Постанова № 73247839, 03.04.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р. Справа№ 911/3070/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 03.04.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Козин»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.10.2017

у справі №911/3070/17 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Козин»

до 1) Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області;

2) Міністерства юстиції України;

3) Держказначейської служби України

про визнання протиправним рішення та стягнення шкоди

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі №911/3070/17 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Козин» у прийнятті позовної заяви до розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду мотивована тим, що вимога про визнання протиправними дій державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області, яка стосується незгоди заявника з діями державного виконавця по виконанню ухвали Господарського суду Київської області №911/2066/17 від 12.07.2017, не підлягає розгляду за правилами позовного провадження та має розглядатись тим суддею і в межах тієї справи, в якій видана відповідна ухвала, тобто шляхом подачі скарги на дії органу Державної виконавчої служби в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Козин» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі №911/3070/17 скасувати та передати справу на розгляд Господарського суду міста Києва.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що оскаржена ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування всіх обставин справи та є необґрунтованою і незаконною, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) відкрито апеляційне провадження у справі №911/3070/17, розгляд справи призначено на 01.03.2018; повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Козин» про необхідність надати суду для огляду у судове засідання оригінал позовної заяви разом з доданими до неї документами.

19.02.2018 представник відповідача-1 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі №911/3070/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Козин» - без задоволення. У відзиві відповідач-1 зазначив, що даний спір підвідомчий адміністративному суду.

27.02.2017 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідь на відзив відповідача-1, у якому наголосив, що даний спір не є публічно-правовим і повинен розглядатись в порядку господарського судочинства, оскільки позивач звернувся до суду за захистом свого цивільного права, зокрема, права на відшкодування завданої шкоди діями органу ДВС.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018, враховуючи перебування судді Тарасенко К.В. у відпустці, а судді Корсакової Г.В. - на лікарняному, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Козин» до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Тищенко А.І., Отрюх Б.В.; розгляд справи №911/3070/17 призначено на 03.04.2018.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2018 надав суду в судовому засіданні оригінал позовної заяви від 17.10.2017 для огляду та долучення до матеріалів справи.

Представники відповідачів -2, -3 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідачів -2, -3 про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги та з огляду на відсутність передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів -2, -3.

Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених статтею 271 Господарського процесуального кодексу України (частина 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо часткового задоволення апеляційної скарги позивача та необхідності зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у даній справі з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Козин» звернулось до суду в даній справі з позовною заявою до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області, Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України, відповідно до якої просило:

1) визнати протиправними дії державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області;

2) стягнути з Міністерства юстиції України шкоду у розмірі 30 234 338,95 грн.

У відповідності до вимог частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви та прийняття оскарженої ухвали суду, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» цей Закон визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.

Згідно статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату подання позову в даній справі, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець.

Відповідно до пункту 9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», які підлягали до застосування станом на дату прийняття оскарженої ухвали, за змістом статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 Господарського процесуального кодексу під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Як вірно встановив суд першої інстанції, виходячи зі змісту позовної заяви, заявником оскаржуються протиправні дії державного виконавця в частині винесення останнім постанови про закінчення виконавчого провадження №54387636 від 06.09.2017 при примусовому виконанні ухвали Господарського суду Київської області №911/2066/17 від 12.07.2017. У позовній заяві позивач як на підставу для задоволення позову у частині визнання протиправними дії державного виконавця, посилався на положення статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України у відповідній редакції.

Відтак, оскільки у позовній заяві мова йде про оскарження дій органу Державної виконавчої служби саме у виконавчому провадженні по виконанню ухвали Господарського суду Київської області №911/2066/17 від 12.07.2017, така вимога позивача не підлягає розгляду за правилами позовного провадження та має розглядатись тим суддею і в межах тієї справи, в якій видана відповідна ухвала, тобто шляхом подачі скарги на дії органу Державної виконавчої служби в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відмовив у прийнятті позовної заяви в цій частині із посиланням на положення пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України у редакції станом на дату прийняття оскарженої ухвали суду.

Водночас, суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивачем у позовній заяві також було заявлено вимогу про стягнення з Міністерства юстиції України (відповідача-2) шкоди, завданої останньому, на його думку, незаконними діями державного виконавця у розмірі 30 234 338,95 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», положення якого підлягали до застосування судом станом на дату подання позовної заяви та прийняття оскарженої ухвали, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

За частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди, завданої, зокрема, державним виконавцем, вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Враховуючи те, що позов у частині визнання протиправними дій державного виконавця у даній справі фактично стосувався оскарження дій державного виконавця в частині винесення останнім постанови про закінчення виконавчого провадження №54387636 від 06.09.2017 при примусовому виконанні ухвали Господарського суду Київської області №911/2066/17 від 12.07.2017, а тому відповідні дії мали оскаржуватися позивачем шляхом подачі скарги на дії органу Державної виконавчої служби в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, про що вірно зазначив суд першої інстанції, колегія суддів, враховуючи зроблені судом першої інстанції висновки з цього приводу, зазначає, що у суду в даному випадку не було підстав для відмови у відкритті провадження у частині заявленого позову про стягнення з Міністерства юстиції України шкоди, а такі вимоги мали розглядатися по суті та встановлюватися підстави щодо наявності або відсутності підстав для відшкодування відповідачем-2 майнової шкоди з огляду на положення статей 1166, 1174 Цивільного кодексу України.

Відтак, у суду першої інстанції були відсутні передбачені пунктом 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України підстави відмовляти позивачу у прийнятті його позовної заяви в частині позовних вимог про стягнення з Міністерства юстиції України шкоди у розмірі 30 234 338,95 грн., оскільки спір у цій частині підлягав вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Козин» підлягає частковому задоволенню. Ухвала Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі №911/3070/17 підлягає скасуванню частково в частині відмови у прийнятті позовної заяви щодо вимог про стягнення з Міністерства юстиції України шкоди у розмірі 30 234 338,95 грн. із направленням позовної заяви в цій частині до місцевого господарського суду для розгляду по суті, в іншій частині оскаржена ухвала суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Козин» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі №911/3070/17 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі №911/3070/17 скасувати частково в частині відмови у прийнятті позовної заяви щодо вимог про стягнення з Міністерства юстиції України шкоди у розмірі 30 234 338,95 грн.

Позовну заяву в цій частині направити до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.10.2017 у справі №911/3070/17 в частині відмови у прийнятті позовної заяви щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій державного виконавця Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області залишити без змін.

Матеріали справи №911/3070/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 06.04.2018.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко