Рішення № 73250246, 05.04.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5877/17

Провадження № 2-а/591/66/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі

головуючого - судді Бурди Б.В.,

за участю секретаря – Сітало Я.ҐВ.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу 591/5877/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (місце знаходження: м. Суми вул. Харківська, 35, ЄДРПОУ 26440890), Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (місце знаходження м. Суми площа Незалежності, 2) про скасування рішення та спонукання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є інвалідом 2 групи з дитинства та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до акта огляду МСЕК м. Донецька від 04.02.2013 року їй вперше встановлено 2 групу інвалідності з дитинства до 18 років до 01.03.2014 року. Після чергового переогляду 03.02.2014 року МСЕК м. Донецька повторно встановила 2 групу інвалідності з дитинства до 18 років на строк до 01.03.2015 року. Як інваліду з дитинства, їй було призначено державну соціальну допомогу, яку до 01.08.2014 року виплачував Департамент соціального захисту населення м. Харцизьк Донецької області. У зв’язку з проведенням антитерористичної операції та тимчасовою окупацією території м. Харизька Донецької області, 20 червня 2014 року разом з матір’ю зняли реєстрацію свого місця проживання та переїхали тимчасово проживати до Російської Федерації, де перебували по 24 квітня 2017 року. За період відсутності на території України державну соціальну допомогу не отримувала. На даний час проживає в м. Суми та має статус внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до акта огляду МСЕК від 06.06.2017 року повторно встановлено 2 групу інвалідності з дитинства на строк до 01.07.2019 року. 19.07.2017 року звернулася з заявою про виплату їй неотриманої державної соціальної допомоги за період з 03.02.2015 року по 06.06.2017 року. Рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 27.07.2017 року їй відмовлено у відновленні державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства з 01.08.2014 року відповідно до п.1.2 Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства фінансів України 30.04.2002 року №226/293/169, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 травня 2002 року за №466/6754 (надалі – Порядок) у зв’язку з неможливість підтвердити проживання на території України за період з 03.02.2015 року по 06.06.2017 року. Вважає вказане рішення протиправним та просить його скасувати, зобов’язавши дерпатмент соц захисту відновити та виплатити державну соціальну допомогу як інваліду з дитинства 2 групи за період з 03.02.2015 року по 06.06.2017.

У даній справі 23.10.2017 року відкрите скорочене позовне провадження.

У зв’язку з тим, що повідомлені сторонами обставини не дали змоги ухвали рішення в порядку скороченого провадження, ухвалою суду від 02.11.2017 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні 20.12.2017 року.

20.12.2017 року судом залучено співвідповідача (Комісію по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ) та відкладено розгляд справи на 21.02.2018 року.

21.02.2018 року розгляд справи відкладено на 05.04.2018 року у зв’язку з несповіщенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам про час та місце розгляду справи.

22.03.2018 року представник Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам подав відзив в якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування свої вимог посилається на те, що відсутні підстави для поновлення виплат на за минулий час, оскільки позивач не підтвердила факту проживання на території України та у позивача відсутній акт огляду МСЕК за спірний період.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.

Представник відповідачів позов заперечила з підстав наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові заяви сторін по суті та подані докази, суд вважає позов обґрунтованим з огляду на таке.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території м. Харцизьк Донецької області, яка з 28.04.2017 року по 07.09.2017 року перебувала на обліку в Департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради.

Відповідно до виписки із акта огляду МСЕК та довідок до акта огляду МСЕК позивач є інвалідом 2 групи з дитинства. Відповідно до акта огляду МСЕК м. Донецька від 04.02.2013 року їй вперше встановлено 2 групу інвалідності з дитинства до 18 років до 01.03.2014 року.

Після чергового переогляду 03.02.2014 року МСЕК м. Донецька повторно встановила 2 групу інвалідності з дитинства до 18 років на строк до 01.03.2015 року.

Як інвалід 2 групи з дитинства, позивач має право на отримання державної соціальної допомоги відповідно до Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров»я України, Міністерства фінансів України 30.04.2002 року № 226/293/169, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 травня 2002 року за № 466/6754 (надалі – Порядок).

В період з 04.02.2013 року по 01.08.2014 року державна соціальна допомога позивачці виплачувалася Департаментом соціального захисту населення м. Харцизьк Донецької області, за місцем її проживання, після чого виплати припинені. Дана обставина зазначена позивачем та не заперечувалася відповідачем.

У зв’язку з проведенням антитерористичної операції та тимчасовою окупацією території м. Харизька Донецької області, позивач 20.06.2014 року виїхала до Російської Федерації, де перебували до 24.04.2017року, після чого повернулася на Україну.

Також встановлено, що позивач не здійснювала виїзд за кордон на постійне чи тимчасове проживання. ЇЇ залишення України було вимушений у зв’язку з бойовими діями на Сході України. При цьому, на території Росії позивач перебувала у статусі біженця, що підтверджується рішенням (а.с. 10) .

В період перебування на території Російської Федерації пенсія як інваліду 2 групи з дитинства та щомісячна грошова виплата позивачці не призначалася, про що свідчать додані нею відповіді Управління Пенсійного фонду РФ в м. Златоуст Челябінської області від 18.08.2016 року та Управління Пенсійного фонду РФ в м. Киштимі Челябінської області від 18.08.2016року. (а.с. 23-25)

Після повернення на Україну та переїзду до м. Суми, позивач звернулася до Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам із заявою про виплату допомоги по інвалідності у період з 03.02.2015 року по 06.06.2017 року (а.с. 12)

Рішенням комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 27.07.2017 року, яке оформлене протоколом №29 позивачу відмовлено у відновленні державної соціальної допомоги, як інваліду з дитинства з 1.08.2014 року на підставі п 1.2 Порядку у зв’язку з неможливість підтвердити її проживання на території України (а.с. 76).

Суд вважає вказане рішення протиправним.

У п.1 постанови Кабінету Міністрів «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 5.11.2014 №637 установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим КМ від 1.10.2014 №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Тобто, за приписами наведеної норми, умовами призначення та продовження виплати внутрішньо переміщеним особам є: перебування внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в ПАТ «Державний ощадний банк».

Згідно з п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМ від 1.10.2014 №509 (у редакції постанови КМ від 8.06.2016 №352), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 закону та абз.6 цього пункту. Довідка, видана до 20.06.2016, яка не скасована та строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених ст.12 закону.

Судами встановлено, що довідка про взяття позивача на облік як особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною. Доказів про її скасування відповідачами не надано.

Відповідно до ст.12 закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:1) подала заяву про відмову від довідки;2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами п.71 порядку №509, у разі наявності підстав, передбачених ст.12 закону, МВС, НП, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до ст.12 закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

При цьому, представник відповідачів у судовому засіданні зазначила, що посилання у рішенні від 07.09.2017 року на виїзд позивача за кордон є помилковим, виплата усіх видів допомог Департаментом соціального захисту населення СМР було припинено позивачу з вересня 2017 року у зв’язку з зміною місця проживання позивача та виїзд її на проживання до іншої адміністративної-територіальної одинці України.

Так дійсно, відповідно до п.1.2, 2.6, 2.8 Порядку: державна соціальна допомога призначається і виплачується: громадянам України, які постійно проживають на території України; Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства, призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи; Виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску інвалідом з дитинства строку переогляду стану здоров’я органами медико-соціальної експертизи або дитиною-інвалідом - лікарсько-консультативними комісіями дитячих лікувально-профілактичних закладів, а в разі визнання знову інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більше як за один місяць. При цьому, якщо при переогляді інваліда з дитинства переведено до іншої групи (підгрупи) (вищої або нижчої), а дитину-інваліда - до іншої категорії, державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою (підгрупою) інваліду з дитинства, дитині-інваліду - за попередньою категорією в розмірах, що були встановлені у відповідних періодах.

В той же час, відповідно до ст 4 Закону України « Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності

держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України « Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» Право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Статею 6 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» визначено, що виплата державної соціальної допомоги зупиняється у випадку пропуску строку переогляду особою з інвалідністю з дитинства або

дитиною з інвалідністю, а в разі визнання знову особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць. Якщо строк переогляду пропущено з поважної причини, виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за 3 роки, за умови, що за цей період її визнано особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю. При цьому, якщо при переогляді особу з інвалідністю з дитинства переведено до іншої групи інвалідності (вищої або нижчої), то державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою.

Судом встановлено, що позивач має право на отримання державної соціальної допомоги.

Так, 03.02.2014 року, після чергового переогляду МСЕК м. Донецька повторно встановила їй 2 групу інвалідності до 18 років на строк до 01.03.2015 року.

Під час вимішеного залишення території України та перебування у статусі біженця на території Російської федерації, позивач була оглянута медико-соціальної комісією Російської Федерації (тобто країни де вимушено перебувала позивач) в лютому 2016 року та їй на період до 01 березня 2017 року встановлена друга група інвалідності з дитинства. (а.с. 21-22).

Після повернення в Україну, позивач в червня 2017 року пройшла переогляд та МСЕК встановлена для неї друга група інвалідності з дитинства. (а.с. 14).

З наведеного вбачається, що строк переогляду пропущено позивачем з поважної причини, якою є вимушене залишення позивачем місця свого проживання у зв’язку з бойовими діями на території де вона мешкала, та за цей період її визнано дитиною з інвалідністю, що підтверджується довідками виданими упоноваженими органами.

Відмовляючи у відновленні соціальної допомоги, відповідач послався лише на 1.2 Порядку та те, що позивач не може підтвердити своє постійне проживання на території України в період з 03.02.2015 року по 06.06.2017 року. 28.02.2015 року.

Однак дане посилання не є слушним, оскільки як вже зазначав суд залишення території України позивачем було вимушеним кроком. Під час тимчасового перебування позивача на території Росії у статусі біженця позивачка залишалася бути громадянкою України.

Окрім того, Закони України « Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», якими гарантована виплата спірної допомоги позивач, як громадянину України, не ставлять спірні виплати у залежність від проживання / не проживання отримувача цих виплат в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – суб’єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

В той же час відповідачі, як суб’єкти владних повноважень на якого покладено обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довели правомірність своїх дій та рішень.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За наведених обставин, суд приходить до висновку що оспорювані рішення та дії відповідачів не відповідають критеріям визначеним ст 2 КАС України, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (місце знаходження м. Суми площа Незалежності, 2) оформлене протокол № 29 від 27.07.2017 в частині відмови у призначенні (відновленні) державної соціальної допомоги ОСОБА_1 (фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1).

Зобов’язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (місце знаходження: м. Суми вул. Харківська, 35, ЄДРПОУ 26440890) відновити виплати та виплатити ОСОБА_1 (фактичне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) державну соціальну допомогу, як інваліду з дитинства 2 групи за період з 03 лютого 2015 року по 06 червня 2017 року.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи в порядку письмового провадження, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 08 квітня 2018 року.

Суддя