Рішення № 73244688, 05.04.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.04.2018Справа № 910/22553/17Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А)

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під'їзд)

про стягнення 14 181,47 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" звернулось до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом, посилаючись на те, що 19.04.2014 у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля "Камаз", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, у результаті якої пошкоджено автомобіль "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що належить ТОВ "ВіЕбі Лізинг", якому позивач, як страховик, виплатив страхове відшкодування в розмірі 41 549,28 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у відповідача за полісом № АС/2895509, позивач просить стягнути суму страхового відшкодування в розмірі 14 181,47 грн., розрахунок якого здійснено відповідно до Висновку експертного дослідження № 02/05/14 від 08.05.2014.

Ухвалою суду від 14.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22553/17, розгляд справи призначено на 16.01.2018.

16.01.2018 до суду від позивача надійшли додаткові матеріали по справі.

У судовому засіданні 16.01.2018 представником позивача подано документи по справі.

Ухвалою суду від 16.01.2018 у зв'язку із набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 06.02.2018.

31.01.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати строк позовної давності.

Ухвалою суду від 06.02.2018 відкладено підготовче засідання на 06.03.2018.

Ухвалою від 06.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.04.2018.

У судове засідання 05.04.2018 представники позивача та відповідача не з'явились, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.04.2014 в м. Києві по вул. Б.Хмельницького, 4, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Камаз», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, який рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.05.2014 встановлено, що ДТП сталося з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобіль «Камаз», д.р.н. НОМЕР_1.

Автомобіль марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2, було застраховано позивачем у відповідності до договору страхування транспортного засобу № 3130309 від 19.04.2013.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.05.2015 по справі № 908/683/15-г з позивача стягнуто на користь ТОВ «Віейбі Лізинг» 41 549,28 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На момент ДТП цивільно - правова відповідальність винуватця була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страховій компанії «Еталон» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/2895509, відповідно до якого відповідач взяв на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам внаслідок експлуатації транспортного засобу.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 02/0514 від 08.05.2014 вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 складає 14 181,47 грн.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

В ч. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) зазначено, що в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 36.2. ст. 36 Закону встановлено, що Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Предметом спору у даній справі є стягнення 14 181,47 грн. страхового відшкодування.

Однак позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 6 статті 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Частина 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Судом враховані рекомендації, викладені у пункті 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" стосовно того, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За таких обставин, саме з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди у потерпілої особи виникло право подати позов до суду. Тотожна правова позиція викладена в постанові від 25.12.2013 Верховного Суду України по справі №6-112цс13.

Таким чином, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася 19.04.2014 року, яка є одночасно і страховим випадком, перебіг трирічного строку позовної давності починається на наступний день і закінчується 20.04.2017 року, у межах якого особа могла звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, зокрема і з вимогами, що є предметом розгляду даного позову.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 12.12.2017, про що свідчить поштовий конверт, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

В свою чергу, позивачем в позовній заяві зазначено про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності у зв'язку з тим, що всі належні документи для подання даного позову в позивача були наявні лише 07.11.2016.

Суд відзначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Позивачем не наведено належних підстав та причин пропущення строку позовної давності поважними після отримання всіх належних документів для надання даного позову, а саме з 07.11.2016.

Розглянувши подане позивачем клопотання суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску ним строків позовної давності.

Відповідно до ч. 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищезазначене, та беручи до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності вимоги позивача щодо стягнення 14 181,47 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Інші заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з підстав їх необґрунтованості та не відповідності фактичним обставинам справи.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05.04.2018

Суддя О.М. Ярмак