Рішення № 73245753, 05.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.04.2018Справа № 910/22824/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів"

(Черкаська обл., Шполянський район, село Сигнаївка)

До: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтайм Фінанс"

(м. Київ)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів»

(Черкаська обл., Шполянський район, село Сигнаївка)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович (м. Київ)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (м. Київ)

про визнання недійсними договорів

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача-1: Сичик М.В.

Від відповідача-2: Йосипака О.І., Хомякова Л.В.

Від третьої особи на стороні відповідачів: не з'явився

Від третьої особи на стороні відповідача-1: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтайм Фінанс" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Каре Компані" (далі - відповідач-2) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна № 387 від 29.09.17. та № 388 від 29.09.17., які укладені між відповідачами.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь 3200,00 грн. судового збору та 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. ст. 203, 215 ЦК України та ст. 38 ЗУ "Про іпотеку".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.17. залишено позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" без руху.

11.01.18. до суду від заявника надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 20.12.17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.18. встановлено, що подана позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підлягає одноособовому розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі № 910/22824/17 та призначено підготовче засідання у справі на 08.02.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.18. відмовлено Публічному акціонерному товариству "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В судовому засіданні 08.02.18. судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Каре Компані" (ідентифікаційний код 39962872) 26.12.17. змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Сигнаївський комбінат хлібопродуктів", змінило місцезнаходження на: 20615, Черкаська обл., Шполянський район, село Сигнаївка, вулиця Залізнична, б. 1, види діяльності. Вказане підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 19.02.18.

Крім того, відповідач-2 08.11.17. змінив керівника юридичної особи. У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником є ОСОБА_6.

Стосовно заяви Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" про відмову від позову, судом встановлено, що вказану заяву підписано «директором ПАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" М.П.Полтавець». Разом з тим, протоколом № 0502/2018 засідання Наглядової Ради ПАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" від 05.02.18. вирішено звільнити 05.02.18. директора Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" ОСОБА_8 та з 06.02.18. призначено ОСОБА_9 директором ПАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів". За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.02.18. зареєстровано зміни до відомостей про юридичну особу, не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме, зареєстровано зміну керівника юридичної особи, зміну складу підписантів.

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Разом з тим, як відзначалось судом, ОСОБА_8, який підписав заяву позивача про відмову від позову, звільнено з посади директора, а після зміни керівника та підписантів позивача Публічне акціонерне товариство "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" не підтримано вказано заяву та наполягало на розгляді справи.

В судовому засіданні 08.02.18. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.02.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.18. відкладено підготовче засідання на 13.03.18., залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича та Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»; витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтайм Фінанс", Товариства з обмеженою відповідальністю «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» докази в порядку ст. 81 ГПК України та відмовлено в задоволенні клопотань відповідачів про передачу даної справи за підсудністю. Підстави відмови та задоволення вказаних клопотань викладено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.02.18.

В судовому засіданні 13.03.18. відповідачем-1 та 13.03.18. відповідачем-2 через відділ діловодства суду подано письмові відзиви на позовну заяву та заявлено усні клопотання про поновлення їм строків на подачу такого відзиву. Позивач підтримав вказані клопотання.

В судовому засіданні 13.03.18. заслухавши думку присутніх учасників справи, врахувавши, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтайм Фінанс" та Товариству з обмеженою відповідальністю «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» пропущений процесуальний строк на подачу відзивів.

13.03.18. відповідачами подано письмові відзиви на позовну заяву, в яких вони проти позову заперечують обґрунтовуючи свої доводи відсутністю порушення оспорюваними правочинами вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України та ст. 38 ЗУ "Про іпотеку".

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.18. продовжено строк підготовчого провадження до 10.04.18., відкладено підготовче засідання у справі на 29.03.18.

21.03.18. від позивача надійшла відповідь на відзиви та додаткові пояснення.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.03.18. повернуто Публічному акціонерному товариству "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" заяву № 23 від 23.03.18. "про збільшення позовних вимог", клопотання про витребування доказів (договорів купівлі-продажу нерухомого майна № 389 та № 390 від 29.09.17. та документу, на підставі якого було здійснено оцінку вартості нежитлового приміщення) та повернуто позивачу без розгляду заяву про залучення до участі в справі № 910/22824/17 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В судовому засіданні 29.03.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення у справі № 910/22824/17 судової товарознавчої експертизи, на вирішення якої він просить суд поставити питання того, яка на момент відчуження була ринкова вартість нерухомого майна, відчуженого на підставі договорів купівлі-продажу № 387, № 388 від 29.09.17., яке знаходиться за адресою: Черкаська обл., Шполянський район, с. Сигнаївка, вул. Залізнична 1?

При цьому, судом було враховано подані 13.03.18. відповідачем-2 заперечення проти призначення експертизи та суд виходив з наступного.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. (ст. 99 ГПК України).

Відповідно до абз. 2, 3 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 4 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

При цьому, позивач, яким ставиться питання про ймовірність необхідності призначення експертизи, не звертався до суду з доказами, які б ставили б під сумнів вартість відчуженого за оспорюваними договорами майна, а отже мотиви у вказаному клопотанні ґрунтуються лише на припущеннях, а підстави для призначення судової експертизи розгляду справи відсутні.

29.03.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/22824/17 до судового розгляду по суті на 05.04.18.

Третіх осіб про дату, час та місце проведення судового повідомлено в порядку ст. ст. 120-121 ГПК України.

Позивач в судове засідання 05.04.18. явку свого повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

При цьому, позивачем 04.04.18. через відділ діловодства суду подано заяву про залишення позовної заяви ПАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" без розгляду.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання, розгляд справи по суті розпочинається із закриттям підготовчого засідання.

Разом з тим, в судовому засіданні 29.03.18. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

З огляду на вказане 05.04.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відмовлення в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» про залишення позову без розгляду.

Відповідачі в судовому засіданні 05.04.18. проти позову заперечували.

Треті особи в судове засідання 05.04.18. явку своїх повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 202 ГПК України). Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.04.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

29.09.17. між відповідачем-1, як Продавцем, та відповідачем-2, як Покупцем, було підписано Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 387 (далі - Договір № 387), за умовами якого (п. 1.1) Продавець в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передає у Власність, а Покупець приймає у власність 1/2 частку будівель та споруд, розташованих за адресою: Черкаська обл., Шполянський район, с. Сигнаївка, вул. Залізнична, б. 1 (далі - Майно).

Згідно відомостей, викладених в Договорі застави (іпотеки) № PL11-027/28-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. 13 квітня 2011 року та зареєстрованого в реєстрі за №1215, дублікат якого виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. 27 вересня 2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1245, вказане Майно належить Відкритому акціонерному товариству «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 00952508, місцезнаходження за адресою: 20615, Черкаська область, Шполянський район, с. Сигнаївка), на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлі та споруди №213, видане 11.05.2000 року на підставі рішення виконкому Сигнаївської сільської ради Шполянського району №21 від 26 листопада 1998 року. Право власності підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №29034075, виданого 17.02.2011 року Шполянським виробничим відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» (п. 2 Договору № 387).

Відповідно до п. 3 Договору № 387 відчужуване Майно було передано у іпотеку Публічному акціонерну товариству ОТП Банк», що є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до чинного законодавства України на підставі Договору застави (іпотеки) № PL 11-027/28-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. 13 квітня 2011 року та зареєстрованого в реєстрі за №1215, дублікат якого виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. 27 вересня 2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1245 для забезпечення зобов'язань за Договором про надання банківських послуг № CR 11-015/28-2 від 11.04.11. разом з усіма додатками до нього, укладеним між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн Нафтаенерго» (Боржник). На момент укладення цього договору, на підставі Договору про відступлення прав за договором іпотеки від 29 вересня 2017 року укладеного між банком та Продавцем, кредитором за Кредитним договором відносно Боржника є Продавець. На момент укладення цього договору, на підставі Договору про відступлення прав за договором іпотеки від 29 вересня 2017 року укладеного між банком та Продавцем, іпотекодержателем за Договором іпотеки є Продавець. На момент укладення цього договору заборгованість Боржника перед Продавцем за Кредитним договором становить 5 500 000,00 грн.

Пунктами 4-6 Договору № 387 сторонами погоджено, що цей продаж, за домовленістю сторін, вчиняється за суму - 2 470 520,75 грн. (два мільйони чотириста сімдесят тисяч п'ятсот двадцять гривень 75 копійок), які Покупець зобов'язаний сплатити до 31.10.2017 року, та які враховуються в рахунок часткового погашення зобов'язань Боржника за Кредитним договором. Сторонам роз'яснено, що домовленість про ціну є істотною умовою договору, і у разі приховування сторонами дійсної ціни, нотаріус не несе відповідальності у разі настання негативних випадків. Зазначену в цьому договорі ціну продажу Майна Продавець, вважає вигідною для себе, її розмір Продавця повністю задовольняє. Оціночна вартість Майна (1/2 частки будівель та споруд вказаних в пункті 1 цього Договору) згідно Звіту про незалежну оцінку, що виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ ПАРТНЕРС» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 39456629; Сертифікат №26/16 суб'єкта оціночної діяльності, виданий 15 січня 2016 року Фондом державного майна України), станом на 29 вересня 2017 року становить - 2 470 520,75 грн.

Сторони свідчать, що у тексті цього договору зафіксовано усі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу. Будь-які попередні домовленості, які мали місце до укладення цього договору і не відображені в його тексті, після його підписання не матимуть правового значення (п. 12 Договору).

29.09.17. між відповідачем-1, як Продавцем, та відповідачем-2, як Покупцем, було підписано Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 388 (далі - Договір № 388), за умовами якого (п. 1.1) Продавець в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передає у Власність, а Покупець приймає у власність 1/2 частку будівель та споруд, розташованих за адресою: Черкаська обл., Шполянський район, с. Сигнаївка, вул. Залізнична, б. 1 (далі - Майно).

Згідно відомостей, викладених в Договорі застави (іпотеки) № PL11-027/28-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. 13 квітня 2011 року та зареєстрованого в реєстрі за №1215, дублікат якого виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. 27 вересня 2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1245, вказане Майно належить Відкритому акціонерному товариству «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 00952508, місцезнаходження за адресою: 20615, Черкаська область, Шполянський район, с. Сигнаївка), на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлі та споруди №213, видане 11.05.2000 року на підставі рішення виконкому Сигнаївської сільської ради Шполянського району №21 від 26 листопада 1998 року. Право власності підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №29034075, виданого 17.02.2011 року Шполянським виробничим відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» (п. 2 Договору № 388).

Відповідно до п. 3 Договору № 388 відчужуване Майно було передано у іпотеку Публічному акціонерну товариству ОТП Банк», що є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до чинного законодавства України на підставі Договору застави (іпотеки) № PL 11-027/28-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. 13 квітня 2011 року та зареєстрованого в реєстрі за №1215, дублікат якого виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж.В. 27 вересня 2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1245 для забезпечення зобов'язань за Договором про надання банківських послуг № CR 11-015/28-2 від 11.04.11. разом з усіма додатками до нього, укладеним між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Концерн Нафтаенерго» (Боржник). На момент укладення цього договору, на підставі Договору про відступлення прав за договором іпотеки від 29 вересня 2017 року укладеного між банком та Продавцем, кредитором за Кредитним договором відносно Боржника є Продавець. На момент укладення цього договору, на підставі Договору про відступлення прав за договором іпотеки від 29 вересня 2017 року укладеного між банком та Продавцем, іпотекодержателем за Договором іпотеки є Продавець. На момент укладення цього договору заборгованість Боржника перед Продавцем за Кредитним договором становить 5 500 000,00 грн.

Пунктами 4-6 Договору № 388 сторонами погоджено, що цей продаж, за домовленістю сторін, вчиняється за суму - 2 470 520,75 грн. (два мільйони чотириста сімдесят тисяч п'ятсот двадцять гривень 75 копійок), які Покупець зобов'язаний сплатити до 31.10.2017 року, та які враховуються в рахунок часткового погашення зобов'язань Боржника за Кредитним договором. Сторонам роз'яснено, що домовленість про ціну є істотною умовою договору, і у разі приховування сторонами дійсної ціни, нотаріус не несе відповідальності у разі настання негативних випадків. Зазначену в цьому договорі ціну продажу Майна Продавець, вважає вигідною для себе, її розмір Продавця повністю задовольняє. Оціночна вартість Майна (1/2 частки будівель та споруд вказаних в пункті 1 цього Договору) згідно Звіту про незалежну оцінку, що виконаний суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркурій Партнерс» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 39456629; Сертифікат №26/16 суб'єкта оціночної діяльності, виданий 15 січня 2016 року Фондом державного майна України), станом на 29 вересня 2017 року становить - 2 470 520,75 грн.

Сторони свідчать, що у тексті цього договору зафіксовано усі істотні умови, що стосуються купівлі-продажу. Будь-які попередні домовленості, які мали місце до укладення цього договору і не відображені в його тексті, після його підписання не матимуть правового значення (п. 12 Договору).

Вказані Договори підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Не приймається посилання позивача на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.09.17. у справі № 925/1231/17 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на комплекс споруд, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Сигнаївка, вул. Залізнична, 1, оскільки Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.17. вказану ухвалу скасовано, в ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.11.17. позов Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" залишено без розгляду.

При цьому, у відповідності наданих позивачем відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про державну реєстрацію прав та їх обтяжень по оспорюваним договорам купівлі-продажу приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Денисом Михайловичемвнесено до реєстру 07.11.17.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

За приписом ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови № 11 від 29.05.13. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання додаткової угоди до договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на порушення Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» вимог ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», оскільки третьою особою на стороні відповідача-1 не направлено повідомлення позивачу, та на порушення ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», оскільки відповідачами було умисно занижено ціну на майно, за оспорюваними договорами.

Крім вказаного позивач посилається на невідповідність змісту оспорюваних правочинів Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом Постанови № 9 від 06.11.09. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом ст. 638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтайм Фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каре Компані" було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору № 387 та Договору № 388, а отже, спірні правочини було вчинено 29.09.17.

Посилаючись ч. 1 ст. 203 Цивільний кодексу України, за приписом якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, позивач не вказує чим саме оспорювані правочини суперечать ЦК України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, яким саме іншим актам цивільного законодавства суперечать Договір № 387 та Договір № 388.

Далі, наголошуючи на тому, що відповідачами в порушення ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» було умисно занижено ціну на майно, за оспорюваними договорами, суд наголошує позивачу на тому, що приписи ч. 6 ст. 38 вказаного Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Таким чином вказана норма не застосовується до правовідносин, які виникли між відповідачами за оспорюваними правочинами.

В свою чергу стосовно визначення ціни в Договорах купівлі-продажу № 387 та № 388 суд вбачає за доцільне зауважити наступне.

В силу частини 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Ціна товару встановлюється у договорі купівлі-продажу.

Згідно з приписами частини 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Отже, сторонам договору надано право вільно обрати між: декількома варіантами поведінки в межах, встановлених законом, певний, а також, у відповідних випадках, визначити зміст цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідні суб'єкти у певних межах, мають можливість своєю волею на власний розсуд врегулювати зміст цивільних прав та обов'язків, в тому числі на власний розсуд погоджувати ціну договору.

Поданий позивачем до матеріалів справи звіт від 2017 року, виходячи з положень ст. ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не є належним доказом вартості майна - виробничої бази за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Сигнаївка, вул. Залізнична, 1.

Стосовно посилання позивача на порушення вимог ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» як на підставу недійсності оспорюваних правочинів, суд відзначає наступне.

Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків (ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, за наявності порушення третьою особою на стороні відповідача-1 вимог ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» по відношенню до позивача, останній має можливість захистити своє порушене право у встановлений Законом спосіб. Однак, вказане порушення не є підставою для встановлення недійсності оспорюваних в межах даної справи Договорів.

Стосовно посилання позивача на справу № 08/5026/1109/2012 Господарського суду Черкаської області в якій, за твердженням ПАТ «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів», вирішувалось питання наявності правових підстав звернення стягнення на іпотечне майно, суд відзначає, що в провадженні Господарського суду Черкаської області перебувала справа № 08/5026/1109/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Нафтаенерго» (та ОСОБА_12 про стягнення, на підставі договору застави (іпотеки) № PL 11-027/28/2 від 13.04.2011 року, заборгованості за Договором про надання банківських послуг № CR 11-015/28-2 від 11.04.2011 року у розмірі 1078180,84 доларів США та 6086170,12 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме - будівлі та споруди, які розташовані за адресою: Черкаська область, Шполянський район, село Сигнаївка, вул. Залізнична, 1 та земельну ділянку площею 13,01 га, за адресою Черкаська область, Шполянський район, село Сигнаївка, однак, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.09.17. прийнято відмову позивача - публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» від позову та припинено провадження у справі № 08/5026/1109/2012.

З огляду на викладене в сукупності суд дійшов висновку, що позивач не довів та не надав суду жодних доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) були недодержані вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, тобто не довів підстави, в силу яких оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним. Більше того, судом встановлено та враховано, що Договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільним і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Врахувавши все наведене вище суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України).

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Позивачем до матеріалів справи не подано жодного із означених вище документів, з огляду на що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. Публічному акціонерному товариству "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" не відшкодовуються.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сигнаївський комбінат хлібопродуктів» в письмовому відзиві на позовну заяву подано розрахунок судових витрат, які він просить покласти на позивача, а саме 5133,80 грн., які складаються з 2100,00 грн. на оплату квитків з с. Сигнаївка до м. Києва, 1861,50 грн. «добових відповідно до колективного договору», 372,30 грн. + 800,00 грн. за одне ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Доказів про понесені відповідачем-2 судові витрати останнім до матеріалів справи не подано, як і не заявлено про подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

З огляду на вказане заявлені відповідачем-2 судові витрати відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 126, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 05.04.18.

Суддя Т.М. Ващенко