Ухвала суду № 73247015, 04.04.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

04 квітня 2018 року Справа № 913/982/17

Провадження №19/913/982/17

Суддя Косенко Т.В., розглянувши заяву б/н та б/д Міністерства юстиції України про забезпечення позову Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001)

до Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” (вул. Свердлова, 371, офіс 1 – А, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113)

про стягнення 705633875 грн 87 коп.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” про стягнення збитків, завданих Державному бюджету України, в сумі 705633875 грн 87 коп.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.04.2018.

04.04.2018 від позивача через канцелярію суду надійшла заява б/н та б/д про забезпечення позову, в якій він просить забезпечити позов шляхом заборони вчиняти будь – які дії щодо відчуження нерухомого майна, належного на праві власності Приватному акціонерному товариству “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” код ЄДРПОУ 32292929, місцезнаходження: вул. Свердлова, 371, офіс 1 – А, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113 .

Заява обґрунтована тим, що з відкритих інформаційних джерел, зокрема, Інтернет ресурсів стало відомо, що після подання державою Україна в особі Міністерства юстиції України позову у цій справі, компанією «Роснефть» - головним акціонером компанії ЛИНІК почалися вчинятися дії щодо відчуження своїх активів у цій компанії. З офіційного сайту компанії ЛИНІК: http://lisnpz.com/62-specific-information-za-26-03-2018 вбачається, що власником 95.2 % акцій цієї компанії є компанія – РОСНЄФТЬ SH ІНВЕСТМЕНТС. Преамбулою Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який набув чинності 24.02.2018, визначено, що «…Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території…». Статус Російської Федерації як країни окупанта (агресора) також визначено Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Таким чином, головним акціонером компанії ЛИНІК є юридична компанія країни агресора, а сама компанія ЛИНІК знаходиться на території Луганської області, яка прилегла до тимчасово окупованої території. З сайту Інтернет видання «Економічна правда»: https://www/pravda.com.ua/news/2018/01/10/632881/ (публікація статті від 10.01.2018) зазначається про продаж активів «Роснефти» в Україні, зокрема, нафтопереробного заводу ЛИНІК у Луганській області. При цьому інформація про це ґрунтується на офіційній звітності цієї компанії, розміщеній на сайті «РБК» разом з PDF-файлом самого звіту за адресою: https://www/rbc.ru/rbcfreenews/5a563e629a794750e2775872. За інформацією з сайту «РБК» та офіційної звітності, розміщеної на цьому сайті вбачається, що ці активи продані 20.12.17, тобто після подання позову і одночасно подання заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно цієї компанії.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.

Порядок та форма звернення з заявою про забезпечення позову до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, ст.ст.138, 139.

Згідно з ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Подана позивачем заява про забезпечення позову взагалі не підписана уповноваженою особою, хоча і містить прізвище та посаду особи, що мала би її підписати (ОСОБА_1А.)

Згідно з ч.7 ст.140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, заява б/н та б/д Міністерства юстиції України про забезпечення позову підлягає поверненню заявникові.

Судом звертається увага на те, що Міністерство юстиції України не позбавлено права звернутися повторно з відповідною заявою з виконанням усіх вимог, передбачених чинним законодавством.

Керуючись ст.ст.139, 140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

Заяву б/н та б/д Міністерства юстиції України про забезпечення позову повернути заявникові.

Додаток (для позивача): заява б/н та б/д на 24 арк., у тому числі платіжне доручення №506 від 28.03.2018 (оригінал) на 1 арк.

Ухвала набрала законної сили 04.04.2018 відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Косенко