Постанова № 73248375, 04.04.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 р. Справа № 646/6407/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.12.2017 (суддя Сорока О.П., м. Харків ) по справі № 646/6407/17

за позовом ОСОБА_1

до Харківської міської ради

про визнання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати постанову №551/593-П від 31.07.2017 про накладання штрафу за правопорушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, винесеною Авдєєнко Л.Л. заступником Начальника інспекції Державного Архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, згідно якої зараховано штраф в розмірі 8 500,00 грн. недійсною та скасувати вказану постанову.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.12.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності недійсним залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач стверджує про порушення позивачкою спеціальних строків, які встановлені чинним законодавством, для оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги, просила скаргу задовольнити.

Представник відповідача Горобинська Н.М. в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити в задоволенні скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14.09.2017 позивачка звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом про скасування постанови №551/593-П від 31.07.2017 про накладання штрафу за правопорушення вимог у сфері містобудівної діяльності.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою пропущено строк звернення до суду із вказаним адміністративним позовом та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів строком. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства, і досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлений строк звернення до суду обмежує час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Після закінчення строку, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Встановлення законом строку дисциплінує учасників адміністративного судочинства добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, дотримання строку звернення до суду з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом із тим, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено скорочені строки звернення до суду у випадку подання скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення, а саме протягом 10 днів з дня винесення постанови.

З наведених положень слідує, що позов може бути поданий до адміністративного суду у межах строку звернення, встановленого цим Кодексом або іншими законами, в контексті розгляду цієї справи - протягом 10 днів з дня винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином, для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів необхідно з'ясувати яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права позивачки і коли розпочався перебіг цього строку.

Судовим розглядом встановлено, що порушення прав позивачки виникло 31.07.2017, тобто з дати винесення оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, а до місцевого загального суду як адміністративного позивачка звернулася 14.09.2017.

Таким чином, позивачкою пропущено строк звернення до суду, що нею не заперечуюється.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_1 також містила вимоги про поновлення строку звернення до суду з поважних причин, а саме те, що позивачка невірно визначила предметну підсудність спору та звернулася спочатку із адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду, що підтверджується копією ухвали цього суду, наявною в матеріалах справи (а.с. 5).

Наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду визначені частиною 3 статтею 123 КАС України. Так, згідно з цією нормою якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Як вбчається з матеріалів справи, в судовому засіданні 20.11.2017 судом першої інстанції було оголошено перерву для надання позивачці часу для підготовки клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з позовом з одночасним наданням доказів на підтвердження пропуску вказаного строку з поважних причин, а саме надання копії конверту, що буде підтверджувати дату, коли позивачка вперше звернулася до суду.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність доказів, які свідчать про належне повідомлення позивача про призначення справи до судового розгляду на 08.12.2017, а також наявність заяви (телефонограми) від позивачки, в якій остання просить перенести судове засідання, призначене на 08.12.2017 на іншу дату з поважних причин (хвороба доньки), яка була задоволена судом першої інстанції. Розгляд справи відкладено на 22.12.2017 у зв'язку з неявкою сторін.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази належного сповіщення позивачки про відкладення розгляду справи на 22.12.2017, що підтверджує пояснення позивачки про неможливість надати до суду необхідні докази, що могли свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду через необізнаність про дату та час судового розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, вирішивши питання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, без з'ясування всіх обставин справи, що мають значення у справі, без надання позивачці, яка не була належним чином повідомлена про дату і час судового засідання, можливості заявити до суду докази, якими вона обгрунтовує поважність причин пропуску строку звернення до суду та за її відсутності, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає такі порушення норм процесуального права суттєвими та такими, що призвели до неправильного вирішення питання у справі.

Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.12.2017 підлягає скасування з одночасним вирішенням питання про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.12.2017 по справі № 646/6407/17 скасувати.

Справу № 646/6407/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності недійсною направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко Постанова складена в повному обсязі 06.04.18.