Постанова № 73248877, 27.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Ячало Ю.І.

27 березня 2018 р. Справа № 525/1076/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання – Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Великобагачанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобагачанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити пенсії дії, -

В с т а н о в и л а:

09 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким, з урахуванням уточненого адміністративного позову /а.с. 40-41/, просить:

- визнати дії Великобагачанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі – Великобагачанське ОУПФУ, пенсійний орган, відповідач) по відмові в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах необґрунтованими, протиправними та такими, що порушують його права як громадянина України та пенсіонера за віком;

- визнати протиправним та скасувати рішення начальника Великобагачанського ОУПФУ № 74 від 29 червня 2017 року про відмову у призначенні йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- зобов’язати відповідача призначити йому пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10 квітня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09 квітня 2017 року йому виповнилося 50 років і він відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 26 травня 2017 року звернувся до Великобагачанського ОУПФУ із письмовою заявою про призначення пенсії за віком з огляду на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону. Рішенням колегіального органу з призначення пенсій Великобагачанського ОУПФУ від 29 червня 2017 року № 74 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на підставі того, що відсутні необхідні документи, що підтверджують період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в установленому законом порядку. Подальші звернення до відповідача не змінили рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому позивач, з посиланням на положення Конституції України, ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вважає відмову відповідача у призначенні йому пенсії за віком неправомірною.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2017 року (повний текст судового рішення виготовлений 18 грудня 2017 року) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений наступним чином: визнати протиправними дії Великобагачанського ОУПФУ щодо призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пенсійний орган зобов’язаний призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 10 квітня 2017 року, дня виникнення права на призначення пенсії.

Судове рішення вмотивовано тим, що факт участі позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження строкової військової служби у військовій частині 39289, а саме, - у період з 02 травня 1986 року по 24 червня 1986 року підтверджується, зокрема, довідкою військової частини А-0139 від 23 вересня 1993 року № 218, а також фактом отримання позивачем посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (категорії 2). Суд зазначив, що згідно із ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів. Абзацом 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено право осіб на отримання пенсії із зниженнями пенсійного віку на 10 років у тому випадку, якщо такі особи працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів. Оскільки позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період служби з 02 травня 1986 року по 24 червня 1986 року, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі Великобагачанське ОУПФУ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2017 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно вимог чинного законодавства для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» недостатнім є подання до органу Пенсійного фонду лише посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Окрім зазначеного посвідчення обов’язковим є подання уточнюючих документів, зокрема, довідки військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або довідки архівної установи, або інших первинних документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Рішення колегіального органу № 74 від 29 червня 2017 року про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку приймалося на підставі лише поданих позивачем документів для призначення пенсії. Висновку про підтвердження факту перебування позивача у період з моменту аварії до 01 липня 1986 року 54 дні в зоні відчуження (м. Чорнобиль) суд першої інстанції дійшов лише в ході судового розгляду справи, зокрема, на підставі пояснень свідків. Таким чином, вважає вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення відповідно до положень п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, - скасуванню, з наступних підстав.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині < > є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справами та неправильне застосування норм матеріального права (пункти перший і четвертий частини першої статті 317 КАС України).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Статтею 55 Закону № 796-XII встановлено, що учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС мають право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV), на 10 років, якщо вони працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV).

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 268273, виданим 04 січня 1994 року Полтавською обласною державною адміністрацією /а.с. 6/.

26 травня 2017 року позивач звернувся до Великобагачанського ОУПФУ із заявою щодо призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, як ліквідатору наслідків на Чорнобильській АЕС /а.с. 25/.

Рішенням колегіального органу з призначення пенсії Великобагачанського ОУПФУ від 29 червня 2017 року № 74 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, з підстав відсутності документів, підтверджуючих в установленому порядку періоди роботи в зоні відчуження /а.с. 14/.

Погоджуючись із загальним висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною відмову пенсійного органу у призначенні йому пенсії на підставі ст. 55 Закону № 796-XII, колегія суддів зазначає, що документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом, зокрема і призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Надані позивачем пенсійному органу документи посвідчують ту обставину, що він під час проходження строкової військової служби у військовій частині 39289, - у період з 02 травня 1986 року по 24 червня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В довідці військової частини А-0139 від 23 вересня 1993 року № 218 також зазначено, що військова частина А-0139 утворена на базі розформованої військовій частині 39289.

Втім, колегія суддів не погоджується із висновком суду про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 про визнання дії Великобагачанського ОУПФУ протиправними, необґрунтованими та такими, що порушують його права як громадянина України та пенсіонера за віком, оскільки право позивача на отримання пенсії за віком із зниженням пенсійного віку порушено не діями (тобто активною формою поведінки) пенсійного органу, а неправомірним рішенням відповідача від 29 червня 2017 року.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 не зазначає, які саме дії відповідача по прийняттю рішення від 29 червня 2017 року ним оскаржуються. У судовому рішенні також відсутні посилання на конкретні дії пенсійного органу, які визнаються судом протиправними.

Не погоджується колегія суддів із висновком суду про необхідність задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача призначити йому пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII з 10 квітня 2017 року.

При цьому, колегія суддів зауважує, що вимога позивача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення пенсійного органу від 29 червня 2017 року № 74 про відмову у призначенні йому такої пенсії судом першої інстанції не вирішена, тобто стосовно цієї вимоги судом не прийнято рішення.

Таким чином, не скасоване рішення Великобагачанського ОУПФУ від 29 червня 2017 року про відмову в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, виключає можливість зобов’язання пенсійного органу призначити позивачу означену пенсію.

Колегія суддів зазначає, що позовну вимогу ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення начальника Великобагачанського ОУПФУ № 74 від 29 червня 2017 року про відмову у призначенні йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі ст. 55 Закону № 796-XII суд першої інстанції може вирішити шляхом постановлення додаткового рішення в порядку ст. 252 КАС України.

Також колегія суддів зазначає, що за приписами ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, пенсійні органи послуговуються тими формами, які визначає законодавець. Дискреційні повноваження відповідача, як встановлене право вибору варіанта рішення, в даному випадку про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку або про відмову в такому призначенні, визначені Законом № 1058-IV, зокрема ч. 5 ст. 45 № 1058-IV. В свою чергу пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Оскільки зазначені обставини залишені судом поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу Великобагачанського ОУПФУ та скасовує рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2017 року, - з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 139, 229, 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Великобагачанського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2017 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Постанова у повному обсязі складена і підписана 06 квітня 2018 року.