Постанова № 73247203, 03.04.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2018 справа № 5006/35/148/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівРадіонової О.О. Стойка О.В., Чернота Л.Ф. секретар Бреславець Л.М. від позивача: від відповідача:Моргун А.О., адвокат не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК», м. Харківна рішення господарського суду Донецької області від11.12.2017 року (повний текст складено та підписано 14.12.2017 року у м. Харкові)по справі№5006/35/148/2012 (головуючий суддя: Ю.С. Мельниченко, судді О.В. Попов, О.М. Сковородіна)за позовомПублічного акціонерного товариства «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК», м. Харківдо відповідачаФізичної особи-підприємця Бойко Дмитра Віталійовича, м.Харцизьк, Донецька областьпростягнення грошових коштів у розмірі 35 200 грн. В С Т А Н О В И В:

21.08.2012 року Публічне акціонерне товариство «ФАРМСТАНДАРТ БІОЛІК», м.Харків звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бойко Дмитра Віталійовича, м. Харцизьк, Донецька область про стягнення грошових коштів в розмірі 35 200 грн. за договором №08/11-01 від 09.08.2011 року про виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг, як збитків, що дорівнюють розміру попередньої оплати за договором (т. 1 а.с. 2-4).

Провадження у даній справі неодноразово зупинялося та поновлялось. Остаточно ухвалою господарського суду Донецької області від 04.10.2017р. провадження у справі №5006/35/148/2012 було поновлено (т.1 а.с. 173-174).

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.2017р. у справі №5006/35/148/2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено (т.1 а.с. 196-200).

Враховуючи встановлені судом обставини щодо відсутності прострочення боржника, оскільки позивач не вчинив дії з виконання свого зобов'язання за договором № 08/11-01 від 09.08.2011р. про виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг, суд дійшов висновку, що у діях відповідача відсутня протиправна поведінка щодо виконання своїх зобов'язань за договором № 08/11-01 від 09.08.2011р. про виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг, що унеможливлює стягнення з останнього спірної суми збитків на підставі ст. 220 ГК України, ст. ст. 22, 612 ЦК України.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК», м. Харків не погодився із прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. (т.2 а.с. 6-10).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом неналежно досліджено та не проаналізовано положення договору. Скаржник звертає увагу на п.п. 1.1. договору, в якому встановлено що: виконавець (відповідач) за завданням і на користь замовника зобов'язується виконати юридичні роботи та надати юридичні послуги, передбачені цим договором, а замовник зобов'язується оплатити виконані роботи і надані послуги. Тобто в п.1.1. є загальне позначення зобов'язань, які сторони повинні були виконати, а також чітке посилання на те, що в подальшому в договорі чітко прописаний обсяг обов'язків сторін за договором та порядок їх виконання.

Тобто в розділі щодо предмету договору чітко вказано про певні юридичні послуги, декілька послідовних дій та завдань, які за договором повинен виконати відповідач, але суд цього не враховує в рішенні.

Суд першої інстанції, на думку позивача, повністю проігнорував надані сторонами матеріальні фактичні докази по справі, відверто не врахував їх під час винесення судового рішення, незважаючи на пояснення та наведені беззаперечні обставини від сторін процесу.

Апелянт зазначає, що визначення юридичних послуг є доволі широким, а головне загальним визначенням для багатого різноманіття більш вузьких, похідних за спрямуванням видів діяльності. Отже, згідно до КВЕД в договорі встановлено загальне визначення послуг, які конкретизуються у Додатку №1 до договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2018р. було відкрито апеляційне провадження по справі №5006/35/148/2012 та зобов»язано відповідача надати відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій позивачу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.02.2018 року справу №5006/35/148/2012 було призначено на 03.04.2018 року о 10:00 год.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв»язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Зубченко І.В. було сформовано наступний склад суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

Представник позивача у судове засідання з'явився та підтримав апеляційну скаргу, просив суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2017р. по справі №5006/35/148/2012 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись зазначеною нормою та враховуючи, що явка сторін у судове засідання не визнавалася обов»язковою, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК» м. Харків (ідентифікаційний код 01973452) є юридичною особою, що підтверджується Витягом з ЄДР (т. 1 а. с. 28).

Відповідач, Фізична особа-підприємець Бойко Дмитро Віталійович, м. Харцизьк, Донецька область (реєстраційний номер 20045813210) є фізичною особою підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та Спеціальним витягом з ЄДР (т.1 а.с. 32,44).

09.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" (Замовник) та фізичною особою - підприємцем Бойко Дмитром Віталійовичем (Виконавець) було укладено договір № 08/11-01 про виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець за завданням і на користь замовника зобов'язується виконати юридичні роботи та надати юридичні послуги, передбачені цим договором, а замовник зобов'язується оплатити виконані роботи і надані послуги.

Відповідно до п. 1.2. договору виконавець за цим договором виконує наступні роботи та надає наступні послуги:

1.2.1. підготовка і подача до суду позовної заяви про визнання недійсним патенту України на винахід № 778 "Спосіб одержання ектерициду" або пов'язаних з ним договорів;

1.2.2. підготовка і подача до суду позовної заяви про визнання недійсним патенту України на винахід № 5654 "Спосіб одержання ліпосомального препарату" або пов'язаних з ним договорів;

1.2.3. підготовка і подача до суду позовної заяви про визнання недійсним патенту України на винахід № 6702 "Спосіб одержання гіалуронідази" або пов'язаних з ним договорів;

1.2.4. підготовка і подача до суду позовної заяви про визнання недійсним патенту України на винахід № 17641 "Спосіб одержання дифтерійного анатоксину" або пов'язаних з ним договорів;

1.2.5. підготовка і подача до суду позовної заяви про визнання недійсним патенту України на винахід № 19697 "Спосіб одержання лецитину" або пов'язаних з ним договорів;

1.2.6. підготовка і подача до суду позовної заяви про визнання недійсним патенту України на винахід № 21470 "Спосіб одержання препарату для діагностики туберкульозу" або пов'язаних з ним договорів;

1.2.7. підготовка і подача до суду позовної заяви про визнання недійсним патенту України на винахід № 24504 "Спосіб одержання гелю гідроокису алюмінію" або пов'язаних з ним договорів;

1.2.8. підготовка і подача до суду позовної заяви про визнання недійсним патенту України на винахід № 46528 "Спосіб отримання ліпосомального гепа протекторного засобу" або пов'язаних з ним договорів;

1.2.9. підготовка і подача до суду позовної заяви про визнання недійсним патенту України на винахід № 64591 "Спосіб одержання ліпосомальної форми протипухлинного антибіотика" або пов'язаних з ним договорів;

1.2.10. підготовка і подача до суду позовної заяви про визнання недійсним патенту України на винахід № 66706 "Спосіб одержання рибонуклеотидів" або пов'язаних з ним договорів;

1.2.11. підготовка і подача до суду позовної заяви про визнання недійсним патенту України на винахід № 76393 "Спосіб отримання ліпосомального засобу, що містить кверцетин" або пов'язаних з ним договорів.

1.2.12. представництво інтересів замовника в судових засіданнях про розгляді справ в суді;

1.2.13. у випадку необхідності - підготовка і подача протягом розгляду справи процесуальних документів, необхідних для належного захисту в зазначеному судовому процесі інтересів замовника, а саме: заяв, клопотань, пояснень, заперечень тощо;

1.2.14. у випадку необхідності - представництво інтересів замовника в органах державної влади та місцевого самоврядування, в установах, організаціях та підприємствах з питань, пов'язаних із зазначеними вище справами;

1.2.15. у випадку необхідності - надання консультацій, пов'язаних з предметом зазначеного вище спору.

Відповідно до п. 1.4. договору виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг, не передбачених цим договором, повинно регулюватися додатковими угодами до цього договору або окремими договорами.

В другому розділі сторони погодили порядок виконання робіт та надання послуг.

Згідно п. 2.1. договору замовник надає всі документи, необхідні для виконання робіт за цим договором. Замовник передає виконавцеві оригінали необхідних документів або їх належним чином засвідчені копії (п. 2.2. договору).

Згідно п. 2.10 договору виконавець надає послуги та виконує роботи у строки, визначені у календарному плані, який є Додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору результат виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг за договором оформляється шляхом підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт.

Сторони погодили ціну та порядок розрахунків за договором в пункті 4.

Загальна ціна цього договору складається із сум платежів за ним (п. 4.1. договору).

Згідно п. 4.2. договору вартість робіт та послуг виконавця, передбачених цим договором, складає 88 000 (вісімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. без ПДВ (виконавець не є платником ПДВ).

Відповідно до п. 4.3. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 23.08.2011р. до договору про виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг №08/11-01 від 09.08.2011р. замовник оплачує вартість робіт та послуг виконавця, зазначену в п. 4.2. договору, в наступному порядку:

4.3.1. передоплата в сумі 35 200 (тридцять п'ять тисяч двісті) грн. - у строк до 7 (семи) банківських днів з дня підписання цього договору.

4.3.2. оплата в сумі 26 400 (двадцять шість тисяч чотириста) грн. - у строк до 1 (одного) місяця з дня підписання цього договору.

4.3.3. оплата в сумі 26 400 (двадцять шість тисяч чотириста) грн. - у строк до 2 (двох) місяців з дня підписання цього договору.

Згідно п. 5.1.1. договору замовник має право вимагати належного виконання виконавцем зобов'язань за договором.

Замовник зобов»язаний оплатити послуги та роботи виконавця у розмірі і порядку, визначеному договором (п.5.2.2).

Виконавець зобов»язаний, зокрема, належним чином інформувати замовника про хід виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг в межах предмету договору (п.5.4.4); за письмовим запитом замовника скласти звіт про надані юридичні послуги, виконані юридичні роботи за формою, наданою замовником (п.5.4.5).

Відповідно до п. 6.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору згідно з чинним законодавством України.

Згідно п. 7.1. договору договір вважається укладеним з дня його підписання сторонами і діє до дня вступу в законну силу остаточного судового рішення по справі за позовом, передбаченим цим договором.

Зазначений договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень (т.1 а.с. 10-14).

Сторонами підписаний Додаток № 1 до договору, яким передбачений Календарний план виконання робіт та надання послуг, яким встановлено строк виконання кожного виду робіт, а саме:

№ЗмістСтрок, днів1Аналіз одержаних документів До 3 днів2Проведення патентного пошукуДо 5 днів3Проведення пошуку серед літературних джерел (у випадку необхідності)До 5 днів4Виявлення й підготовка документів для обґрунтування позовних вимог До 3 днів5Підготовка проектів позовних заявДо 5 днів6Подача позовних заявДо 2 днів7Одержання ухвал про порушення проваджень по справамДо 7 днів8Підготовка й подача до Харківського апеляційного суду клопотань про призупинення розгляду пов'язаних справДо 5 днів9Підготовка й подача клопотань про призначення експертиз До 14 днів10Підготовка й участь у судових засіданняхПротягом розгляду справ

23 серпня 2011 року сторонами була підписана Додаткова угода №1 до договору, згідно до якої пункт 4.3 договору викладено в наступній редакції:

4.3. Замовник оплачує вартість робіт та послуг виконавця, зазначену в п. 4.2. Договору. В наступному порядку:

4.3.1. передоплата в сумі 35 200 (тридцять п»ять тисяч двісті) грн. - у строк до 7 (семи) банківських днів з дня підписання цього договору.

4.3.2. оплата в сумі 26 400 (двадцять шість тисяч чотириста) грн. - у строк до 1 (одного) місяця з дня підписання цього договору.

4.3.3. оплата в сумі 26 400 (двадцять шість чотириста) грн. - у строк до 2 (двох) місяців з дня підписання цього договору. (т.1 а. с. 16).

Інші положення договору залишено без змін (п.2 Додаткової угоди).

На виконання умов Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 23.08.2011р. позивачем було перераховано відповідачу сума передоплати у розмірі 35200 грн., що підтверджено платіжним дорученням №3784 від 26 серпня 2011 року (т.1 а. с. 22).

В матеріалах справи наявна копія листа відповідача вих. № 09/11-07 від 12.09.2011р., на якому міститься відмітка про його отримання 12.09.2011р. ОСОБА_7. Зі змісту вказаного листа вбачається, що відповідач направив на адресу позивача проекти 5 позовних заяв та проект договору уступки прав на патент №19697 «спосіб отримання лецитіна» повідомив про необхідність надання додаткових документів та надання згоди на запропонований варіант оскаржування патентів, повідомив про отримання 26.08.2011р. передоплати у розмірі 35200 грн. та просив сплатити інші платежі згідно умов договору та додаткової угоди (т. 1 а.с. 41-42).

В подальшому, листом вих. №03/12-07 від 16.03.2012р. відповідач направив на адресу позивача проекти 11 позовних заяв про визнання недійсними патентів України, який був отриманий позивачем 26.03.2012р. вх. 601/5 згідно відмітки на ньому (т.1 а. с. 23-24).

Зі змісту цього листа вбачається, що разом з листом відповідачем були передані проекти актів здачі-приймання документів, проект додаткової угоди про розірвання договору, а також проекти всіх позовних заяв, передбачених договором про виконання юридичних робіт та наданих юридичних послуг № 08/11-01 від 09.08.2011р.

В матеріалах справи міститься претензія № 281015 від 19.07.2012р., відповідно до якої позивач звертався до відповідача, в якій повідомив про те, що з огляду на отримання від ФОП Бойко документів листом від 16.03.2012р., ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" через пропущення строків для пред'явлення позовів втратило інтерес до виконання зобов'язань за договором, у зв'язку з чим із посиланням на ст. 612 ЦК України, просив останнього відшкодувати збитки в сумі 35 200,00 грн., які дорівнюють розміру попередньої оплати за договором. Зазначена претензія була надіслана на адресу відповідача 20.07.2012р., отримана останнім 30.07.2012р. та залишена без відповіді (т. 1 а. с. 25,26).

За таких обставин позивач звернувся до суду та просив суд стягнути з відповідача суми у розмірі 35 200,00 грн. як збитки, що дорівнюють розміру попередньої оплати за договором.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків у розмірі 35 200,00 грн. з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що договір від 09.08.2011р. № 08/11-01 про виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 220 ГК України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем було направлено 5 проектів позовних заяв, та було повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів та надання згоди та запропонований варіант оскаржуваних документів, також були направлені 11 проектів позовних заяв про визнання недійсними патентів України, про що свідчить відмітка на листі 26.03.2012р. про отримання його позивачем.

Також встановлено, що ПАТ «ФАРМСТАНДРТ-БІОЛІК» перерахувало ФОП Бойко Д.В. 35 200, 00 грн. за виконання юридичних послуг згідно Додаткової угоди №1 до договору №08/11-01 від 09.08.2011 року.

Згідно до п.п. 2.1., 2.2 договору замовник надає виконавцеві всі необхідні документи для виконання робіт за цим Договором. Замовник передає виконавцеві оригінали необхідних документів або їх належним чином засвідчені копії.

Відповідно до п. 2.10 договору виконавець надає послуги та виконує роботи у строки визначені у Календарному плані, який є додатком №1 до цього договору.

Розділом 5 договору, сторонами погоджені права та обов'язки, та відповідно до п. 5.2.1. замовник зобов'язаний надавати в розпорядження виконавця всю необхідну інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання предмету договору.

Як вбачається з листа вих.№09/11-07 від 12.08.2011р., відповідачем було повідомлено про необхідність погодження проектів позовних заяв, надання додаткових документів та надання згоди на запропонований варіант оскаржування патентів.

В матеріалах справі відсутні докази щодо погодження вказаних проектів позовних заяв від позивача, та на вказаному листі стоїть відмітка про отримання ОСОБА_7

Більш того, з відповіді від 24.11.2012р. на адвокатський запит колишній голова правління ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛЕК» ОСОБА_7 підтверджує, що отримав від відповідача лист вих. № 09/11-07 від 12.09.2011р. відносно оскарження патентів разом з доданими до нього позовними заявами та на цьому листі міститься рукописна розписка в отриманні від його імені зроблена власноручно.

Крім того, далі зі змісту цих пояснень слідує, що відсутність дій позивача відносно подачі позовних заяв та оплати відповідачу залишку сум за договором напряму залежали від правління та наглядової ради, проте відповідних дій щодо виконання в подальшому умов договору здійснено не було (т.1, а.с.88).

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач не одержав від позивача відповідь на означений лист, а також запрошені у позивача платіжні документи про сплату судових витрат, а також не одержав документи та інформацію, необхідні для закінчення роботи на іншими позовними заявами. У зв»язку зі зміною керівництва підготовлену решту 6 позовних заяв відповідач зміг вручити позивачу на нараді 11.11.2011р., при цьому позивач відмовився підписувати будь-які документи, що засвідчували факт передачі йому позовних заяв (т.1, а.с.38).

Відповідно до ч. 4 ст. 545 ЦК України у разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов»язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Результат виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг за договором оформлюється шляхом підписання сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт (п.3.1. Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. №03/12-07 від 16.03.2012р. відповідач направив на адресу позивача проекти 11 позовних заяв про визнання недійсними патентів України, який був отриманий позивачем 26.03.2012р. вх. 601/5 згідно відмітки на ньому. Разом з листом відповідачем були передані проекти актів здачі-приймання документів, проект додаткової угоди про розірвання договору, а також проекти всіх позовних заяв, передбачених договором про виконання юридичних робіт та наданих юридичних послуг № 08/11-01 від 09.08.2011р. (т.1 а.с. 23-24). В матеріалах справи відсутні підписані представниками обох сторін акти здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов»язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За приписами ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов»язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов»язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання (ч. 2, 3 ст. 613 ЦК України).

Збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають як невідворотний результат порушення цивільного права особи. Необхідною умовою стягнення збитків є наявність причинного зв'язку між завданими збитками та протиправною поведінкою, де збитки є наслідком, а неправомірні дії - причиною. При цьому, перш за все має бути доведеною та очевидною протиправність поведінки особи, що вказується як заподіювач збитків.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Позивач в якості підстав для стягнення передоплати за договором № 08/11-01 від 09.08.2011р. про виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг в сумі 35200,00 грн. посилався, зокрема, на порушення відповідачем календарного графіку виконання робіт та надання послуг. Разом із тим, як встановлено судом, предметом зазначеного договору є підготовка і подача до суду 11 позовних заяв про визнання недійсними патентів та представництво інтересів замовника в судових засіданнях при розгляді справи в суді. Натомість, як вбачається з календарного плану виконання робіт та надання послуг, сторонами зазначено зовсім інший вид робіт, аніж у п. 1.1., 1.2. договору № 08/11-01 від 09.08.2011р. про виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг, зокрема, аналіз одержаних документів, проведення патентного пошуку, проведення пошуку серед літературних джерел (у випадку необхідності), виявлення й підготовка документів для обґрунтування позовних вимог.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, жодних додаткових угод щодо зміни та/або доповнення предмету договору № 08/11-01 від 09.08.2011р. про виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг сторонами не укладалося, що було підтверджено представником позивача в судовому засіданні 11.12.2017р.

Окремо слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання позивачем передбаченого п. 2.1. та 2.2. договору обов'язку надати виконавцеві всі документи, необхідні для виконання робіт.

У відповідності до ст.7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції недостатньо дослідив умови договору щодо його предмету.

Суд апеляційної інстанції відхиляє дані ствердження апелянта, оскільки судом першої інстанції ретельно було досліджені умови договору № 08/11-01 від 09.08.2011р. про виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг та надана правильна правова оцінка.

Скаржник посилається на Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД) ДК 009:2010, встановлений на підставі наказу Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року №457, в якому вказується щодо послуг, які вказані за зазначеним договором та додатками до нього, визначені розділом №69 відповідного КВЕД : «Діяльність у сфері права та бухгалтерського обліку», що включає в себе підрозділ 69.10 : «Діяльність в сфері права».

З огляду на це позивач вказує, що господарський суд в своєму рішенні не наводить формального визначення юридичних послуг, та, на його думку, повної відмінності від послуг викладених у розділі предмет договору та конкретизованих у Додатку №1 договору.

Судова колегія, звертає увагу апелянта на те, що в рішенні суду першої інстанції повністю досліджено предмет договору та надавати поняття юридичним послугам не мало ніякої потреби з огляду на відсутність обов'язковості тлумачення умов договору, виходячи з предмету позову.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Скаржник в своїй апеляційний скарзі посилається та не, що судом недостатньо досліджено докази, які наявні в матеріалах справи, також не погоджується з висновком суду стосовно невиконання умов п.п. 2.1., 2.2. договору.

Судова колегія ці доводи відхиляє з наступного.

В матеріалах справи відсутні докази відповіді на лист вих.№09/11-07 від 12.09.2011р., яким відповідач просив позивача надати погодження стосовно передачі проектів позовних заяв та їх редагування, а також в додатках до цього листа було направлено 6 проектів позовних заяв. Оскільки відповідь ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК» не надав, це унеможливлювало подальше надання послуг.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, в матеріалах справи міститься відповідь на адвокатський запит, в якому колишній голова Правління ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК» ОСОБА_7 підтверджує, що підприємство з метою виконання вказаного договору надало технологічні регламенти виготовлення лікарських засобів, які пов'язані з оскаржуваними патентами, здійснило перший платіж в розмірі 35 200, 00 грн. та ним було отримано лист вих. №09/11-07 від 12.09.2011р., на якому рукописна розписка написана ним власноручно.

Будь-яких інших доказів невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором в матеріалах справи не міститься.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності прострочення боржника, а також відсутності у діях відповідача протиправної поведінки щодо виконання своїх зобов'язань за договором № 08/11-01 від 09.08.2011р. про виконання юридичних робіт та надання юридичних послуг, та відмові у задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача сума у розмірі 35 200,00 грн., як збитків, що дорівнюють розміру попередньої оплати за договором.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2017р. у справі №5006/35/148/2012 повинно бути залишено без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК» на рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2017 року у справі №5006/35/148/2012 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2017 року у справі №5006/35/148/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 05 квітня 2018 року.

Головуючий О.О. Радіонова

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:1 -у справу; 1-позивачу;1 -відповідачу; 1-ДАГС;1-ГС Донецької обл.