Постанова № 73250011, 03.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/13725/17

Головуючий у 1-й інстанції: Салоїд Н.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

03 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Драчук Т. О. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2017 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги та компенсації,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги та компенсації.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено, а саме:

- визнано неправомірними дії Хмельницького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо неврахування, починаючи з січня місяця 2017 року при обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 складової його частини матеріальної допомоги;

- зобов'язано Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити з 01 січня 2017 року перерахунок та виплату призначеного ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 17 600 грн;

- визнано протиправними дії Хмельницького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо не проведення, починаючи з листопада місяця 2016 року нарахування та виплати компенсації втрати частини щомісячного довічного грошового утримання судді у зв'язку з порушенням строків їх виплати;

- зобов'язано Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області провести, починаючи з листопада місяця 2016 року нарахування та виплату ОСОБА_2 передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України Хмельницької області посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, а відтак, правові підстави для її врахування при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що розпорядженням Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області ОСОБА_2 призначено щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці, викладене у протоколі № 1027 від 12.10.2016 року у розмірі щомісячного довічного грошового утримання 86 % грошового утримання.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 30 січня 2017 року, яке набрало законної сили, таке рішення визнано протиправним та зобов'язано здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення з розрахунку 90 % від грошового утримання судді з виплатою різниці.

Проте, відповідач починаючи з січня 2017 року при визначені позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання, розміру матеріальної допомоги на оздоровлення не врахував.

22 червня 2017 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на звернення позивача щодо проведення перерахунку розміру довічного грошового утримання судді повідомлено, що на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2017 року, яка набрала законної сили з 17.02.2017 року, розмір довічного грошового утримання судді перерахований з 04 жовтня 2016 року в розмірі 90 % суддівської винагороди обчисленої за 27 років 3 місяці на посаді судді без обмеження максимального розміру до виплати без обмеження максимального розміру до виплати.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що отримувані особою суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення довічного грошового утримання незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати. Окрім того, судом першої інстанції було встановлено порушення відповідачем строків виплати позивачу, нарахованих йому за рішенням суду сум пенсії, компенсація за несвоєчасну виплату яких повинна бути виплачена позивачу.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

02 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII, який згідно з пунктом 1 його розділу "Прикінцеві та перехідні положення" набрав чинності з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII (крім пунктів 39 та 48 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону) - тобто 30 вересня 2016 року.

Пунктом 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII (в редакції чинній на час призначення позивачу довічного грошового утримання), після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Таким чином, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди.

За правилами ч. 1 ст. 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч.2 ст.135 Закону №1402-VIII).

Оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, не передбачена вищезазначеною статтею то апеляційний суд вважає, що орган пенсійного фонду правомірно відмовив позивачу у врахуванні її при обчислені щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічна правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року по справі № 749/951/17 (адміністративне провадження №К/9901/2596/17) та від 20 березня 2018 року по справі № 736/964/17 (адміністративне провадження № К/9901/2271/18).

Посилання суду першої інстанції на статтю 2 Закону України "Про оплату праці", згідно якої матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди є безпідставним, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закон України "Про судоустрій і статус суддів", визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Окрім того, посилання суду першої інстанції на положення статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховується у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати є безпідставним, оскільки застосування цих норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено спеціальним законом - Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованості позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести, починаючи з листопада місяця 2016 року нарахування та виплату ОСОБА_2, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з порушенням строків їх виплати, то колегія суддів вважає ії обґрунтованою. з огляду на наступне.

Як слідує з Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління ПФУ 25 січня 2008 року №3-1, виплата щомісячного довічного утримання здійснюється у грошовій формі в порядку, установленому законодавством для виплати пенсій (п. 4.1).

Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 року №2050-111 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 цього ж Закону, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати №159, його дія поширюється на підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання та застосовується у всіх випадку порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власник або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно п. 2,3 цього ж Порядку, компенсація громадянам втрати частин грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доход разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсі-додаткові пенсії, цільові грошові допомоги на прожиття, щомісячної державної допомоги та компенсаційних виплат) .

Відповідно до абз. 1 п. 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін ( індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Таким чином, підставою для виплати відповідної компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих особі доходів, які не носять разовий характер, одним з яких є також і виплата пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2017 року по справі № 686/21593/16-а набрала законної сили 17 лютого 2017 року. Згідно довідки про розміри помісячного нарахування та виплати довічного грошового утримання ОСОБА_2 за період з 04.10.2016 р. по 30.06.2017 р. позивачу лише в червні 2017 році була виплачена перераховане щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідачем було порушено строки виплати ОСОБА_2, нарахованих йому за рішенням суду сум пенсії, компенсація за несвоєчасну виплату яких повинна бути виплачена позивачу.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Хмельницького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо не проведення, починаючи з листопада місяця 2016 року нарахування та виплати компенсації втрати частини щомісячного довічного грошового утримання судді у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Зобов'язати Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області провести, починаючи з листопада місяця 2016 року нарахування та виплату ОСОБА_2 передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 квітня 2018 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Драчук Т. О. Совгира Д. І.