Рішення № 73244417, 03.04.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2018 року № 826/1095/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел-Пак»

до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними дій та скасування наказу №14929 від 19.12.2017,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бел-Пак» (надалі також – позивач) до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві (надалі також – відповідач) про визнання протиправними дій та скасування наказу №14929 від 19.12.2017.

Ухвалою суду від 22.01.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу від 22.01.2018 було отримано уповноваженим представником відповідача 25.01.2018, проте відзиву щодо заявлених позовних вимог у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.03.2017 у справі №757/14620/17-к надано дозвіл на призначення у кримінальному провадженні №32015040650000041 документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Бел-Пак" за 2014-2015 роки, проведення перевірки доручено спеціалістам Головного управління ДФС у м. Києві, у строки встановленні Податковим кодексом України.

На виконання ухвали, Головним управління ДФС у м. Києві видано наказ №7635 від 10.08.2017 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бел-Пак", на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Бел-Пак" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 тривалістю 5 робочих днів з 11.08.2017.

Наказом Головного управління ДФС у м. Києві №7886 від 15.08.2017 "Про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бел-Пак" вирішено продовжити строк проведення перевірки на два робочих дні з 18.08.2017.

Листом №78 від 18.08.2017 позивач повідомив контролюючий орган про виявлені пошкодження первинних фінансово-господарських документів необхідних для перевірки, у зв'язку з чим наказом Головного управління ДФС у м. Києві №8045 від 18.08.2017 "Про перенесення строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бел-Пак" вирішено перенести строк проведення перевірки з 18.08.2017 до дати відновлення документів.

За результатами перевірки складено акт від 24.11.2017 №181/26-15-14-07-02-10/31867211 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бел-Пак", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015", який надіслано на адресу позивача.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2018 визнано протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел-Пак", вжиті після 13.11.2017 у справі №826/14712/17 за позовом ТОВ «Бел-Пак» до ГУ ДФС у м.Києві скасування наказу від 10.08.2017 №7635 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бел-Пак".

19.12.2017 відповідачем у відповідності до вимог пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, видано наказ №14929 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Бел-Пак» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 до 31.12.2015.

Позивач вважає виданий наказ протиправним, оскільки даний наказ винесено на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15.03.2017 №757/14620/17-к та після закриття кримінального провадження №32015040650000041 від 23.07.2015 згідно постанови слідчого від 11.07.2017.

Крім того, посилання відповідача на норми пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України є безпідставними. Вважаючи наказ відповідача протиправним, позивач звернувся до суду.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Оскаржуваний наказ Головного управління ДФC у місті Києві від 19.12.2017 №14929 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бел-Пак», як зазначає позивача прийнято на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15.03.2017 у справі №757/14620/17-к, відповідачем даного твердження не спростовано.

Крім того, також, підставою прийняття оскаржуваного наказу слугувала доповідна записка Директора Департаменту аудити від 18.12.2017 №3140/16-15-14-07-02-16.

Як вбачається з норми пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, чітко визначені підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, однак підстава «доповідна записка» відсутня.

Вказане свідчить про наявність підстав для визнання протиправним оскаржуваного наказу з огляду на підстави, що були наявні станом на час його прийняття, а також про відсутність у контролюючого органу підстав для проведення даної перевірки.

Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої у п.25 рішення MIKHAYLYUK AND PETROV v.UKRAINE, заява №11932/02, від 10.12.2009, суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі "Полторацький проти України" (Poltoratskiy v. Ukraine) №38812/97, п.155, ЄСПЛ 2003-V) http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-96220.

В даному випадку відсутність законодавчого врегулювання питання щодо скасування ухвали про надання дозволу на проведення перевірки у зв'язку з закриттям кримінального провадження свідчить про неналежну якість закону, що є порушенням принципу верховенства права і позбавляє позивача можливості передбачати наслідки закриття кримінального провадження для наступних дій щодо податкової перевірки.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої у п.70 рішення RYSOVSKYY v. UKRAINE, заява №29979/04, аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119). http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-107088.

Відповідно, саме на державу покладено обов'язок запровадження відповідної процедури, і негативні наслідки її відсутності не можуть бути покладені на позивача.

Суд також зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.01.2018 №826/1076/18 позовну заяву ГУ ДФС у м. Києві до ТОВ «Бел-Пак» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, повернуто.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірності своїх дій, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 5–11, 19, 72– 77, 90, 139, 241– 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії та скасувати повністю наказ Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві від 19.12.2017 за №14929 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бел-Пак».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бел-Пак» здійснені витрати, щодо сплати судового збору у розмірі 1762,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій