Постанова № 73248572, 21.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3967/17

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Осіпова Ю.В.,

суддів – Димерлія О.О., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛМЕТ» та Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення – 17.10.2017 року) по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛМЕТ» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

31.07.2017 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ТОВ «ВОЛМЕТ», в якому просила суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна товариства боржника, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до розрахунку податкового боргу станом на 16.06.2017 року, довідки про суми податкового боргу платника податків станом на 26.06.2017 року та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість TOB «ВОЛМЕТ», по земельному податку з юридичних осіб перед бюджетом становить 466071,59 грн. (т.б. 425 683,55 грн. (основний платіж) + 40 388,04 грн. (пеня)), яку останнім до цього часу не сплачено.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року адміністративний позов ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області задоволено частково. Надано ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області дозвіл на погашення, за рахунок майна ТОВ «ВОЛМЕТ», що перебуває у податковій заставі, суми заборгованості у загальному розмірі 360749,29 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ТОВ «ВОЛМЕТ» 30.10.2017 року та представник ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 06.12.2017 року подали апеляційні скарги, в яких зазначили, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просили скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 року та прийняти нову, якою позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а відповідач, відповідно, – відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

21.03.2018 року до Одеського апеляційного адміністративного суду від представника ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області надійшло клопотання про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання суду апеляційної інстанції з невідомих причин не прибув, про день, час та місце розгляду справи були своєчасно та належним чином повідомлений.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для їх задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

13.08.2015 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області виставлено ТОВ «ВОЛМЕТ» податкову вимогу №934-23, згідно з якою, загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями станом на 12.08.2015 року становить – 36035,3 грн.

Зазначена податкова вимога отримана товариством відповідача 25.08.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного від 16.11.2016 року по справі №815/3146/16 адміністративний позов ДПІ у Суворовському районі м. Одеси задоволено частково. Стягнуто з розрахункових рахунків ТОВ «ВОЛМЕТ» заборгованість по сплаті за землю з юридичних осіб у сумі 360 924,26 грн. на користь держави.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 року вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду залишено без змін.

На виконання вищезазначеної постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року (у справі №815/3146/16) податковим органом до ПАТ «БАНК ВОСТОК» направлено інкасові доручення (розпорядження) №1324-17 від 07.06.2017 року, №3510-17 від 20.06.2017р., №3512-17 від 20.06.2017р., №17 від 04.05.2017р. про стягнення з ТОВ «ВОЛМЕТ» коштів у рахунок погашення податкового боргу, за яким банківською установою стягнуто лише 174, 97 грн., а решта суми заборгованості залишалась не стягнутою, оскільки на банківських рахунках відповідача були відсутні кошти.

30.03.2016 року начальником ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийнято рішення №4 про опис майна ТОВ «ВОЛМЕТ» у податкову заставу.

Відповідно до листа №30/3, від 30.03.2016 року, відповідач запропонував позивачу для введення в податкову заставу: кран мостовий балансовою рік випуску 1971 вартістю 288 800 грн. та кран мостовий рік випуску 1970 балансовою вартістю 346 108,33 грн.

30.03.2016 року податковим керуючим, ОСОБА_1, складено акт № 4 опису майна платника ТОВ «ВОЛМЕТ» у податкову заставу.

У зв’язку з вказаними обставинами позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ «ВОЛМЕТ» у загальному розмірі 466 071,59 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості та доведеності вимог та, відповідно, з бездіяльності відповідача по сплаті податкового боргу.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Як слідує з приписів пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, «податкова застава» - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

А відповідно до вимог пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Дійсно, у відповідності до приписів п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПКУ, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Так, пунктом 41.5. ст.41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.88.2 ст.88 ПК України, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

А як вбачається з п.87.2 ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п.88.1 ст.88 ПКУ, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

А згідно із п.п.89.1.1, 89.1.2, п.89.1 статті 89 цього ж Кодексу, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 ст.89 ПК України передбачено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до вимог п.89.3 вказаної статті 89 ПКУ, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як 2-х понятих.

А відповідно до вимог п.89.5 ст.89 ПК України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі. Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган державної податкової служби про наявність такого майна. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 3-х робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису. У разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення. До прийняття відповідного рішення органом державної податкової служби платник податків не має права відчужувати таке майно. У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно п.95.1. ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Положеннями п.95.3 ст.95 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Отже, як вбачається з вищезазначеного, дії, щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, можуть бути проведені лише за чітким дотриманням податковим органом послідовності виконання вимог п.п.95.1, п.95.2, п.95.3 ст.95 ПКУ, а саме: право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу, яке уже знаходилось на виконанні державної виконавчої служби або у податковому органі, однак за відсутності коштів на рахунках боржника було повернуто податковому органу без виконання.

Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи, позивач – ГУ ДФС в Одеській області звернувся до окружного суду із проханням надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ «ВОЛМЕТ» у загальному розмірі 466071,59 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Проте, як вбачається постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року по справі №815/3146/16, яка, в свою чергу, залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 року, частина з зазначеного вище податкового боргу ТОВ «ВОЛМЕТ» присуджена до стягнення у розмірі 360 924,26 грн.

Отже, оскільки наявні законодавчо передбачені підстави щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу ТОВ «ВОЛМЕТ» лише у розмірі 360 924,26 грн., за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, то, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ї інстанції, щодо задоволення позову в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу ТОВ «ВОЛМЕТ» у розмірі 360924,26 грн. – 174,97 грн. (інкасове доручення (розпорядження) №1324-17) = 360749,29 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Крім того, також необхідно зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, які б беззаперечно підтверджували факт стягнення з відповідача – ТОВ «ВОЛМЕТ» більшої суми заборгованості, ніж яка встановлена у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року у справі №815/3146/16.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційних скарг, відповідно до ст.316 КАС України, залишає ці апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛМЕТ» та Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено _27.03.2018 р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: ОСОБА_2

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_3