Постанова № 73248104, 05.04.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року справа №264/3733/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 листопада 2017 року у справі № 264/3733/17 (суддя І інстанції - Мирошниченко Ю.М.), складену в повному обсязі 01 листопада 2017 року в м. Маріуполь Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2017 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням усіх надбавок, в тому числі на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та винагороду за тривалість безперервної військової служби протиправними;

- зобов'язання управління здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію шляхом включення до складу її грошового забезпечення всіх надбавок на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та винагороду за тривалість безперервної військової служби згідно довідки № 174 від 01 лютого 2017 року;

- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 23 грудня 2014 року по дату винесення рішення судом (а.с. 3-8).

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 листопада 2017 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо відмови позивачу в перерахуванні розміру призначеної пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірах зазначених у довідці Східного територіального управління Національної гвардії України № 174 від 01 лютого 2017 року, починаючи з 01 березня 2016 року з урахуванням фактично виплачених сум та з нарахуванням компенсації втрати частини пенсії з 01 березня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 61-63).

Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, апелянт зазначив, що пенсія позивачу обчислена та призначена у відповідності до наданих нею документів.

Зазначено, що відповідно до частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Постанови кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» зазначено, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не відноситься до щомісячних (постійних) додаткових видів грошового забезпечення. Винагорода за тривалість безперервної військової служби також має разовий характер, а тому також не враховується при призначенні пенсії.

Управління зазначило на порушення позивачем ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України в частині подання позову поза встановленими законодавством строками (а.с. 68-70).

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

02 квітня 2018 року від позивача до канцелярії суду надійшов відзив на апеляційну скаргу управління, в якому вона зазначила, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права та є такою, що підлягає залишенню в силі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 23 грудня 2014 року та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХII.

01 лютого 2017 позивач звернулась до управління із заявою про перерахунок пенсії з моменту її призначення з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та винагороду за безперервність військової служби згідно, надавши довідку Східного територіального управління Національної гвардії України № 174 від 01 лютого 2017 року (а.с. 14-17).

20 лютого 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надано позивачу листа (№ 173-С-01), яким повідомило її, що згідно із п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2008 року № 45, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не відносяться до щомісячних (постійних) додаткових видів грошового забезпечення, а винагорода за безперервну військову службу має разовий характер, тому законних підстав для перерахунку пенсії немає (а.с. 18).

Не погодившись із фактичною відмовою у перерахунку пенсії позивач звернулась до суду із даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відмова управління у перерахунку пенсії з урахуванням усіх надбавок, в тому числі на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та винагороду за тривалість безперервної військової служби є протиправною, а порушене право позивача підлягає відновленню.

При цьому, суд першої інстанції частково задовольнив вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів, а саме з 01 березня 2017 року, відраховуючи час порушеного права позивача з надання управлінням відповіді про відмову у перерахунку пенсії.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ встановлено положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХII (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини третьої ст. 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні види грошового забезпечення, на підставі яких позивач вимагає здійснити перерахунок пенсії, були виплачені після 01 січня 2011 року, що дає підстави приймати до уваги лише ті види грошового забезпечення, з яких було нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» уточняється, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У свою чергу стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що після 01 січня 2011 року пенсія особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб обчислюється, виходячи з сум грошового забезпечення, до якого на підставі статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачувався єдиний соціальний внесок.

Предметом оскарження в даній справі є неправомірність відмови органів Пенсійного фонду України щодо віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороду за безперервність військової служби до складу грошового забезпечення, на підставі якого здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Причому, як зазначається в рішенні Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій осіб, визначається виключно законами України. В свою чергу граматичний аналіз положень першого речення частини третьої статті 63 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави стверджувати, що слова «надбавок, доплат, підвищень» є вставленою конструкцією словосполучення «нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення», яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.

З аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безперервність військової служби не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

Цієї ж позиції дотримується Верховний суд в постанові від 20 лютого 2018 року у справі К/9901/1465/17 (286/2987/16-а).

Що стосується правової позиції Верховного Суду України, яка викладена, зокрема, в постанові від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 та на яку посилається суд першої інстанцій, щодо необхідності віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то з цього приводу суд зазначає, що в указаній правовій позиції не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення постанови Верховного Суду України. До того ж в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року в справі № 21-70а15 вказано, що відповідні суми враховуються при обчисленні (перерахунку) пенсії, якщо з них були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний соціальний внесок).

При цьому, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону N 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також Закон України від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі - Закон N 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону N 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України, однак, сплата страхових внесків при отриманні додаткових видів грошового забезпечення (допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за тривалість безперервної військової служби) не є безумовною підставою для вираховування їх при перерахунку пенсії.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вказує на те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за тривалість безперервної військової служби не відноситься до щомісячних (постійних) додаткових видів грошового забезпечення, які повинні враховуватися при нарахуванні (перерахунку) пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, відтак, в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу, а отже, і підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 23 грудня 2014 року по дату винесення рішення судом, суд зазначає, що вони є похідними від вимог про визнання дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними та зобов'язання управління здійснити перерахунок пенсії, а, відтак також не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити.

Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 листопада 2017 року у справі № 264/3733/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 квітня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова