Ухвала суду № 73246677, 01.02.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10090/17

Провадження №4-с/760/73/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.

за участю секретаря Гаєвської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича, заінтересована особа: ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник 12.06.2017 р. звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича по виконавчому провадженню №52592994 при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.05.2107 р. та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича по виконавчому провадженню №52592994 від 24.05.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Обґрунтовуючи скаргу, заявник зазначив, що 02.12.2014 р. Солом'янським районним судом м. Києва було ухвалено рішення по цивільній справі №760/1497/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

02.03.2015 р. на підставі рішення АТ «РОДОВІД БАНК» отримав виконавчий лист про стягнення заборгованості.

АТ «РОДОВІД БАНК» звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої було відкрито виконавче провадження №52592994 з примусового виконання виконавчого листа.

29.05.2017 р. АТ «РОДОВІД БАНК» отримав постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.05.2017 р. у виконавчому провадженні №52592994, яка винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Тарасом Олександровичем.

Підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві зазначено те, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними.

Заявник вважає, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Т.О. по виконавчому провадженню №52592994 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану з порушенням норм матеріального права та має бути скасованою.

Представник ПАТ «РОДОВІД БАНК» в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Державний виконавець та заінтересована особа у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не надійшло, а тому суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

В силу ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 вказаної статті передбачено права та обов'язки виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи і судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02.12.2014 р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 46/АК-00109.08.2 від 12.08.2008 року, яка утворилась станом на 01.10.2014 року в сумі 20422,94 дол. США та 5201406,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» витрати по оплаті судового збору в сумі 3654 грн.

02.03.2015 р. на підставі рішення АТ «РОДОВІД БАНК» видано виконавчий лист про стягнення ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № 46/АК-00109.08.2 від 12.08.2008 року, яка утворилась станом на 01.10.2014 року в сумі 20422,94 дол. США та 5201406,50 грн.

24.05.2017 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Тарасом Олександровичем винесено постанову у виконавчому провадженні №52592994 про повернення виконавчого документа - виконавчого листа №760/1497/14-ц, виданого 02.03.2015 р. Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № 46/АК-00109.08.2 від 12.08.2008 року, яка утворилась станом на 01.10.2014 року в сумі 20422,94 дол. США та 5201406,50 грн., на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов'язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік дій, які виконавець має право та зобов'язаний вчиняти.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

При цьому, виконавцем не було вжито заходів щодо звернення до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; виклику боржника з приводу виконавчого документа, що перебуває у виконавчому провадженні; накладення стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звернення до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням та інших дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», що свідчить про неповноту вчинення виконавцем дій у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» за період з часу відкриття виконавчого провадження до часу повернення виконавчого документу стягувачу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Тарасом Олександровичем не було вчинено усіх необхідних дій, визначених Законом для примусового виконання рішення суду, що потягло за собою передчасний висновок про необхідність винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога заявника про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.05.2017 року, винесену у виконавчому провадженні №52592994 по виконанню виконавчого листа №760/1497/14-ц, виданого 02.03.2015 р. Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення боргу, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги викладене, а також принцип обов'язковості виконання рішень, встановлений ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає, що оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві є безпідставною і передчасною, а дії державного виконавця неправомірними, а тому скарга підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. ст.ст. 3, 57, 58, 60, 208 - 210, 218, 223, 447-451 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича, заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні №52592994 від 24.05.2017 року.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.05.2017 року, винесену у виконавчому провадженні №52592994 по виконанню виконавчого листа №760/1497/14-ц, виданого Солом'янським районним судом м. Києва 02.03.2015 року про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № 46/АК-00109.08.2 від 12.08.2008 року, яка утворилась станом на 01.10.2014 року в сумі 20422,94 дол. США та 5201406,50 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.І. Кушнір