Постанова № 73247916, 27.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2018 рокусправа № 804/4535/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: суддя-доповідач: ОСОБА_1

судді: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання:ОСОБА_2,

за участю представника позивача – ОСОБА_3, представника відповідача – ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича комерційна фірма “Електропромремонт” на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року в адміністративній справі №804/4535/17 (головуючий суддя у 1 інстанції – Букіна Л. С., постанова прийнята в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду в м. Дніпро в порядку письмового провадження) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича комерційна фірма “Електропромремонт” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» (далі – позивач, ТОВ «ВКФ «Електропромремонт») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 22.05.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 128540,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами, в тому числі з ТОВ «Алтіма Трейд» є безпідставними, оскільки вони спростовуються первинними документами податкового та бухгалтерського обліку підприємства. У зв’язку з чим позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 22.05.2017 року №0005492200 підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 року у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що податкове повідомлення-рішення складено зі спливом строків складання та направлення таких податкових повідомлень-рішень. Позивач зазначає, що акт базується на припущеннях та висновки перевіряючих не підтверджені жодними належними доказами згідно з вимогами діючого законодавства. Натомість реальність здійснення господарських операцій підтверджено первинними документами податкового та бухгалтерського обліку підприємства. Крім того, якщо контрагент порушує вимоги податкового законодавства, то це не тягне відповідальність та негативні наслідки для особи, яка мала з ним взаємовідносини. Ця обставина не є підставою для позбавлення інших платників податку права на віднесення та включення у ціну товару сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Представник позивача в судовому доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 804/1718/17, яка долучена позивачем до апеляційної скарги не встановлює та не аналізує детально податкові накладні, товарно-транспортні накладні та іншу інформацію, яка детально проаналізована судом у справі № 804/4535/17.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що перевірка позивача проводилась на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва Демидовського А.І. від 01.08.2016 року за клопотаннями слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області у рамках кримінального провадження № 12015000000000630 від 08.12.2015 року за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 4 ст. 190 КК України.

За результатами перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.10.2017 року: № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 462 621,00 грн.(за основним платежем - 308414,00 грн, за штрафними фінансовими санкціями - 154 207,00 грн.); № 00000681400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 239 668,00 грн.; № НОМЕР_3, яким зменшено суму від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 167 824,00 грн.

Товарно-транспортні накладні, виписані ТОВ ВКФ “Електропромремонт”, оформлені з порушенням п.8.25, п 8.26, п. 11.8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, а саме; не заповнено розділ “Вантажно-розвантажувальні операції” - відомості відсутні. Тобто, осіб, які фактично здійснювали відвантаження та приймання ТМЦ, навантажувальні та розвантажувальні роботи ідентифікувати - не можливо.

Згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних адреса завантаження товару: м. Київ, пров. Макіївський, 2, офіс 1, к. 2, проте, за даними інформаційних систем місцезнаходження ТОВ “Алтіма Трейд” відповідно до АІС “Податковий блок”: Сумська обл., м. Конотоп , вул. Сумська, 16/25.

Таким чином, перевіркою встановлено, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ “Алтіма Трейд”, виявлено наступне: - відсутність управлінського та технічного персоналу; - відсутність оборотних коштів; - відсутність виробничих активів та складських приміщень; - відсутність транспортних засобів; - відсутність придбання товарів (послуг) необхідних для ведення господарської діяльності.

Отже, суд зазначає, що надані до перевірки позивачем документи не є достовірними доказами факту поставки товарів, адже сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

Таким чином, доводи позивача не спростовують факту встановленого в ході перевірки зазначеного порушення, позивачем документально не підтверджено належними та допустимими доказами, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті від 16.09.2016р. №1116/04-66-14/25021316, а тому відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2017 року № НОМЕР_1.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ВКФ «Електропромремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з СГ, в тому числі ТОВ «Алтіма Трейд», за результатами якої складено акт від 16.09.2016 року № 116/04-66-14/25021316.

Перевірка проводилась на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва Демидовського А.І. від 01.08.2016 року за клопотаннями слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області у рамках кримінального провадження № 12015000000000630 від 08.12.2015 року за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 4 ст. 190 КК України.

За результатом проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

1) пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 та п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України встановлення завищення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування у деклараціях з податку на прибуток у розмірі 1 499 312,69 грн., що призвело до заниження податку на прибуток протягом 2015 року у розмірі 239 668,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2016 рік у сумі 167 823,77 грн.: 1 квартал 2016 рік - 115 309,88 грн., 2 квартал 2016 рік - 52 513,89 грн. за рахунок включення до складу витрат по придбання продукції від ТОВ «Алтіма Трейд»;

2) п. 198.1, п. 198 2, п. 198 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлення завищення податкового кредиту на загальну суму 308 414,13 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 308 414,13 грн., в т.ч. листопад 2015 року на 43 439,21 грн., за грудень 2015 року на 264 974,92 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість від ТОВ «Алтіма Трейд».

За результатами перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.10.2017 року:

- № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 462 621,00 грн.(за основним платежем - 308414,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями - 154 207,00 грн.);

- № 00000681400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 239 668,00 грн.;

- № НОМЕР_3, яким зменшено суму від'ємного об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 167 824,00 грн.

Рішенням ДФС України від 21.01.2017 року № 3516 про результати розгляду скарги податковим органом зроблені висновки, що доводи скаржника не спростовують висновки акта перевірки та керуючись гл. 4 розділу І ПКУ Державною фіскальною службою України скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.10.2016 року № 000681400 та від 06.10.2016 року № НОМЕР_3 в частині донарахувань по операціям за період 2015 року, податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 року № НОМЕР_2 залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

Податкові повідомлення-рішення від 06.10.2017 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 оскаржені до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року у справі № 804/1718/17 у задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року у справі № 804/1718/17 була скасована та позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.10.2017 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

На підставі рішення ДФС України від 21.01.2017 року № 3516 та акта перевірки від 16.09.2017 року № 1116/04-66-14/25021316 Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2017 року № НОМЕР_1, яким ТОВ ВКФ «Електропромремонт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов'язаннями у розмірі 128 540,00 грн., яке є предметом оскарження по цій справі.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.11 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (у редакції яка діяла у період, за який проведено перевірку) витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як бачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Алтіма Трейд» (Постачальник) укладено договір поставки № 091151 від 09.11.2015 року, на виконання умов вказаного договору були складені такі документи: видаткові накладні від 23.11.2015р., 27.11.2015р., 07.12.2015р., 08.12.2015р., 09.12.2015р., 14.12.2015р., 15.12.2015р., 22.12.2015р., 23.12.2015р., 28.12.2015р., 29.12.2015р., товарно-транспортні накладні та платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи.

Також, в матеріалах справи наявний Договір відступлення права вимоги №040361 від 04.03.2016р. між ТОВ «Алтіма трейд» (Первинний кредитор) та ТОВ «Юністрек пром» (Новий кредитор) та ТОВ ВКФ «Електропромремонт» (Боржник), згідно умов якого, новий кредитор стає кредитором Боржника по договору №091151 від 09.11.2015р. на суму заборгованості 673 107,77 грн. До Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первинного Кредитора) від Боржника належного виконання зобов'язань.

В обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірного контрагента та його контрагентів по ланцюгу постачання, а також на матеріалах кримінального провадження №12015000000000630 від 08.12.2015 року, порушеного за ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.4 ст.4 ст.190 КК України, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Щодо товарно-транспортних накладних, які як на думку контролюючого органу та суду першої інстанції оформлені з порушенням п.8.25, п 8.26, п. 11.8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, а саме; не затверджених, заповнено розділ «Вантажно-розвантажувальні операції» - відомості відсутні. Тобто, осіб, які фактично здійснювали відвантаження та приймання ТМЦ, навантажувальні та розвантажувальні роботи ідентифікувати - не можливо, колегією суддів зазначається наступне.

По-перше, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Тобто, товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним (або іншим) транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Відсутність же окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, колегія суддів приходить до висновку, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв’язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третьою особою.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов’язань. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено. А недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість виконати роботи або надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих робіт/послуг, у тому числі й по ПДВ. Адже судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб’єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов’язань тощо).

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента, доказів про те, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагента, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, відтак колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентом.

Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року встановлено факт реальності господарської операції між ТОВ ВКФ «Електропромремонт» та ТОВ «Алтима трейд» в перевіряємий період.

За приписами ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді іншої спраи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року встановлено, що відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановлено наявність зв’язку між фактом придбання товарів з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності позивача, а тому ці обставини не встановлюютьс судом при розгляді цієї справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення ДПІ не узгоджуються з критеріями правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені ст.2 КАС України, відповідачем не доведено правомірність висновків Акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для збільшення контролюючим органом податкових зобов'язань.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову ТОВ ВКФ «Електропромремонт» було сплачено судовий збір у розмірі 1928.10 грн., при подачі апеляційної скарги 2892.15 грн., а всього 4820.25 грн., які, відповідно, і підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 272, 286, 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2017 року в адміністративній справі №804/4535/17 - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича комерційна фірма “Електропромремонт” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.05.2017 року,прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області про збільшення суми грошового зобов’язання за податком на прибуток приватних підприємств в сумі 128540,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича комерційна фірма “Електропромремонт” судовий збір у розмірі 4820,25 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27 березня 2018 року, в повному обсязі постанова складена 03 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва