Постанова № 73248248, 28.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3921/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Час і місце ухвалення: 11:08, м.Одеса Дата складання повного тексту: 20.11.2017р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, стягнення одноразової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, в якому, з урахуванням уточнення в серпні 2017 року позовних вимог, просила суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати недоплаченої одноразової вихідної допомоги при звільненні з ОВС в розмірі 12 453,78 грн.; визнати неправомірними дії щодо не проведення кінцевого розрахунку при звільнені відповідно до положень ст. 116 КЗпП України на день звільнення; зобов'язати відповідача, згідно Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», на недоплачену суму 12453,78 грн. одноразової вихідної допомоги при звільненні нарахувати компенсацію за несвоєчасну виплату; стягнути недоплачену суми одноразової грошової допомоги у розмірі 12453,78 грн. та компенсацію щодо невиплати недосплаченої одноразової вихідної допомоги при звільненні з ОВС; стягнути середній заробіток за весь час затримки кінцевого розрахунку при звільнені на день фактичного розрахунку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2017р. позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області щодо не проведення кінцевого розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення ст.116 КЗпП України, оскільки на день звільнення позивача з ОВС правовідносини щодо виплати одноразової грошової допомоги регулювались законами України «Про міліцію», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393. Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні працівників ОВС проводилася відповідно до вказівки МВС України.

ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2017р., в якій просить її скасувати та задовольнити поданий нею позов у повному обсязі. Апелянт посилається на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для вирішення справи, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що фактично визнавши не проведення відповідачем з ОСОБА_1 кінцевого розрахунку при звільненні, суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог щодо стягнення з Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки кінцевого розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

Також, апелянт зазначає, що висновки суду про те, що на користь ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу у встановленому законодавством розмірі не підтверджено жодним доказом. Судом не з'ясовано куди спрямовано різницю між перерахованою ДЕНДЕКЦ МВС України сумою в розмірі 47739,49 грн. для виплати їй одноразової вихідної допомоги і фактично виплаченою допомогою в розмірі 35285,71 грн.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, в якому зазначає про безпідставність посилання апелянта на Закон України «Про міліцію», так як вказаний Закон не регламентує нарахування та виплату одноразової вихідної допомоги при звільненні. Якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, тоді застосуванню підлягає трудове законодавство. ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а скаргу Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України слід задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, наказом начальника ГУМВС України в Одеській області №255о/с від 19.06.2009р., відповідно до п.65 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, майора міліції ОСОБА_1, старшого експерта відділу організації роботи з техніко-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в області, звільнено у відставку 30 червня 2009 року.

Згідно зазначеного наказу на день звільнення вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні становила 20 років 03 місяці 23 дні.

Листом від 23.09.2009р. №19/16-6188 ДНДЕКЦ МВС України направлено відповідачу кошти для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в сумі 47739,49 грн.

Згідно наявного в матеріалах справи видаткового касового ордеру №75 від 30.09.2009р. ОСОБА_1 30.09.2009р. виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 35285,71 грн.

Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі, меншому, аніж виділено ДНДЕКЦ МВС України, стала підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов ОСОБА_1, серед іншого, дійшов висновку, що відповідачем правомірно нараховано та виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з розрахунку 17 повних років у сумі 35285,71 грн., у зв'язку з тим, що відповідачем виявлено завищення виділених для виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні асигнувань через помилкове зарахування повного періоду навчання у цивільному вищому навчальному закладі, а не з розрахунку - один рік за шість місяців, та скориговано суму зазначеної грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992р.

Пунктом 10 Порядку №393 встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Пунктом 1 Порядку №393 визначено перелік періодів, які зараховуються для призначення пенсії за вислугу років.

Згідно п.2 Порядку №393 до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

З вказаних норм слідує, що час навчання у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, зараховується до вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».

При цьому, для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні строк календарної служби обчислюється згідно п.1 Порядку №393, в якому відсутні положення щодо зарахування часу навчання у цивільних вищих навчальних закладах.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що підставою для виплати одноразової грошової допомоги є наказ про звільнення, в якому чітко зазначено її вислугу років у календарному обчисленні, яка становить 20 років 03 місяці 23 дні.

Колегія суддів зазначає, що дійсно наказ про звільнення є підставою для виплати одноразової грошової допомоги при звільнені. Однак, наявність вказаного наказу породжує факт виникнення права на отримання такої допомоги, тоді як обчислення вислуги років для призначення пенсії та обчислення вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги здійснюється по-різному. Зокрема, обчислення вислуги років для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» здійснюється на підставі п.1 та п.2 Порядку №393, тоді як обчислення вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги здійснюється лише на підставі п.1 Порядку №393.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на відсутність відомостей щодо цільового використання відповідачем різниці між виділеними та сплаченими їй коштами одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки погоджується з судом першої інстанції, що дотримання порядку використання коштів відповідачем не є предметом розгляду цієї справи. Згідно письмових пояснень головного бухгалтера ОСОБА_2 щодо неосвоєних коштів кошторисних призначень на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в НДЕКЦ при ГУМВС в Одеській області, нею направлено лист до ДНДЕКЦ МВС України щодо залишку невикористаних цільових асигнувань по КЕКВ 1112 в сумі 64000 грн., зазначені кошти відкликані не були, а тому в кінці року вони були використані на грошове утримання особового складу НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області.

Також, в обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем не правильно визначено розмір грошового забезпечення (4151,26 грн.) при розрахунку їй одноразової грошової допомоги при звільненні.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки з наданого відповідачем розрахунку вихідної допомоги вбачається, що при здійсненні відповідного розрахунку відповідачем враховано: посадовий оклад - 900 грн., оклад за спеціальним званням - 125 грн., надбавка за вислугу років 35% - 358,75 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 691,88 грн. та премія за червень 100% -2075,63 грн., що відповідає вимогам Порядку №393.

Судова колегія відхиляє посилання апелянта не невідповідність здійснених їй нарахувань та нарахувань іншим працівникам НДЕКЦ, оскільки це не входить до предмету спору, в якому суд перевіряє правильність здійснення відповідних нарахувань одноразової грошової допомоги при звільнення та її виплати на користь ОСОБА_1, як особи, яка звернулася з позовом до суду про захист порушених, на її думку, прав.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є не суттєвими, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріально та процесуального права, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині вимог про визнання неправомірними дій Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області щодо не проведення кінцевого розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення ст.116 Кодексу законів про працю України, якою визначено обов'язок роботодавця щодо проведення розрахунку із звільненим працівником у день звільнення, кінцевий розрахунок щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з ОСОБА_1 відповідачем проведено 30.09.2009р., в той час як її було звільнено з 30.06.2009р.

В апеляційній скарзі Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України зазначає, що строк виплати одноразової грошової допомоги не залежить від НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області, яким проведено розрахунок з ОСОБА_1 на наступний день після надходження відповідних коштів від ДНДЕКЦ МВС України.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апелянта, оскільки пунктом 14 Порядку №393 визначено, що одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки та Управлінням державної охорони за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).

Тобто, Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України здійснює виплату відповідної грошової допомоги лише після надходження коштів від ДНДЕКЦ МВС України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для визнання протиправними його дій, тоді як ДНДЕКЦ МВС України не являється відповідачем у даній справі.

Учасниками справи не заперечується, що листом від 23.09.2009р. ДНДЕКЦ МВС України направило відповідні бюджетні асигнування на адресу НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області, кошти надійшли 28.09.2009р і вже 30.09.2009р., на підставі видаткового касового ордеру №75 від 30.09.2009р., їх виплачено ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного колегія суддів доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи в частині вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Одеській області щодо не проведення кінцевого розрахунку з позивачем при звільненні не правильно застосував норми матеріального права, тому постанова суду першої інстанції в цій частині, в порядку ст.317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення в цій частині - про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині постанова Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, 317, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року в частині задоволення вимоги про визнання неправомірними дій Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо не проведення кінцевого розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні - скасувати.

В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 05.04.2018р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Градовський Ю.М.

Крусян А.В.