Постанова № 73248202, 04.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10271/17 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.,

секретар судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Національної поліції України, Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, Кабінету Міністрів України, Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції 3 рангу Дмитрієва Анатолія Анатолійовича, Головного управління Національної поліції в Харківській області, Заступника начальника слідчого відділу Московського ВП ГУ НП в Харківській області Альшаєва Олега Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України, Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, Кабінету Міністрів України, Начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області генерала поліції 3 рангу Дмитрієва Анатолія Анатолійовича, Головного управління Національної поліції в Харківській області, Заступника начальника слідчого відділу Московського ВП ГУ НП в Харківській області Альшаєва Олега Володимировича в якому просила:

визнати протиправними дії відповідача заступника начальника СО Московського ВП ГУНП в Харківській області Альшаєва Олега Володимировича, які полягали у тому, що зазначений ОСОБА_6, проводячи 08.08.2017 року особистий прийом замість начальника СО Московського ВП ГУНП в Харківській області, порушував ст.22 Закону України «Про звернення громадян», а саме: не мав книги прийому громадян, не вирішував на особистому прийомі питання, із якими до нього звернулись громадяни, навіть без намагань на вирішення якихось питань, не вносив питання, із якими прийшли на прийом громадяни, до книги прийому громадян, а вимагав від громадян викладення усіх питань письмово та подання йому тільки письмових звернень для їх подальшого розгляду, без вирішення питань на особистому прийомі.

визнати протиправною бездіяльність відповідачів ГУНП в Харківській області і Начальника ГУНП в Харківській області генерал поліції 3 рангу Дмитрієва Анатолія Анатолійовича, яка виразилася у тому, що зазначені відповідачі не здійснили належний контроль за діяльністю начальника Московського ВП ГУНП в Харківській області та його підлеглого ОСОБА_6 у сфері дії закону України про звернення громадян під час виконання ним обов'язків начальника СО Московського ВП ГУНП в Харківській області, у тому числі під час прийому 08.08.2017 року.

визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Міністру внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, які не спрямували та не координували діяльність національної поліції на своєчасне забезпечення реалізації прав і свобод громадян у сфері закону про звернення громадян підконтрольному їм ГУНП в Харківській області та зобов'язати провести належну перевірку зазначеної бездіяльності ГУНП в Харківській області і Начальника ГУНП в Харківській області Дмитрієва Анатолія Анатолійовича щодо порушень закону України про звернення громадян працівником поліції ОСОБА_6 08.08.2017 року під час особистого прийому у якості виконуючого обов'язки начальника СО Московського ВП ГУНП в Харківській області.

визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, яка не організувала належну роботу підпорядкованих їй ГУНП в Харківській області і Начальника ГУНГ'І в Харківській області генерал поліції З рангу Дмитрієва Анатолія Анатолійовича на своєчасне забезпечення реалізації прав і свобод громадян у підконтрольному їм ГУНП в Харківській області у сфері дії закону України про звернення громадян та зобов'язати провести належну перевірку щодо зазначеної бездіяльності ГУНП в Харківській області і Начальника ГУНП в Харківській області Дмитрієва Анатолія Анатолійовича щодо порушень закону України про звернення громадян працівником поліції ОСОБА_7 08.08.2017 року під час особистого прийому у якості виконуючого обов'язки начальника СО Московського ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року адміністративний позов залишено без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали), через наявність двох послідовних неявок позивача без поважних причин в судове засідання.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з таких підстав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року справу призначено до судового розгляду на 14 грудня 2017 року на 10 год. 30 хв. (а.с.36).

Вказану ухвалу отримано позивачем 11.12.2017 року (а.с.108).

Згідно довідки секретаря судового засідання від 14 грудня 2017 року, розгляд справи відкладено, у зв'язку з неявкою сторін у справі (а.с.38).

Повісткою про виклик, датованою 14 грудня 2017 року, направленою 21 грудня 2017 року, викликано представника ОСОБА_3 у суд для участі в судовому засіданні на 13 лютого 2018 року на 11 год. 00 хв. (а.с.41).

Вказану повістку отримано позивачем 28.12.2017 року (а.с.104).

Суд першої інстанції, враховуючи наявність в матеріалах справи зворотних поштових повідомлень, дійшов до висновку, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не прибув в судові засідання, про поважність неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України (а.с.104, 108).

Колегія суддів не погоджується із даним висновком, враховуючи наступне.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15 грудня 2017 року) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

В силу ч.5 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15 грудня 2017 року) у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Так, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року справу призначено до розгляду на 14 грудня 2017 року. Судову повістку позивачем отримано 11 грудня 2017 року (а.с.108).

З цього приводу слід зазначити, що пунктом 1 частини 3 статті 49 КАС України (в редакції, що діяла в період виникнення спірних правовідносин, а саме в редакції до 15 грудня 2017 року) визначено, що особи, які беруть участь у справі мають право знати про дату, час і місце судового розгляду, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КАС України (в редакції, що діяла в період виникнення спірних правовідносин, а саме в редакції до 15 грудня 2017 року) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Згідно частини 3 цієї ж статті судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Відповідно до вимог ч.ч.3, 8 ст. 35 КАС України (в редакції, що діяла в період виникнення спірних правовідносин, а саме в редакції до 15 грудня 2017 року) повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Так, колегією суддів встановлено, що повістка про виклик у судове засідання на 14 грудня 2017 року вручена позивачу з порушенням строку встановленого ч.3, 8 КАС України (в редакції, що діяла в період виникнення спірних правовідносин, а саме в редакції до 15 грудня 2017 року), а саме 11 грудня 2017 року.

Окрім того, колегія суддів наголошує, що у даному випадку позовну заяву може бути залишено без розгляду, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи (ч. 5 ст. 205 КАС України). За ч. 9 вказаної статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з'явилися у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Так, як убачається із матеріалів справи, у тому числі з предмету даного позову, терміну її розгляду в Окружному адміністративному суді м. Києва та наявних у ній доказів, неявка позивача не перешкоджала розгляду вказаної справи.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, позовна заява залишена без розгляду неправомірно, а висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі суперечать матеріалам справи та нормам процесуального права.

За змістом частини першої статті 320 КАС України (у новій редакції від 15 грудня 2017 року) підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року скасувати, а справу №826/10271/17 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест