Постанова № 73248280, 05.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року справа №812/1922/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 р. у справі № 812/1922/17 (головуючий І інзстанції ОСОБА_1, повний текст виготовлений 30.01.2018 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з 01.10.2017 року по 30.11.2017 року у розмірі 52368, 33 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» про стягнення з відповідача заборгованості по витратах на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01.10.2017 року по 30.11.2017 року в загальній сумі 52 368, 33 грн. (а.с. 2-3).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 р. у справі № 812/1922/17 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” (місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30/1, ідентифікаційний код юридичної особи: 37713861) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи: 21792459) заборгованість по витратах на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.10.2017 по 30.11.2017 у розмірі 52368,33 грн. (п’ятдесят дві тисячі триста шістдесят вісім гривень 33 коп.) (а.с. 103-107).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що з документів, наданих позивачем, неможливо встановити на якому підприємстві працювали пенсіонери, з якого часу та за яку роботу було призначено пільгову пенсію. Крім того, жодна із зазначених у розрахунках позивача осіб не могла отримати зазначеного у розрахунку стажу, працюючи у відповідача, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» було створено лише у 2011 році.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит”, ідентифікаційний код 377138619, зареєстроване як юридична особа 01.07.2011 за № 13891020000000719, у стані припинення не перебуває, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 30/1 (а.с. 52-58).

З розрахунків суми позову по пільгових пенсіях за Списком № 2 за період з 01.10.2017 по 30.11.2017 вбачається, що позивачем заявлені вимоги про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених відповідно до пункту “б-з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, таким особам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 (а.с. 5).

Позивачем у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої “Прикінцевих положень” Закону, визначено відповідачу суми до відшкодування на 2017 рік, зокрема, за період серпень – вересень 2017 року до відшкодування визначено 52368,33 грн., що підтверджено копіями цих розрахунків, наявних у матеріалах справи, копією пенсійних справ (а.с. 16-29, 63-72, 74-91).

Розрахунки направлені та отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення ( а.с. 16 зв, 63 зв, 67 зв, 69 зв, 71 зв.).

Разом з тим, заборгованість у розмірі 52368, 33 грн. за період з 01.10.2017 по 30.11.2017 відповідачем на теперішній час не сплачена.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Спірним питанням цієї справи є правомірність стягнення заборгованості з відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за Списком № 2 за період з 01.10.2017 по 30.11.2017 в сумі 52368, 33 грн.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт “а” статті 13 Закону), за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт “б” статті 13 Закону) та інші (пункти “в” - “з” статті 13 Закону).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція № 21-1).

Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених;

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону (1058-15) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу 3 підпункту 1 пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції № 21-1).

Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту “а”, “б-з” частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1 та Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Зазначений висновок підтверджено постановою Верховного Суду України від 10 жовтня 2011 року у справі № 21-62а11, постановою Верховного Суду України від 02 жовтня 2012 року у справі № 21-250а12, постановою Верховного Суду України від 11 лютого 2014 року у справі № 21-471а13.

На теперішній час заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 52368, 33 грн. відповідачем не сплачена.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Згідно п. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Незгода апелянта з розрахунками суми заборгованості за період з 01.10.2017 року по 30.11.2017 року до уваги судом не приймаються, оскільки розрахунки органів Управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обов'язковими для виконання. Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до управління заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив їх.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в усіх розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій є дата, з якої призначено пенсію працівнику, дата досягнення ним пенсійного віку, стаж необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах та стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати.

Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2017, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.12.2017 року, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з 01.02.2017 по 30.06.2017 у розмірі 962575,23 грн. задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30/1, код ЄДРПОУ 37713861) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792459) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за списком №1 за період з 01.02.2017 по 30.06.2017 у сумі 962575 (дев’ятсот шістдесят дві тисячі п’ятсот сімдесят п’ять) гривень 23 копійки. Постанова набрала законної сили (а.с. 93-100).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 року встановлено, що ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит” є правонаступником ДП “Ровенькиантрацит”, у тому числі й обов’язку щодо відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на підставі Концесійного договору від 01.12.2011 року.

Стосовно посилання апелянта, що за умовами Концесійного договору відповідач є правонаступником виключно за тими правами та обов’язками, які сформувалися у ДП «Ровенькиантрацит» на момент укладення цього договору, а отже відповідач не зобов’язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункт 33.8 договору концесіонер – ТОВ ДТЕК "Ровенкьиантрацит" є правонаступником підприємства – Державного підприємства "Ровенькиантрацит" за майновими та немайновими правами та обов’язками.

Також відповідно до п. 65 договору концесії ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит” забезпечує збереження передбачених чинним законодавством, галузевою угодою, колективним договором існуючих на момент укладання концесійного договору соціальних гарантій для працівників Підприємства – ДП “Ровенькиантрацит”, у тому числі і тих, які будуть звільнені у зв’язку з припиненням Підприємства, цілісний майновий комплекс якого передано в концесію.

Отже, враховуючи умови концесійного договору, обов’язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, щодо яких Управлінням направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, покладається на відповідача – ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит”.

Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З вищевикладеного слідує, що ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит” є правонаступником ДП “Ровенькиантрацит”, у тому числі й обов’язку щодо відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, яким було призначено, нараховано та виплачено пенсії позивачем у період з 01.10.2017 по 30.11.2017 року.

З урахуванням вищезазначеного, суд апеляційної погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Ровенькиантрацит” на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість по витратах на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.10.2017 по 30.11.2017 у розмірі 52368,33 грн. (п’ятдесят дві тисячі триста шістдесят вісім гривень 33 коп.).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» – залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 р. у справі № 812/1922/17 – залишити без змін.

Повне судове рішення складено 05 квітня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_25