Рішення № 73246895, 04.04.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2018 року Справа № 913/71/18

Провадження №18/913/71/18

За позовом дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м .Київ

до комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради, м. Золоте Попаснянського району Луганської області

про стягнення 1.401.317,86 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання Медуниця Р.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 27.12.2018 № 85/17;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 1.255.575,86 грн. та трьох процентів річних в сумі 145742 грн. за прострочення оплати вартості природного газу, поставленого відповідачу за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 № 06/10-2564 БО-20.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 01.03.2018 № 1213 проти позову заперечує посилаючись на скрутне фінансове становище та наслідки проведення антитерористичної операції на території м. Первомайська.

Відповідач просив розглядати справу без участі свого представника.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.11.2013 по справі № 913/2956/13, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 1.619.355,65 грн. по оплаті вартості природного газу, поставленого відповідачу протягом січня – квітня 2011 року, за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 № 06/10-2564 БО-20, пеню в сумі 121658,51 грн. (за період з 11.02.2011 по 11.11.2011), втрати від інфляції в сумі 76427,09 грн. (за період з лютого 2011 року по вересень 2013 року), три проценти річних в сумі 144613,71 грн. (за період з 11.02.2011 по 23.10.2011), витрати на судовий збір в сумі 41674,30 грн.

Позивач у позовній заяві вказав, що станом на дату пред’явлення позову (09.02.2018) борг відповідача за поставлений природний газ перед позивачем не змінився і складає 1.619.355,65 грн.

До теперішнього часу зобов’язання відповідачем в повному обсязі не виконане, в тому числі не сплачені грошові кошти, стягнені за вищевказаним рішенням господарського суду.

На підставі вказаних доводів та ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 1.255.575,86 грн. (за період з лютого 2015 р. по грудень 2017 р.) та трьох процентів річних в сумі 145742 грн. (за період з 10.02.2015 по 09.02.2018) за прострочення оплати природного газу, поставленого відповідачу за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 № 06/10-2564 БО-20.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 01.03.2018 № 1213 проти позову заперечує посилаючись на те, що в результаті проведення антитерористичної операції на території м. Первомайська, підприємство (відповідач) опинилося в центрі активних дій АТО; з 23.07.2014 діяльність підприємства була призупинена; у листопаді 2014 р. підприємство переміщено на територію підконтрольну Україні; 70 % активів підприємства залишилося на окупованій території; власник майна - територіальна громада м. Первомайська залишилася на окупованій території, тому, неможливо вирішити багато питань; теплова енергія постачається дошкульним, шкільним та лікувальним закладам та іншим 2964 абонентам; стягнення вказаних сум призведе до погіршення скрутного фінансового становища, банкрутства і як наслідок, залишення громадян, які проживають на лінії зіткнення, без тепла.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням господарського суду Луганської області від 18.11.2013 по справі № 913/2956/13, яке набрало законної, про наявність у відповідача боргу за поставлений природний газ та факт прострочення ним зобов’язань за договором про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 № 06/10-2564 БО-20, не потребують доказування у даній справі.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.11.2013 по справі № 913/2956/13, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто інфляційні нарахування та три проценти річних за період: лютий 2011 р. – жовтень 2013 р.

У даному позові заявлено до стягнення втрати від інфляції за період з лютого 2015 р. по грудень 2017 р. та три проценти річних за період з 10.02.2015 по 09.02.2018, нараховані на суму несплаченого боргу – 1.619.355,65 грн.

Вказані втрати від інфляції та три проценти річних нараховані позивачем за інший, більш пізніший період, ніж було стягнуто рішенням господарського суду від 18.11.2013 по справі № 913/2956/13.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв’язку з чим, на вимогу позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому, перевіреному судом розрахунку позивача втрати від інфляції за період з лютого 2015 р. по грудень 2017 р. складають 1.255.575,86 грн., три проценти річних за період з 10.02.2015 по 09.02.2018 складають 145742 грн.

Вимоги про стягнення вказаних втрат від інфляції та трьох процентів річних є законними та обґрунтованими і тому, підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову (про те, що 70 % активів підприємства залишилося на окупованій території; підприємство знаходить у скрутному становищі через проведення АТО та інші) не приймаються судом до уваги в зв’язку з їх необґрунтованістю, так як вказані відповідачем обставини не є законною підставою для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, за порушення грошового зобов’язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 по справі № 913/869/14.

Згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 21019,77 грн. підлягають відшкодуванню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Первомайськтеплокомуненерго» Первомайської міської ради, м. Золоте Попаснянського району Луганської області, вул. Молодіжна, 22-А, ідентифікаційний код 32082152, на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827, втрати від інфляції в сумі 1.255.575,86 грн, три проценти річних в сумі 145.742,00 грн, витрати на судовий збір в сумі 21019,77 грн.; наказ видати.

04 квітня 2018 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення буде складено 06 квітня 2018 р. і може бути оскаржене протягом 20 днів з цієї дати шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко