Постанова № 73248611, 05.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/2154/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Коваля Р.Й., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлену суддею Андрусенко О.О. у м.Луцьк Волинської області, у справі №803/133/18 за адміністративним позовом Маневицької місцевої прокуратури Волинської області до Маневицької районної ради Волинської області, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління регіонального розвитку Маневицької районної державної адміністрації, ОСОБА_1 виробничого кооперативу "Годомичі", ОСОБА_1 виробничого кооперативу "Зоря", про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2018 року позивач - Маневицька місцева прокуратура Волинської області звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача - Маневицької районної ради Волинської області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління регіонального розвитку Маневицької районної державної адміністрації, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення №23/27 від 09.11.2017 «Про відтермінування повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарським виробничим кооперативам «Годомичі» та «Зоря».

Водночас 30 січня 2018 року відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Маневицької районної ради №23/27 від 09.11.2017 «Про відтермінування повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарським виробничим кооперативам «Годомичі» та «Зоря».

В обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення адміністративного позову заявник зазначає, що оскаржуваним рішенням Маневицька районна рада вкотре відтермінувала повернення до районного бюджету коштів на суму 355560,00 грн, які на підставі договорів позики були передані СВК «Годомичі» (327780,00 грн) та СВК «Зоря» (27780,00 грн). Вказані кошти, як визначено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №809/587/17 (876/10020/17) 05.12.2017, є кредитуванням бюджету та надавались даним суб’єктам господарювання на поворотній основі. Однак, орган місцевого самоврядування щорічно відтерміновує повернення зазначених коштів. Оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування про відтермінування повернення коштів до районного бюджету є перешкодою для прийняття господарським судом рішення про повернення СВК «Годомичі» коштів до районного бюджету. Вжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення рішення Маневицької районної ради №23/27 від 09.11.2017, яке, на думку позивача, містить очевидні ознаки протиправності, сприятиме ефективному захисту інтересів держави щодо повернення до районного бюджету коштів.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що оскільки першим заступником керівника Маневицької місцевої прокуратури не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 виробничий кооператив « Годомичі» (44671, Волинська область, Маневицький район, село Годомичі) та ОСОБА_1 виробничий кооператив «Зоря» (44632, Волинська область, Маневицький район, село Цміни).

Не погодившись із ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, Маневицька місцева прокуратура Волинської області подала апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню. Просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заявлене позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 цієї статті забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зазначити, що суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із передбачених ч.2 ст. 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для забезпечення адміністративного позову суд може вживати заходи шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборони відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов’язку відповідача вчинити певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (ч.1 ст. 151 КАС України).

Водночас при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх тверджень, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як слідує із наявного у матеріалах справи клопотання підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач вважає очевидність ознак протиправності рішення відповідача та вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення сприятиме ефективному захисту інтересів держави щодо повернення до районного бюджету коштів.

Відмовляючи в задоволенні заяви Маневицької місцевої прокуратури Волинської області про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Маневицької районного ради №23/27 від 09.11.2017 «Про відтермінування повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарським виробничим кооперативам «Годомичі» та «Зоря», суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави.

Судом встановлено, що між сторонами у справі виник спір про скасування рішення Маневицької районного ради №23/27 від 09.11.2017 «Про відтермінування повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарським виробничим кооперативам «Годомичі» та «Зоря».

При прийнятті рішення апеляційним судом враховано пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Також, суд звертає увагу на те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Надаючи юридичну оцінку заявленому Маневицькою місцевою прокуратурою Волинської області клопотанню про забезпечення адміністративного позову відповідно до ст.150 КАС України та доводам апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає, що заявником в порушення вимог ст.ст. 72, 77 КАС України не надано конкретних доказів та належним чином не обгрунтовано підстав для забезпечення адміністративного позову.

Дослідивши матеріали позову, колегія суддів не вбачає, що невжиття обраним позивачем шляхом заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас доводи ж позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення Маневицької районної ради є предметом розгляду при вирішенні даної адміністративної справи по суті позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 242, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №803/133/18- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Постанова складена в повному обсязі 05.04.2018.