Постанова № 73247615, 02.04.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р. Справа № 914/2327/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Коростенській О.І.,

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_2

від відповідача – ОСОБА_3

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 міської ради Львівської області, вих.№0227/189 від 24 січня 2018 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 15 січня 2018 року (підписане 25 січня 2018 року), суддя Мазовіта А.Б.

у справі №914/2327/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «Комфортбуд», м. Львів

до відповідача ОСОБА_4 міської ради Львівської області, м. Городок Львівської області

про зобов’язання підписати акт та стягнення 158 268,44 грн.

в с т а н о в и в :

08 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «Комфортбуд» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_4 міської ради Львівської області про зобов’язання підписати акт та стягнення 158 268,44 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15 січня 2018 року у справі №914/2327/17 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з ОСОБА_4 міської ради Львівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «Комфортбуд» 138 344,84 грн. – основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги щодо зобов’язання відповідача підписати акт мотивоване тим, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вживати жодних дій щодо зобов’язання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу обов’язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт, негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на відповідача (замовника). Щодо стягнення заборгованості в розмірі 158 268,44 грн. суд вказану вимогу задоволив частково, визнавши обґрунтованою та підставною заборгованість в розмірі 138 344,84 грн. за договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №252 від 29.10.2014 року. Щодо заборгованості в розмірі 19 923,60 грн. за вказаним вище договором, суд у рішенні зазначив, що позивачем не виконана обумовлена договором частина робіт, а саме: роботи щодо розроблення історико-містобудівного обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_4 міська рада Львівської області звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15 січня 2018 року у справі №914/2327/17. Зокрема, вказує, що історико-містобудівне обґрунтування на об’єкт розроблено після розроблення проектної документації, що є істотним порушенням чинного законодавства. Крім того, апелянт зазначає, що договір №252 від 29.10.2014 року діяв до 31.07.2015 року та на новий строк не пролонгований, а також звертає увагу суду на відсутність бюджетних коштів, призначених на такі витрати.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15 січня 2018 року у справі №914/2327/17 в частині задоволення позову та в цій частині прийняти нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№033/2 від 14.02.2018 року). Зокрема, зазначав, що в спірній ситуації початок виконання робіт з інженерно-геологічних вишукувань (27.10-18.11.2014 року) передує погодженню історико-містобудівного обґрунтування (11.11-21.11.2014 року), а відсутність останнього на момент розроблення інженерно-геологічних вишукувань не впливає на результати цих робіт.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «Комфортбуд» (в тексті договору – підрядник) та ОСОБА_4 міською радою Львівської області (в тексті договору – замовник) укладено договір №252 на виконання проектно-вишукувальних робіт, передпроектних пропозицій, обстеження існуючих будівель, містобудівного розрахунку, історико-містобудівного розрахунку, за умовами якого, а саме: п.1.1 підрядник зобов’язався у межах загальної вартості виконання проектно-вишукувальних робіт та передпроектних робіт, вказаних у додатку 2 до цього договору, на свій ризик власними силами і засобами (із залученням у разі потреби сторонніх виконавців) у строки, обумовлені в цьому договорі, виконати комплекс робіт по проекту «Реконструкція з добудовою приміщень ОСОБА_4 навчально-виховного комплексу №2 «Загальноосвітня школа І ступеня-гімназія» по вул. Мартовича, 1 у м. Городок Львівської області у відповідності з завданням на проектування.

Згідно з п.3.1 Договору загальна вартість робіт за цим договором становить 1 010 849 грн. відповідно до обсягів, передбачених у додатку №2 до цього договору.

Відповідно до додатку №2 передбачалося виконання наступних робіт: 1.Зведений кошторис на проектно-вишукувальні роботи; 2.Передпроектні роботи. Передпроектні пропозиції; 3.Передпроектні роботи. Містобудівний розрахунок; 4.Передпроектні роботи. Історико-містобудівне обґрунтування. 5.Передпроектні роботи. Обстеження будівель.

У пункті 4.2 Договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату за фактично виконані підрядником і передані замовнику роботи (закінчену частину робіт) на підставі підписаних уповноваженими особами сторін та завірених печатками актів приймання-передавання виконаних робіт протягом 15 робочих днів з дати отримання ним акта згідно графіка виконання робіт.

Згідно з п.4.5 Договору замовник має право відмовитись від прийняття робіт до оплати за умови, якщо їх склад, якість і вартість не відповідають вимогам і положенням договору, затвердженої проектно-кошторисної документації, взаємно погодженому розрахунку договірної ціни, чинному законодавству та діючим нормативно-правовим актам (державним будівельним нормам, правилам, стандартам тощо).

На виконання умов договору №252 від 29.10.2014 року позивач листом (вих.№419-ПД від 03.11.2014 року) надіслав відповідачу документацію передпроектні пропозиції.

Листом (вих.№424/1-ПД від 07.11.2014 року) позивач надіслав відповідачу містобудівний розрахунок, а листом (вих.№483-ПД від 24.12.2014 року) – технічний звіт з обстеження будівлі корпусу №1, технічний звіт з обстеження будівлі корпусу №3, технічний звіт з обстеження будівлі корпусу №4, технічний звіт про інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, звіт про результати археологічних вишукувань.

24 грудня 2014 року сторонами підписано акт №13-1214 здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, яким підтверджено факт виконання етапу робіт, який складався з передпроектних пропозицій, обстеження існуючих будівель-корпус №1 (звіт), обстеження існуючих будівель-корпус №3 (звіт), містобудівного розрахунку. Загальна вартість робіт склала 58 982,12 грн., яка оплачена відповідачем. Про передачу документації було складено накладну №1 від 24.12.2014 року.

Листом (вих.№19-ПД від 26.01.2015 року) позивач надіслав відповідачу історико-містобудівне обґрунтування та результати розрахунку схилу на ділянці реконструкції, а листом (вих.№312 від 25.10.2016 року) – для підписання акт здавання-приймання на загальну суму 158 268,44 грн. Як встановлено судом, у вказаному акті відображено виконання позивачем таких робіт (виготовлення документації): історико-містобудівне обґрунтування (вартістю 19 923,60 грн.), обстеження існуючих будівель-корпус №3 (25 078,80 грн.), технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування (68 808,00 грн.), звіт про результати археологічних вишукувань (44 458,04 грн.).

У відповідь відповідач листом (вих.№02-20/2568 від 25.11.2016 року) повідомив позивача про неможливість підписання акта здавання-приймання, у зв’язку з виконанням передпроектних робіт не в повному обсязі, а саме: не розроблено історико-містобудівне обґрунтування та не виконано обстеження існуючих будівель-корпус №4.

21 серпня 2017 року позивач надіслав відповідачу претензію (вих.№257 від 21.08.2017 року) про підписання акту здавання-приймання на суму 158 268,44 грн. та оплату вказаної заборгованості.

У відповідь на претензію відповідач листом (вих.№02-20/1992 від 20.09.2017 року) повідомив позивача про неможливість підписання акта та сплати заборгованості, у зв’язку з виконанням передпроектних робіт не в повному обсязі.

Враховуючи наведене, у листопаді 2017 року ТзОВ «Інститут проектування «Комфортбуд» звернулося до Господарського суду Львівської області з цим позовом про зобов’язання ОСОБА_4 міську раду Львівської області підписати акт та стягнення з останньої 158 268,44 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідно до ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Поряд з тим, згідно з п.1 ч.1 ст.889 ЦК України замовник зобов’язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Як зазначалось вище, у пункті 4.2 Договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату за фактично виконані підрядником і передані замовнику роботи (закінчену частину робіт) на підставі підписаних уповноваженими особами сторін та завірених печатками актів приймання-передавання виконаних робіт протягом 15 робочих днів з дати отримання ним акта згідно графіка виконання робіт.

Згідно з п.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

В даному випадку колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вживати жодних дій щодо зобов’язання замовника підписати акт виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта, в той час як обов’язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт), законом покладений саме на замовника, з огляду на що, вимога про зобов’язання відповідача підписати акт здавання-приймання документації на загальну суму 158 268,44 грн. не підлягає задоволенню.

Разом з цим, судом встановлено, що зауваження відповідача до виконання робіт згідно спірного акту на суму 158 268,44 грн. висловлені лише щодо частини робіт, які відображені в ньому, а саме: історико-містобудівного обґрунтування, вартість яких становить 19 923,60 грн., при цьому, факт виконання позивачем робіт на суму 138 344,84 грн. відповідачем не спростований, доказів надсилання позивачу будь-яких зауважень з приводу виконання таких робіт, відповідач суду не надав та такі в матеріалах справи відсутні, відтак не підписання відповідачем акту в цій частині є необґрунтованим.

Одночасно колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтовану відмову відповідача від підписання акту в частині виконання робіт: історико-містобудівного обґрунтування на суму 19 923,60 грн., зважаючи на наступне:

Згідно з ч.3 ст.32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Пунктом 8 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року №318, опрацюванню проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель і споруд у межах історичних ареалів повинно передувати розроблення історико-містобудівних обґрунтувань.

Одночасно у п.п.3,4 Методичних рекомендацій щодо розроблення історико-містобудівних обґрунтувань, затверджених наказом Міністерства культури України від 17.02.2012 року №122 встановлено, що історико-містобудівне обґрунтування – це науково-проектна документація, яка визначає наукову концепцію врахування пам’яток, об’єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища як містоформуючих чинників при проектуванні будівель і споруд. Історико-містобудівне обґрунтування повинне визначати принципову можливість будівництва, реконструкції будівель і споруд на відповідній земельній ділянці, а також граничні параметри цих будівель і споруд.

Відповідно до п.11 Методичних рекомендацій розроблене історико-містобудівне обґрунтування замовник подає на погодження до Міністерства культури України або до іншого органу охорони культурної спадщини у разі делегування йому відповідних повноважень Міністерством культури України. Після отримання зазначеного погодження історико-містобудівне обґрунтування затверджується замовником у складі проектної документації.

На виконання умов договору №252 від 29.10.2014 року за замовленням позивача, ДП «УРСНРІ «Укрзахідпроектреставрація» розроблено історико-містобудівне обґрунтування на об’єкт «Реконструкція з добудовою приміщень ОСОБА_4 навчально-виховного комплексу №2 «Загальноосвітня школа І ступеня-гімназія» по вул. Мартовича, 1 у м. Городок Львівської області.

Разом з цим, 05 лютого 2015 року відбулося засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при Відділі охорони культурної спадщини та культурних цінностей облдержадміністрації, на якому розглядалося історико-містобудівне обґрунтування та за результатами якого прийнято рішення про відхилення поданого історико-містобудівного обґрунтування, оскільки останнє не відповідає вимогам законодавства, подальше опрацювання історико-містобудівного обґрунтування з пропозиціями та рекомендаціями та розгляд опрацьованого історико-містобудівного обґрунтування на засіданні Консультативної ради (витяг з протоколу засідання Консультативної ради від 05.02.2015 року). Відповідно до вказаного витягу серед запрошених зазначений представник замовника історико-містобудівного обґрунтування (представник позивача).

Листом (вих.02-20/297 від 16.02.2015 року) відповідач повідомив позивача про рішення Консультативної ради від 05.02.2015 року щодо відхилення історико-містобудівного обґрунтування та вимагав усунути недоліки історико-містобудівного обґрунтування.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивачем не вжито заходів щодо усунення недоліків історико-містобудівного обґрунтування, а у матеріалах справи відсутнє належним чином погоджене вищевказане обґрунтування.

Враховуючи все наведене вище, позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання обумовленої договором №252 від 29.10.2014 року частини робіт, а саме: щодо розроблення історико-містобудівного обґрунтування, вартість яких становить 19 923,60 грн., з приводу чого колегія суддів вважає обґрунтованою відмову відповідача у підписанні акту в частині виконання робіт на суму 19 923,60 грн., тобто саме щодо розроблення історико-містобудівного обґрунтування.

Разом з цим, як вже встановлено вище, відповідачем належними, допустимими та достовірними доказами не спростовано факт виконання позивачем робіт на суму 138 344,84 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище обставини, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову (стягнення з відповідача на користь позивача 138 344,84 грн.) та відмову в задоволенні вимог про стягнення 19 923,60 грн. і зобов’язання відповідача підписати акт.

Щодо доводів апеляційної скарги про припинення дії договору, то колегія суддів такі до уваги не бере, оскільки згідно з п.13.2 Договору у разі невиконання умов цього договору в установлений термін, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов’язань за цим договором, а відповідно до ч 4 ст.631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Також колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування, оскільки останнє не може впливати на обов’язок відповідача здійснити розрахунок за виконані позивачем роботи та не звільняє відповідача від виконання умов укладеного з позивачем договору.

Відтак, беручи до уваги все наведене вище, доводи апеляційної скарги є безпідставними та такі не спростовують висновків місцевого господарського суду про підставність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 138 344,84 грн.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги – без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.270, 273, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 15 січня 2018 року у справі №914/2327/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 міської ради Львівської області – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Матеріали справи №914/2327/17 повернути до Господарського суду Львівської області.

Повну постанову складено 06.04.2018 року

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.