Постанова № 73248727, 03.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/38/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Яковенка М.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2018, суддя А.Б. Головко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 05.02.18 по справі № 816/38/18

за позовом ОСОБА_2

до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій по відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_3 на підставі п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, визнання протиправними та скасування рішення від 06.12.2017 № 642 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_3; зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію з 01.10.2017, з врахуванням проведених виплат; зобов'язати подати звіт.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак йому було безпідставно відмовлено в перерахунку пенсії. Вказував, що спірне рішення суперечить положенням пункт 9-1 Порядку № 1210, оскільки згідно вказаної норми виявити бажання про відповідне обчислення пенсії по інвалідності мають право три категорії осіб, які отримали інвалідність: - особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; - особи, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань; - особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби. Зазначав, що його розуміння пункт 9-1 Порядку № 1210 підтверджується висновком семантико - текстуальної експертизи № 101/17 від 26.12.2017 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

04.12.2017 ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01.10.2017 року на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням від 06.12.2017 № 642 Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області доведено правомірність рішення від 06.12.2017 № 642, яким відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Статтею 10 зазначеного Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_2 в лютому 1987 року, як військовозобов'язаний був призваний на військові збори та в складі в/ч 18576 в період з 08.02.1987 по 02.03.1987 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто є військовослужбовцем у розумінні ст.10 Закону.

Статтею 59 зазначеного Закону регулюються питання пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII від 03.10.2017 ч.3ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 -ХІІ викладена в наступній редакції : «Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів вважає, що при прийняті оскаржуваного рішення № 642 від 06.12.2017, Кременчуцьким об'єднаним управлінням ПФУ у Полтавській області, всупереч вищевказаних норм законодавства, не враховано усіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частини відмови визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 642 від 06.12.2017 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2; зобов'язання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 з 01.10.2017, з врахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили; допущення до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Що стосується посилань позивача на висновки семантико-текстуальної експертизи на підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.113 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду, у зв'язку з чим відхиляється.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Також, згідно п.ґ ч. 4 ст. 322 Кодексу адміністративного судочинства України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити, зокрема, зазначення встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно.

Відповідно до ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення у тому числі є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 по справі № 816/38/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 642 від 06.12.2017 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2; зобов'язання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 з 01.10.2017, з врахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; зобов'язання Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області подання звіту про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили; допущення до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 642 від 06.12.2017 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 з 01.10.2017, з врахуванням проведених виплат, на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. N 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення пенсії за один місяць.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)А.О. БегунцСудді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко С.С. Резнікова Повний текст постанови складено 06.04.2018.