
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1326/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.
за участю секретаря Мельничук Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 24 січня 2018 року про відмову в забезпеченні позову (постановлену головуючим – суддею Лакомська Ж.І., о 13 год 44 хв у м. Львові) у справі № 463/4768/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить:
визнати незаконним та скасувати рішення Винниківської міської ради № 951 від 08.06.2017;
зобов`язати Винниківську міську раду затвердити їй проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та надати їй у власність земельну ділянку площею 0, 0938 га (кадастровий номер 4610160300:04:002:0088) по вул. Галицькій у м. Винники.
Згодом позивач подала заяву (з доповненнями) про забезпечення позову заборони Винниківській міській раді та її посадовим особам приймати будь-які рішення на користь третіх осіб щодо земельної ділянки 0, 0938 га (кадастровий номер 4610160300:04:002:0088) по вул. Галицькій у м. Винники.
Заява про забезпечення позову мотивоване тим, що, на думку позивача що рішенням Винниківської міської ради № 1136 від 23.11.2017 спірну земельну ділянку, яка була раніше виділена їй, передано ОСОБА_2 та зазначає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 матиме можливість приватизувати спірну земельну ділянку і відновлення порушених прав позивачки буде неможливим.
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 24.01.2018 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка їй не виділялась, а навпаки оспорюваним рішенням Винниківська міської ради № 951 від 08.06.2016 позивачці відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Крім цього, суд першої інстанції не погоджується з посиланням позивача на те, що спірну земельну ділянку передано іншій особі і така матиме можливість в подальшому дану земельну ділянку приватизувати, оскільки як встановлено під час розгляду заяви про забезпечення позову спірна земельна ділянка не передавалась іншій особі, рішенням Винниківської міської ради № 1136 від 23.11.2017 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Галицькій у м. Винники, даних про скарження позивачем вказаного вище рішення суду не представлено.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що рішенням Винниківської міської ради № 1136 від 23.11.2017 спірну земельну ділянку, яка була раніше передана їй, і яка є предметом спору у цій адміністративній справі, не чекаючи на остаточне рішення суду вже передав іншій особі. Вказує, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 приватизує земельну ділянку і відновлення порушених її прав у цій адміністративній справі буде неможливим.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Потрібно зазначити, що на адресу позивача/апелянта надіслано копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та повістку про виклик на судове засідання рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак такий лист було повернуто до суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що в свою чергу вказує на належне вручення повістки ОСОБА_1 у відповідності до ч. 11 ст. 126 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що рішенням Винниківської міської ради № 951 від 08.06.2017 відмовлено у затвердженні ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні у власність земельної ділянки (кадастровий номер 4610160300:04:002:0088) площею 0, 0938 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Галицькій у м. Винники.
Рішенням Винниківської міської ради № 1136 від 23.11.2017 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 орієнтованою площею 0, 0938 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Галицькій у м. Винники.
Вважаючи рішення Винниківської міської ради № 951 від 08.06.2017 протиправним ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідними позовними вимогами та із заявою про забезпечення позову.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм процесуального права та повне з’ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З цього приводу свої роз'яснення надав Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові № 2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».
Згідно ч. 2 п. 17 цієї Постанови в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відтак, аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обгрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 72-78 КАС України. При цьому обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Аналізуючи наведені вище законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що спірна земельна ділянка ОСОБА_1 не передавалася їй раніше, а навпаки оспорюваним рішенням Винниківська міська рада № 951 від 08.06.2016 відмовила в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні у власність земельної ділянки (кадастровий номер 4610160300:04:002:0088) площею 0, 0938 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по вул. Галицькій у м. Винники.
Статтею 118 Земельного кодексу України передбачено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Частиною 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
З огляду на зазначене суд вважає покликання апелянта на те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 приватизує земельну ділянку згідно рішення Винниківської міської ради № 1136 від 23.11.2017 є безпідставним, оскільки цим рішенням надано лише дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 орієнтованою площею 0, 0938 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Галицькій у м. Винники, що в свою чергу відповідає вимогам Земельного кодексу України.
Крім цього потрібно зазначити, що громадяни у питанні безоплатної приватизації земельних ділянок є рівними і можуть звертатися з відповідними клопотаннями до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а оскільки згадана земельна не передана у власність ОСОБА_1 то інші особи мають право претендувати на неї.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, оскільки підстав зазначених в ст. 150 КАС України для застосування заходів забезпечення позову апелянтом не наведено.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду — без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 150, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 24 січня 2018 року про відмову в забезпеченні позову у справі № 463/4768/17 – без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 05 квітня 2018 року
Судове рішення № 73248595, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.04.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 463/4768/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: