Рішення № 73244242, 03.04.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/167/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б.П. , секретар судового засідання Михайлюк А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю " ТД " Корсика" , вул. Гонти, буд. 24 А, м. Вінниця, 21022

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Захід-Транс- Сервіс", вул. Львівська, буд. 4, с. Задністрянське, Івано-Франківська обл., 77133

про : стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №242004 від 29.08.2016 в сумі 73 194,03 грн. , з яких : 53200,00 грн. - основний борг, 9728,80 грн. - інфляційні, 1984,01 грн. - 3% річних та 8281,22 - пеня.

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1, (довіреність б/н від 20.03.18 )

Від відповідача не з'явилися;

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю " ТД " Корсика" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Захід-Транс- Сервіс" про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №242004 від 29.08.2016 в сумі 73 194,03 грн., з яких : 53200,00 грн. - основний борг, 9728,80 грн. - інфляційні, 1984,01 грн. - 3% річних та 8281,22 - пеня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договорів купівлі-продажу в частині своєчасності оплати за отриманий товар, в результаті чого утворилася заборгованість, на яку позивачем нараховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив , хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення., причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов суду не надав.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

Між ТОВ " ТД " Корсика" ( позивач по справі, продавець по договору ) та ТОВ " Захід-Транс- Сервіс"( відповідач по справі, покупець по договору) укладено Договір купівлі-продажу №242004 від 29.08.2016, згідно умов якого позивач зобов'язався продати , а відповідач прийняти та оплатити товар, отриманий по видатковій накладній згідно рахунку-фактури ( п.1.2, 4.1, 4.2 Договору).

Відповідно до п.6.1, 6.2 Договору у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, вина сторона несе відповідальність, визначену Договором та/ або чинним в Україні законодавством. За прострочення здійснення розрахунку за товар в термін , вказаний в. 2.5 Договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , встановленої на цей період, за кожний день прострочення платежу.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду , заборгованість відповідача перед позивачем складає 53200,00 грн. з урахуванням ПДВ, яка виникла за поставкою:

- від 13.10.2016 відповідно до видаткової накладної № 287008 на загальну суму 50400,00 грн. з урахуванням ПДВ, довіреність №75 від 13.10.2016 р., рахунок №18-2770010 від 03.10.2016 ;

- від 28.12.2016 відповідно до видаткової накладної №363002 на загальну суму 34200,00 грн. з урахуванням ПДВ, довіреність №85 від 27.12.2016, рахунок № 18-3550016 від 20.12.2016.

Відповідач прийняв зазначений товар і частково оплатив його.

У порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією , яка залишена без відповіді.

За порушення виконання грошового зобов'язання, позивачем, у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України та умов договору нараховано відповідачу 9728,80 грн. - інфляційних, 1984,01 грн. - 3% річних та 8281,22 - пені.

Як визначено в ст.655 Господарського кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач зобов'язання по оплаті товару виконав частково, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем не подано суду доказів повної оплати товару, вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 53200,00 грн., є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, слід зазначити, що 3% річних та інфляційні втрати є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Що стосується нарахування пені, суд вказує таке.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. 230-232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вище згаданого Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок розміру пені, взявши до уваги положення ст. 232 Господарського кодексу України. Сума пені, що підлягає стягненню становить 8281,22 грн.

З огляду на викладене, з відповідача, окрім основного боргу, слід стягнути на користь позивача 9728,80 грн. - інфляційних нарахувань, 1984,01грн.- три відсотки річних та 8281,22 грн. - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " ТД " Корсика" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача відповідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю " ТД " Корсика" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Захід-Транс- Сервіс" про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №242004 від 29.08.2016 в сумі 73 194,03 грн. , з яких : 53200,00 грн. - основний борг, 9728,80 грн. - інфляційні, 1984,01 грн. - 3% річних та 8281,22 - пеня.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Захід-Транс- Сервіс" (вул. Львівська, буд. 4, с. Задністрянське, Івано-Франківська обл., 77133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ТД " Корсика" ( вул. Гонти, буд. 24 А, м. Вінниця, 21022) заборгованості за Договором купівлі-продажу №242004 від 29.08.2016 в сумі 73 194,03 грн. (сімдесят три тисячі сто дев'яносто чотири гривні 03 коп.), з яких : 53200,00 грн. - основний борг, 9728,80 грн. - інфляційні, 1984,01 грн. - 3% річних та 8281,22 - пеня та судовий збір в сумі 1762,00 грн. ( одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні ).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.04.2018

Суддя Гриняк Б.П.