Ухвала суду № 73243861, 26.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

26 березня 2018 року м. Київ № 826/2015/18

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Смолій І.В., розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД» (63002, Харківська область, Валківський район, м. Валки, вул. Харківська, 5) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), третя особа Головне управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Елавус ЛТД» (надалі також – позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі також – відповідач), третя особа Головне управління ДФС у Харківській області (надалі також - третя особа) про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії.

На адресу суду, 22.03.2018 позивачем подано заяву від 22.03.2018 №01-44/18 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта – рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 08.12.2017 №1005611303.

В тексті заяви зазначено, що обґрунтування заяви про забезпечення позову викладено в адміністративному позові. А саме, очевидними ознаками протиправності рішення ДФС України від 24.01.2018 №2345/6/99-99-11-02-02-25 про відмову від розгляду скарги ТОВ «Фірма «Елавус ЛТД» від 19.12.2017 №01-548/17 на рішення ГУ ДФС у Харківській області від 08.12.2017 №10056111303, оскільки порушене право ТОВ «Фірма «Елавус ЛТД» обґрунтовується невиконанням з боку контролюючого органу судового рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2016 у справі №922/3048/16. При цьому, у діяннях контролюючого органу будуть існувати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно ч.1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частиною 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як вбачається з обґрунтування заяви про забезпечення позову, викладеного в адміністративному позові, позивачем не надано суду достатніх доказів в обґрунтування заяви та належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Посилання представника позивача, на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.01.2018 №Ю-9321-17 винесену ГУ ДФС у Харківській області, як на підставу обгартування забезпечення позову суд не бере до уваги, оскільки предметом розгляду даної справи є оскарження винесеного ДФС України рішення від 08.12.2017 №1005611303, а не вимоги від 12.01.2018 №Ю-9321-17.

Ознаки протиправності оскаржуваного рішення від 08.12.2017 №105611303, підлягають встановленню при вирішенні справи по суті.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статей 150, 151, 153, 154, 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій