Рішення № 73246064, 06.04.2018, Оболонський районний суд міста Києва

06.04.2018 Справа № 756/14309/16-ц

Унікальний № 756/14309/16-ц

Справа № 2/756/490/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

06 квітня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Васалатія К.А.

за участю секретаря Субіна М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначив, що 19.02.2016 р. відповідач ОСОБА_2 о 12 год. 20 хв. керуючи автомобілем «КІА RIO», д/н НОМЕР_3 під руху, повертаючи з пр. Перова на вулицю Кибальчича, не переконалась, що це безпечно, не надала перевагу автомобілю НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності, який рухався по головній дорозі, по пр. Перова, внаслідок чого здійснила зіткнення із автомобілем НОМЕР_1, що призвело до пошкодження автомобілів. При цьому позивач ОСОБА_1 була госпіталізована бригадою швидкої допомоги в Київську міську лікарню швидкої медичної допомоги, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 19.02.2016 по 01.03.2016 р., з тілесними ушкодженнями у вигляді струсу мозку і забоєм м'яких тканин голови шийного хребта.

Зі слів позивача, внаслідок ДТП, вона з 19.02.2016 р. по 01.03.2016 р. перебувала на стаціонарному лікуванні, з тілесними ушкодженнями у вигляді струсу мозку і забоєм м'яких тканин голови, шийного відділу хребта. Після виписки із лікарні, була направлена для подальшого лікування, за місцем проживання і знаходилась на лікарняному до 11.03.2016 р. За цей час перенесла значні моральні та фізичні страждання, що виразились в головних болях, як під час заподіяння тілесних ушкоджень,

Як вказано у позові, постановою Дніпровського р/с м. Києва від 10.05.2016 р. було притягнено до адміністративної відповідальності відповідача ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП. При цьому відповідач ОСОБА_2 22.02.2018 р. повідомила страхову компанію "Київський страховий дім" про подію, що може бути визнана страховою.

Як вказує позивач, нею було ініційовано проведення оцінки пошкодження свого автомобіля, яка здійснювалась ФО-П ОСОБА_3, і відповідач про дату, час і місце проведення оцінки була повідомлена належним чином. У відповідності до звіту ФО-П ОСОБА_3 по визначенню вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин - вартість ремонту з урахуванням фізичного зносу складає - 1311784,57 грн.

Як вказує позивач, 09.06.2016 р. вона звернулась до страхової компанії відповідача- ПрАТ "Київський страховий дім", із відповідною заявою "Про виплату страхового відшкодування", але дана страхова компанія, станом до 09.06.2016 р. експертної оцінки не проводила.

При цьому 15.06.2016 р. згідно платіжного доручення № 1232, ПрАТ "Київський страховий дім", врахувало звіт суб'єкта оціночної діяльності № 02-27/02 від 27.02.2016 р. "По визначенню вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин" - відповідно до якого, в межах існуючого ліміту ОСАГО сплатило частину вартості у сумі - 50000 грн.

Тому просить суд стягнути з урахуванням сплачених 50000 грн. від суми вартості ремонту з урахуванням фізичного зносу 1311784,57 грн., а саме 81784,57 грн. матеріальних збитків.

Також позивач вказує, що діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яку оцінює у 20000 грн., так як є матір'ю одиначкою, яка має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, і коли перебувала у лікарні страждала від неможливості займатись свою родиною, а тому просила знайомих щодо догляду, харчування своєї дитини.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному об'ємі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена.

Оскільки позивач та її представник не заперечували проти заочного розгляду справи, а відповідач ОСОБА_2 належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи, про що свідчить неодноразові її телеграми та заяви її представника, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення сторони та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судом, 19.02.2016 р. відповідач ОСОБА_2 о 12 год. 20 хв. керуючи автомобілем «КІА-RIO», д/н НОМЕР_3 під руху, повертаючи з пр. Перова на вулицю Кибальчича, не переконалась, що це безпечно, не надала перевагу автомобілю НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності, який рухався по головній дорозі, по пр. Перова, внаслідок чого здійснила зіткнення із автомобілем НОМЕР_1, що призвело до пошкодження автомобілів. При цьому позивач ОСОБА_1 була госпіталізована бригадою швидкої допомоги в Київську міську лікарню швидкої медичної допомоги, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 19.02.2016 по 01.03.2016 р., з тілесними ушкодженнями у вигляді струсу мозку і забоєм м'яких тканин голови шийного хребта.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпровського р/с м. Києва від 10.05.2016 р., ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

У відповідності до роз'яснень, викладених в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 р., № 7 від 08.07.1994 р., № 11 від 30.09.1994 р. та № 15 від 25.05.1998 р.) питання про відповідальність за шкоду, заподіяну автотранспортним засобам при їх зіткненні, кожного з їх володільців перед іншим вирішується за правилами ст. 440 ЦК: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним.

Володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Ст. 1188 ЦК встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Ст. 1166 ЦК України встановлює, що майнова шкода, завдана майну особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як з'ясував суд, відповідач ОСОБА_2 22.02.2018 р. особисто повідомила страхову компанію "Київський страховий дім", в якій застрахована про подію, що може бути визнана страховою

У відповідності до звіту ФО-П ОСОБА_3 по визначенню вартості відновлювального ремонту від 27.02.2016 р. з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин - вартість ремонту автомобіля позивача складає 1311784,57 грн.

При цьому, 09.06.2016 р. позивач звернулась до страхової компанії відповідача- ПрАТ "Київський страховий дім", із відповідною заявою "Про виплату страхового відшкодування", але дана страхова компанія, станом до 09.06.2016 р. експертної оцінки не проводила.

15.06.2016 р. згідно платіжного доручення № 1232, ПрАТ "Київський страховий дім", врахувало звіт суб'єкта оціночної діяльності № 02-27/02 від 27.02.2016 р. "По визначенню вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин", і в межах існуючого ліміту ОСАГО сплатило позивачу частину вартості у сумі 50000 грн.

Таким чином суд вважає щодо позовна вимога щодо стягнення із відповідача 81784,57 грн. з відрахуванням із суми 131784,57 грн. суми у 5000 грн. знайшли своє підтвердження та підлягають стягнення із відповідача у якості матеріальних збитків.

Вирішаючи питання щодо позовної вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд з'ясував наступне.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичний чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як з'ясував суд, позивач також з 19.02.2016 р. по 01.03.2016 р. перебувала на стаціонарному лікуванні, з тілесними ушкодженнями у вигляді струсу мозку і забоєм м'яких тканин голови, шийного відділу хребта. Після виписки із лікарні, була направлена для подальшого лікування, за місцем проживання і знаходилась на лікарняному до 11.03.2016 р. За цей час перенесла значні моральні та фізичні страждання, що виразились в головних болях, як під час заподіяння тілесних ушкоджень. Також позивач є матір'ю одиначкою, яка має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, і коли перебувала у лікарні страждала від неможливості займатись свою родиною, а тому просила знайомих щодо догляду, харчування своєї дитини.

Тому суд при вирішенні питання про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, враховує вищевказані зміни у життєвих стосунках позивача у зв'язку з оформленням відповідних документів по ДТП та його наслідкам, постійно звертатися до страхової компанії за відшкодуванням збитків. З урахуванням ступеню та тривалості страждань, яких зазнав позивач розмір моральної шкоди суд визначає у 3000 грн.

Згідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у сумі 1369,05 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Тому керуючись ст. 22, 23, 386, 979, 988, ст. 1166-1167, ст. 1187, 1188, 1192 ЦК України, с ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265, 280-282, 354-355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 (і.к НОМЕР_2) завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду у сумі 81784,57 грн., 3000 грн. моральної шкоди та судовий збір у сумі 1369,05 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Суддя К.А. Васалатій