Постанова № 73249173, 26.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/2056/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" березня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря Кошиль О.Ю.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кемілайн Агро" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" листопада 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Токаревою М.С. в м.Житомирі), у справі за позовом Приватного підприємства "Кемілайн Агро" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ПП "Кемілайн Агро" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення оформлене наказом Головного управління ДФС у Житомирській області №1013 від 11.07.2017 про призначення документальної планової перевірки ПП "Кемілайн Агро" за період діяльності з 01.01.2015 по 31.03.2017.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно відніс позивача до платників податку з високим ступенем ризику .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що головним управлінням ДФС у Житомирській області 11.07.2017 було винесено наказ №1013, яким призначено проведення документальної планової перевірки ПП "Кемілайн Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2015 по 31.03.2017.

Не погоджуючись із вказаним наказом та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив відсутність порушень в діях відповідача під час призначення податкової перевірки виходячи з того, що норма ст. 77 Податкового кодексу України щодо обов'язковості опублікування на офіційному веб-сайті ДФС України плану-графіку документальних планових перевірок до 25 грудня року, в якому буде проводитися перевірка, діє в новій редакції з 01.01.2017, а тому обов'язок контролюючого органу щодо оприлюднення на офіційному веб-сайті планів-графіків виникне з 2018 року.

Крім того, суд вважав, що призначення перевірки було вірним з мотивів віднесення його до платників податків з високим та середнім ступенем ризику.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків врегульовано Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України однією із функцій, виконання якої повинні забезпечити контролюючі органи, визначено здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, та проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків.

Статтею 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно пункту 77.2. статті 77 Податкового кодексу України, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Згідно абзацу другого пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Отже, право визначати перелік платників податків, які повинні бути включені до графіку перевірок та підлягають такій, має сам податковий орган, після чого такий план-графік підлягає затвердженню вищим органом.

Таким чином, документальна планова перевірка це перевірка, яка передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. У свою чергу, план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків формується відповідно до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524.

Спірний наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача призначено на підставі плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на ІІІ квартал 2017 року.

При цьому суд не має підстав вважати, що відповідачем порушено вимоги п.77.1 ст.77 ПК України, в частині не оприлюднення на офіційному веб - порталі ДФС України Плану-графіку проведення перевірок.

Так, з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон № 1797).

Пунктом 42 Закону № 1797 у ст. 77 Податкового кодексу України п.77.1 доповнено абзацом другим такого змісту: "План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки".

Колегія суддів зауважує, що дана правова норма набрала чинності із 01 січня 2017 року, а тому має бути застосована до планового періоду 2018 року.

Таким чином, формування річного плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків буде здійснюватись у поточному році на 2018 рік та оприлюднюватись на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Визначений абз.2 п. 71.1 ст.71 Податкового кодексу України обов'язок контролюючого органу оприлюднювати відповідний план-графік на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки на момент затвердження такого плану-графіку законодавством не передбачався, та, відповідно, відповідачем при прийнятті спірного наказу не порушувався.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин у відповідача не було встановленого законодавством обов'язку опубліковувати на офіційному веб-сайті план-графік перевірок.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно враховано те, що вимога щодо оприлюднення плану-графіку до 25 грудня буде стосуватися планів-графіків на 2018 рік, оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Також, колегія суддів звертає увагу, що вказані зміни знайшли відображення в наказі Міністерства фінансів України від 27.02.2017 № 294 "Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 березня 2017 року за № 368/30236, розміщений на офіційному веб-сайті ДФС у розділі "Відкриті дані"), яким також передбачено, що річний план-графік складається починаючи з 2018 року.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що норма ст. 77 Податкового кодексу України припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків та контролюючих органів щодо перевірок у 2017 році, а тому має застосовуватися до перевірок, що відбуваються в 2017 року, колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Так, план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків у 2017 році формується відповідно до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 червня 2015 року № 524 (зі змінами), зареєстрованим у Мін'юсті 24 червня 2015 року за № 751/27196 (далі - Порядок). Затверджений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків відповідно до наказу ДФС від 28 серпня 2014 року № 88 (зі змінами) належить до переліку відомостей, що містить службову інформацію та має обмежений доступ. Зазначений наказ ДФС розміщено на офіційному веб-порталі ДФС в розділі "Публічна інформація".

В свою чергу, підставою для проведення перевірки стало те, що позивача віднесено до платників податків з високим ступенем ризику.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що він відноситься до платників податків з середнім ступенем ризику та у 2016 році відповідачем було проведено відносно нього фактичну перевірку, а тому у відповідача були відсутні підстави для винесення спірного наказу.

Колегія суддів вважає такі твердження безпідставні та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом при складанні плану-графіку проведення планових документальних перевірок (з урахуванням вимог Податкового кодексу України чинних до 01.01.2017 року) та на підставі даних інформаційних систем Державної фіскальної служби України, виявлено відповідність позивача по критеріям відбору, які відносяться до високого та середнього ступенів ризику.

У п.5 розділу ІІІ Порядку "Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 524 від 02.06.2015, наведено перелік критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб.

Відповідач орган при визначенні високого ступеню ризиків ПП "Кемілайн Агро" враховував наступне:

- наявність інформації про не підтвердження реального здійснення операції з придбання з сумою ПДВ понад 1 млн. грн., або понад 5 % загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. (фактичне значення 555 тис. грн.);

- наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел (службова записка підрозділу податків і зборів з юридичних осіб від 08.06.2017 р.).

Крім того судом першої інстанції вірно вказано, що за деякими критеріями позивача можна віднести і до платників податків з середнім ступенем ризику, зокрема:

- декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі понад 1 млн. грн., або понад 5 % загального обсягу податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн. (фактичне значення 568 тис. грн.)

- нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів в сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначеного за правилами бухгалтерського обліку, (фактичне значення 7,99%).

Дані обставини підтверджуються інформаційно-аналітичною довідкою щодо діяльності підприємства та службовою запискою від 8 червня 2017 року.

Відтак у 2017 році ПП "Кемілайн Агро" мало ознаки платника податків з високим ступенем ризику, то у відповідача були всі правові підстави для винесення спірного наказу.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що попередню фактичну перевірку було проведено у лютому 2016 року, тоді як спірний наказ відповідачем було видано у липні 2017 року, тобто після спливу річного терміну встановленого для періодичності проведення фактичних перевірок платників податків з високим ступенем ризику.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги ПП "Кемілайн Агро" є необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Щодо доводів апеляційної скарги, то вони фактично зводяться до того, що податковий орган мав би надати більш переконливі докази віднесення платника податків до ознак високого ступеня ризику, зокрема акти перевірки контрагентів, судові рішення тощо. Зазначені твердження не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а є оціночними судженнями позивача.

На думку колегії суддів інформація про непідтвердження реального здійснення операцій, чи інформація про ухилення від оподаткування, може бути закріплена у будь-яких джерелах, а визначальними є виключно те, чи містить вона достатньо таких даних для віднесення платника податків до платників податків з високим ступенем ризику.

У даному випадку колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що наявна у нього інформаці давала підстави для винесення спірного наказу.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Кемілайн Агро" залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "05" квітня 2018 р.