Постанова № 73250022, 26.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/1670/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" березня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря Кошиль О.Ю.,

представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" грудня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Недашківською К.М. в м.Рівне), у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій , -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області , в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ від 28.09.2017 №218 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ, в частині звільнення за власним бажанням - пункт 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"; зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції в Рівненській області внести зміни в наказ від 28.09.2017 №218 о/с та звільнити позивача зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року адміністративній позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує невідповідністю висновків суду встановленим обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом керівника Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 07.11.2015 №12 о/с ОСОБА_2 призначено як такого, який прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестації, та мав спеціальне звання майор міліції, старшим інспектором Корецького відділення поліції Костопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області (а.с. 5).

Наказом начальника УКЗ ГУНП в Рівненській області від 12.10.2016 №255 о/с ОСОБА_2 призначено виконуючим обов'язки начальника сектору превенції Корецького відділення поліції Костопільського відділу поліції ГУ НП в рівне6нській області (а.с. 65).

30.08.2017 року позивач подав на ім'я начальника ГУ НП в Рівненській області рапорт про звільнення зі служби у зв'язку з наявною вислугою років та погіршенням стану здоров'я. У поданому рапорті зазначив, що на звільненні наполягає 28.09.2017 року (а.с. 67).

Наказом начальника УКЗ ГУНП в Рівненській області від 28.09.2017 №218 о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (а.с. 64).

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 01.11.2017 про передачу примірника Свідоцтва про хворобу №131 для внесення змін до наказу від 28.09.2017 №218 о/с в частині звільнення зі служби в поліції на пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (а.с. 49).

За результатами розгляду вказаної вище заяви, відповідачем надана відповідь від 13.11.2017 №2777/116/12/01-2017 про відсутність підстав для внесення змін до наказу від 28.09.2017 №218 о/с, оскільки звільнення позивача відбулося до моменту отримання свідоцтва про хворобу №131 (а.с. 50).

Не погоджуючись з такими висновками відповідача щодо відсутності підстав для внесення змін до наказу від 28.09.2017 №218 о/с в частині зазначення підстави для звільнення за пунктом 2 (через хворобу), а не за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію", ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

Колегія суддів з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне .

Як вбачається із змісту рапорту позивача від 30.08.2017 , останній просив відповідача звільнити його зі служби в поліції у зв'язку з наявною вислугою років та погіршенням стану здоров'я; при цьому просив відповідача перед звільнення видати направлення на проходження ВЛК. Крім того, в рапорті позивач зазначив, що наполягає на звільненні 28.09.2017 року.

Також, позивачем подано рапорт від 30.08.2017 про видачу направлення на ВЛК (а.с. 78).

За приписами частини 1 статті 77 Закону України №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Зі змісту наказу від 28.09.2017 №218 о/с вбачається, що позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 (далі іменується - Закон України №580-VIII).

За приписами частини 2 статті 77 Закону України №580-VIII, днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

У даному випадку колегія суддів погоджується, що на момент винесення наказу від 28.09.2017 №218 о/с у існувала лише одна підстава для звільнення позивача - за власним бажанням на підставі поданого позивачем рапорту (пункт 7).

На виконання вказаних вище норм закону та на підставі рапорту позивача від 30.08.2017, відповідачем винесено наказ із зазначенням дати звільнення - 28.09.2017.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі рапорту позивача від 30.08.2017, останньому було видано направлення на ВЛК, за результатами чого сформовано Свідоцтво про хворобу від 30.10.2017 №131 про непридатність до служби в поліції (а.с. 8).

Дане Свідоцтво про хворобу №131 було видане позивачу лише 30.10.2017, тобто більше аніж через місяць після звільнення позивача зі служби в поліції на підставі наказу від 28.09.2017 №218 о/с.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач зобов'язаний внести зміни до наказу в частині формулювання підстави для звільнення: не за пунктом 7 (за власним бажанням), а за пунктом 2 (через хворобу), у зв'язку з отриманням Свідоцтва про хворобу №131, є помилковим.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Отже, звільнення поліцейського зі служби за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України №580-VIII можливе лише за наявності рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Відповідно до частини дев'ятої статті 95 Закону України №580-VIII, поліцейські зобов'язані щороку проходити комплексний медичний огляд (диспансеризацію), а за необхідності - цільові медичні огляди, психофізіологічні обстеження і тестування в порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України "Про Національну поліцію", частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України", статті 70 "Основи законодавства України про охорону здоров'я" та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України, Міністерством внутрішніх справ України винесено наказ "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС" від 03.04.2017 №285 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 р. за № 559/30427) (далі іменується - Положення №285).

Відповідно до пункту 1 розділу VI "Проведення лікарської експертизи поліцейським" Положення №285, лікарська експертиза поліцейським здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, зазначених у розділі III цього Положення.

Відповідно до пункту 8 розділу III "Організація проведення лікарської та військово-лікарської експертизи" Положення №285, особи, що проходять медичний огляд, надають лікарям - членам ВЛК оригінал документа, що посвідчує особу (паспорт, службове посвідчення, військовий квиток чи приписне свідоцтво).

Перед медичним оглядом проводяться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітини, електрокардіографія, загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на цукор, обстеження на сифіліс (реакція Вассермана), гепатити В, С та ВIЛ-інфікування, для осіб старше 40 років - вимірювання рівня внутрішньоочного тиску (пункт 9).

Медичний огляд осіб у ВЛК проводиться з обов'язковим обстеженням лікарями-спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматологом, стоматологом, психіатром та лікарем-психологом або практичним психологом закладів охорони здоров'я МВС. Жінки обов'язково обстежуються гінекологом (пункт 11).

За наявності показань особи, що проходять лікарську експертизу, направляються до лікарів: фтизіатра, ендокринолога, уролога або інших спеціалістів, а також на додаткові обстеження, необхідні для достовірної діагностики виявленої патології (пункт 12).

Психіатричне, психологічне та психофізіологічне обстеження проводиться лікарями-психіатрами, лікарями-психологами (практичними психологами), лікарями-психофізіологами (лікарями з функціональної діагностики) тільки у закладах охорони здоров'я МВС (пункт 14).

Відповідно до пункту 15 розділу III "Організація проведення лікарської та військово-лікарської експертизи" Положення №285, у разі виникнення необхідності уточнення діагнозу захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) чи їх наслідків ВЛК може запропонувати особі, що проходить лікарську (військово-лікарську) експертизу, амбулаторне або стаціонарне обстеження в закладах охорони здоров'я МВС.

У випадках, коли проведення необхідного дослідження стану здоров'я у закладах охорони здоров'я МВС неможливе, стаціонарне або амбулаторне обстеження може проводитись у інших закладах охорони здоров'я (за їх згодою).

Згідно правилами пункту 16 розділу III "Організація проведення лікарської та військово-лікарської експертизи" Положення №285, до направлення ВЛК на стаціонарне обстеження додається Акт дослідження стану здоров'я (далі - Акт дослідження) (додаток 5). Після проведеного обстеження заповнений Акт дослідження завіряється підписами начальника закладу охорони здоров'я і лікаря, що проводив обстеження, та скріплюється печаткою цього закладу. Акт дослідження розглядається з урахуванням усіх даних про стан здоров'я і фізичного розвитку та є додатковим матеріалом при прийнятті остаточного експертного рішення ВЛК щодо придатності особи до служби або навчання.

Відповідно до пункту 19 розділу III "Організація проведення лікарської та військово-лікарської експертизи" Положення №285, постанова ВЛК щодо придатності (непридатності) особи до служби, яка приймається за результатами медичного огляду, заноситься до Акта медичного огляду, Книги (журналу) обліку документації ВЛК (додаток 9) і оформлюється Довідкою (додаток 10) або свідоцтвом про хворобу.

Про прийняте рішення ВЛК інформує відповідний підрозділ кадрового забезпечення чи командира військової частини (пункт 19).

Наведені норми свідчать, що Довідка (додаток 10) або Свідоцтво про хворобу виносяться саме на час фактичного огляду особи.

Враховуючи викладене рішення ВЛК про непридатність особи до служби в поліції, яке є підставою для звільнення через хворобу, повинне передувати звільненню.

Після звільнення позивача на підставі наказу від 28.09.2017 зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України №580-VIII, між сторонами були припинені трудові та службові відносини, у зв'язку із чим відповідач втратив повноваження на зміну наказу про звільнення позивача, при цьому, в даному випадку відсутні були також і підстави для зміни наказу.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання позивач, що терміни лікування та проходження ВЛК від нього не залежали та затягнулися у часі, тому він до 28.09.2017 не міг отримати свідоцтво про хворобу.

Судом першої інстанції у даному випадку вірно зазначено, що з моменту подання до відповідача рапорту про звільнення (30.08.2017) та до моменту винесення наказу про звільнення (28.09.2017) позивач жодним чином не звертався до відповідача із заявами, рапортами, листами тощо, з проханням не розглядати поданий ним раніше рапорт.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що отримання свідоцтва ВЛК про непридатність до служби після винесення наказу про звільнення є підставою для внесення змін до наказу в порядку пункту 13 розділу VI "Проведення лікарської експертизи поліцейським" Положення №285, оскільки відповідно до пункту 13 розділу VI "Проведення лікарської експертизи поліцейським" Положення №285, колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, травм (поранень).

У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання. Перегляд раніше прийнятої постанови ВЛК проводиться за заявою колишнього поліцейського, колишньої особи рядового чи начальницького складу.

Дана норма Положення №285 стосується права колишнього поліцейського ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань.

У даному ж випадку позивачем не ініціювалося питання щодо визначення його стану здоров'я (в частині придатності до служби) на момент звільнення.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що після звільнення зі служби встановлення факту непридатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, жодним чином не впливає на формулювання підстав для звільнення, що зазначені у наказі, що винесений до отримання відповідного Свідоцтва про хворобу.

Зважаючи на вище зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не встановлено.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального чи процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" грудня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "05" квітня 2018 р.