 3= 720 крб.); за роботу в зоні відчуження окремо виведено кошти в розмірі 264 крб. в які ввійшло: другий посадовий оклад + додатково посадовий оклад як командиру 137 окремої пожежної роти збільшений на 25%).

Позивачу було відмовлено у видачі нової довідки про грошове забезпечення, отримане за службу в зоні відчуження №3 в 1986 році та включенні, до вказаної довідки, коштів, - оклад за військове звання, кошти за 25 рентген (ОГВ) та кошти за роботу в зоні підвищеної радіації (ЗПР) отримані ОСОБА_1, відповідно до довідки Галузевого державного архіву Міноборони від 25.06.2012 №81904.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 по справі № 810/5758/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014, позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчудження в 1986-1990 роках при Київському обласному військовому комісаріаті щодо відмови включити до Довідки про грошове забезпечення від 12.10.202 року №3/1/2862 кошти, зазначені в Довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №81904 від 25.06.2012 року, та зобов’язано Комісію з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення) Київського обласного військового комісаріату включити до довідки про грошове забезпечення позивача, за період проходження служби в зоні №3 Чорнобильської АЕС, оклад за військове звання, кошти за 25 рентген (ОГВ) та кошти за роботу в зоні підвищеної радіації (ЗПР) отримані ОСОБА_1, відповідно до довідки Галузевого державного архіву Міноборони від 25.06.2012 №81904.

На виконання постанови Київського окружного адміністративного суду, Київським обласним військовим комісаріатом видано, позивачу, додатково довідку від 04.06.2014 № 1/2/1800.

04 січня 2018 року позивач звернувся до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про прийняття довідки № 1/2/1800 та проведення перерахунку пенсії по інвалідності. До заяви позивачем було додано: довідку про заробітну плату, витяг з протоколу та архівну довідку 1986 року.

У відповідь на заяву, позивач отримав рішення Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 11.01.2018 № 62, яким йому було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії та донарахуванні пенсії по інвалідності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно пункту 7 вказаного Порядку пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди, за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Таким чином, призначення пенсії та її розмір залежать від фактично одержаної заробітної плати (грошового забезпечення) працівником (військовослужбовцем) у період його роботи в зоні відчуження.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Положеннями постанови ОСОБА_3 Комітету КПРС, Президії Верховної ОСОБА_3 СРСР, ОСОБА_3 Міністрів СРСР та Всесоюзної ОСОБА_3 Професійних Спілок від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» передбачались виплати військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади і оклади за військовим або спеціальним званням в подвійному розмірі.

Відповідно до постанови ОСОБА_3 Міністрів СРСР та Всесоюзної ОСОБА_3 Професійних Спілок від 05 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню довкілля» дія постанови від 07 травня 1986 року № 524-156 була поширена і на військовослужбовців, зайнятих на роботах, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню довкілля.

ОСОБА_2 Міністрів СРСР про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати від 17 травня 1986 року №964 рс дозволено керівникам міністерств і відомств, які беруть участь у ліквідації аварії, за згодою голови урядової комісії здійснювати у виключених випадках оплату праці працівників, зайнятих на вказаних роботах в ІІІ зоні небезпеки, в п’ятикратному розмірі порівняно з установленими діючим законодавством нормами, в ІІ зоні в чотирикратному розмірі і в І зоні в трьохкратному розмірі. Цим розпорядженням також передбачено, що в тих випадках, коли працівник отримує гранично допустиму дозу радіації і у зв’язку з цим не допускається для подальшої роботи в вказаних зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода в розмірі п’ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ трьохмісячних окладів грошового забезпечення згідно посади та військового і спеціального звання.

Таким чином, нормативно-правовими актами та документами СРСР та УРСР, що діяли на час виконання позивачем службових обов’язків, передбачались виплати посадового окладу та окладу за військовим або спеціальним званням в подвійному розмірі, а також виплата, особам офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ, трьохмісячних окладів грошового забезпечення згідно посади та військового і спеціального звання.

Згідно Тимчасових санітарних вимог безпеки при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, погоджених першим заступником міністра охорони здоровя СРСР та першим заступником голови Держатоменергонагляду, затверджених першим заступником міністра середнього машинобудування, заступником міністра енергетики і електрифікації СРСР в липні 1986 року, на час робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на енергоблоці №4 Чорнобильської АЕС, для кожного працюючого встановлюється сумарна гранична індивідуальна доза зовнішнього опромінення, що дорівнює 25 рентген.

Архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 25.06.2012 № 81904 підтверджується участь позивача у заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 15.09.1986 по 13.10.1986 в зоні небезпеки №3, а також отримання ним дози опромінення 25 рентген.

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ураховуючи вищезазначене, беручи до уваги обставини встановлені постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 по справі № 810/5758/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014, а також Довідку Вищого адміністративного суду України від 01.01.2007, пунктом 23, якої, визначено, що позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням зазначених сум, підлягають задоволенню в тому разі, якщо судом буде встановлено, що особа одержала певні кошти в період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як заробітну плату, а не у зв'язку з отриманням підвищеної дози радіації, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам Білоцерківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київського області, не доведено правомірність відмови у проведенні перерахунку та донарахуванні пенсії по інвалідності позивачу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач є звільненим від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати присудженню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 11.01.2018 № 62 щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок та щомісячну виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 04.06.2014 № 1/2/1800 та проведеного перерахунку з урахуванням довідки від 12.10.2012 № 3/1/2862, виданої Київським обласним військкоматом Міністерства оборони України про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із зазначенням загальних сум - 306,46 крб., 262,68 крб., 423,70 крб., 1112,00 крб., починаючи з 04.01.2018 з урахуванням виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.