Рішення № 73243508, 02.04.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1051/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лелюка О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кіщук О.І.,

позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати ОСОБА_3 дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області та наказ управління Держпраці у Чернівецькій області від 11 грудня 2017 року №98-к про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов'язків.

Ухвалою суду від 10 січня 2018 року відкрито провадження у даній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21 лютого 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначити її до судового розгляду по суті.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що із оскаржуваними рішеннями не погоджується, оскільки вважає, що діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, жодних порушень законодавства під час перевірки ФОП ОСОБА_4 не здійснював, а чесно та об'єктивно відобразив в матеріалах перевірки порушення законодавства про працю та вжиті підприємцем заходи для їх усунення.

Вказував, що під час дисциплінарного провадження та до його завершення комісією постійно порушувались його права, а саме: його ніхто не поставив до відома про відкриття дисциплінарного провадження; йому не було запропоновано надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, яке надається дисциплінарній комісії; про об’єктивну можливість належно підготуватись до розгляду дисциплінарної справи.

Позивач, посилаючись на недопущення порушення, за яке його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, вказуючи про порушення, допущенні при формуванні складу дисциплінарної комісії, яка вирішувала питання притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, наголошуючи на порушенні процедури накладення дисциплінарного стягнення, просив суд заявлені позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував. Вказував, що оскаржувані позивачем рішення є правомірними та такими, що відповідають вині, характеру і тяжкості вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, а саме: заміни акта перевірки від 13 квітня 2017 року після його підписання, наявності в ньому інформації, яка не відповідала дійсності на момент його підписання, що суперечить чинному законодавству.

Також вказував, що посилання позивача на порушення його прав дисциплінарною комісією не відповідає дійсності, оскільки він особисто був на засіданні комісії та давав пояснення з приводу обставин даної справи.

Відповідач просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Допитана судом як свідок ОСОБА_5 повідомила, що працює головним спеціалістом з питань протидії корупції в управлінні Держпраці у Чернівецькій області та є членом дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області. Вказала, що під час засідання комісії 11 грудня 2017 року вирішувалось питання притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 Повідомила, що членами комісії були оглянуті матеріали відносно ОСОБА_1, заслухано його пояснення, після чого поставлено на голосування питання застосування до ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. Вказала, що вона «утрималась», при цьому інші члени комісії проголосували так: ОСОБА_6 – «за», ОСОБА_7 – «за», ОСОБА_8 – «утримався», ОСОБА_9 та ОСОБА_10– не голосували.

Допитана судом як свідок ОСОБА_9 повідомила, що працює заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області та є членом дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області. Вказала, що під час засідання комісії 11 грудня 2017 року вирішувалось питання притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 Повідомила, що членами комісії були оглянуті матеріали відносно ОСОБА_1, заслухано його пояснення, після чого поставлено на голосування питання застосування до ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. Вказала, що вона проголосувала «проти», при цьому інші члени комісії проголосували так: ОСОБА_6- «за», ОСОБА_7 – «за», ОСОБА_8 та ОСОБА_5В – «утримались», ОСОБА_10– «проти».

Допитаний судом як свідок ОСОБА_10 повідомив, що працює головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області та є членом дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області. Вказав, що під час засідання комісії 11 грудня 2017 року вирішувалось питання притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 Повідомив, що членами комісії були оглянуті матеріали відносно ОСОБА_1, заслухано його пояснення, після чого поставлено на голосування питання застосування до ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. Вказав, що він проголосував «проти», при цьому інші члени комісії проголосували так: ОСОБА_6- «за», ОСОБА_7 – «за», ОСОБА_8 та ОСОБА_5В – «утримались», ОСОБА_9 – «проти». Крім цього, повідомив, що протокол засідання комісії від 11 грудня 2017 року він не підписував, з іншими документами, в тому числі з поданням та висновком дисциплінарної комісії, складених відносно позивача, він не ознайомлювався.

Допитана судом як свідок ОСОБА_11 повідомила, що працює заступником начальника управління Держпраці у Чернівецькій області та була присутня за посадою на засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області 11 грудня 2017 року, на якому вирішувалось питання притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 Повідомила, що членами комісії були оглянуті матеріали відносно ОСОБА_1, заслухано його пояснення, після чого поставлено на голосування питання застосування до ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. Вказала, що члени комісії проголосували так: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – «за», ОСОБА_10 та ОСОБА_9 – «проти», ОСОБА_8 та ОСОБА_5В – «утримались».

Заслухавши пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є державним службовцем. З 10 листопада 2015 року призначений на посаду головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області в порядку переведення з Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернівецькій області, де з 01 червня 2006 року працював на посадах провідного державного інспектора праці, головного державного інспектора праці, заступника начальника відділу контролю за додержанням законодавства про працю — державного інспектора праці, начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Чернівці — державного інспектора праці. З 11 квітня 2016 року призначений на посаду начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі наказу №145-пп, направлення на перевірку №04-119 від 11 квітня 2017 року начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_1 у період з 12 квітня по 13 квітня 2017 року проводилась перевірка додержання ФОП ОСОБА_12 законодавства про працю та загальнобов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами даної перевірки позивачем складено акт №24-02-23/180 від 13 квітня 2017 року.

На підставі вказаного акту, 04 травня 2017 року прийнято постанову про на накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-02-23/180/169, якою на ФОП ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 9600,00 грн.

Згідно матеріалів справи, у період з 04 по 08 вересня 2017 року представником центрального апарату Державної служби України з питань праці здійснювався плановий внутрішній аудит відповідності управління Держпраці у Чернівецькій області. Одним із питань, яке досліджувалося, було накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, накладені в 2016 році та І півріччі 2017 року.

За результатами вказаного аудиту 18 вересня 2017 року складено аудиторський звіт №27.

У даному звіті зазначено наступне.

Постановою від 04 травня 2017 року №24-02-23/180/169 управлінням було накладено штраф на ФОП ОСОБА_4 (вид діяльності - роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах) на підставі акта від 13 квітня 2017 № 24-02-23/180.

Серед інших порушень, в тому числі були встановлені порушення щодо невиплати індексації та оплати роботи в надурочний час та оплати роботи у святкові та неробочі дні. У постанові зазначено, що ФОП ОСОБА_4 здійснив відповідні донарахування в ході перевірки, отже штраф накладено відповідно до абзацу 3 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України - порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам.

Під час дослідження даної справи встановлено наступне.

1). Виявлено два оригінали акта по ФОП ОСОБА_4 від 13 квітня 2017 року №24-02-23/180 на 19 аркушах кожен з них. Обидва акти підписані начальником відділу - державним інспектором Пурічем Ю.С. та ФОП ОСОБА_4 Година закінчення перевірки у обох актах вказана однакова 17 год 00 хв.

В обох актах зазначено абсолютно однакову інформацію щодо виявлених під час перевірки порушень. Проте в одному акті зазначено, що донарахування індексації та інших виплат було здійснено під нас перевірки, а у іншому така інформація відсутня. Постанова про накладення штрафу була винесена на підставі акту, в якому зазначена інформація про донарахування належних виплат під час перевірки.

Щодо наявності двох варіантів акту перевірки ФОП ОСОБА_4 заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_9 були надані наступні пояснення: "Документальне обслуговування зазначеного підприємця здійснює фахівець бухгалтерської фірми. За результатами проведення перевірки ФОП ОСОБА_4 (він фактично не знав про донарахування) було підписано акт без присутності бухгалтера та без зазначення сум донарахувань. Бухгалтер, яка веде ФОП ОСОБА_4 та відповідно з якою фактично і спілкувався інспектор, в останній момент надала розрахунки донарахування належних до виплат сум, тоді, коли акт без неї вже був підписаний. З врахуванням проведених донарахувань акт був перепідписаний ФОП ОСОБА_4 без зауважень та заперечень. З метою своєчасного повідомлення роботодавця про розгляд справи та дотримання термінів розгляду справи про накладення штрафу, за статтею 265 Кодексу законів про працю України головному спеціалісту оргвідділу інспектором помилково надано інший примірник акту, який не містить інформації про суми донорахувань, який не є чинним і не проходить у звітуванні. Для прийняття рішення про накладання штрафу заступнику начальника управління був наданий чинний акт".

Також у звіті зазначено, що відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390, яким затверджено форму акта перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, такий акт складається у 2-х примірниках, один з яких надається під підпис про отримання керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, другий - залишається на зберігання в органах Держпраці України.

Чинним законодавством не передбачена можливість заміни вже підписаного акту або внесення будь-яких змін до нього.

Згідно проведеного аудиту в результаті заміни акту на ФОП ОСОБА_4 накладений штраф згідно з абзацу 3 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (трикратний розмір МЗП). Хоча відповідно до акту, в якому не зазначена інформація про донарахування, сума штрафу повинна була бути обчислена згідно з абзацом 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (десятикратний розмір МЗП за кожного працівника), що значно зменшило суму штрафу.

2). Акт, на підставі якого винесена постанова, складено 13 квітня 2017 року, в акті та у поясненні, зазначеному вище, вказано, що донарахування індексації виплат за надурочні роботи та у святкові, неробочі дні здійснено під час перевірки. Проте документи щодо здійснення донарахувань, які додані до справи та взяті до уваги під час розгляду справи, датуються лише 21 квітням 2017 року (розрахунково-платіжна відомість № НЗП-00000 від 21 квітня 2017; відомість на виплату грошей №ВЗП-000002 від 21 квітня 2017).

Отже, донарахування зазначених виплат відбулось 21 квітня 2017 року після закінчення перевірки, і дана інформація не могла бути відображена в акті від 13 квітня 2017 року.

За результатами аудиту зроблено висновок, що заміна акту перевірки від 13 квітня 2017 року № 24-02-23/180 після його підписання, а також наявність у ньому інформації, яка не відповідала дійсності на момент підписання, суперечить вимогам чинного законодавства та може свідчити про зловживання службовим становищем працівниками Управління. В Управлінні внутрішній контроль щодо розгляду справ про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення не на належному рівні.

За результатами проведення внутрішнього аудиту управління Держпраці у Чернівецькій області, проведеного спеціалістами Держпраці України у період з 04 вересня 2017 року по 08 вересня 2017 року, 27 вересня 2017 року заступник начальника управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_11 звернувся до начальника управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_13 із поданням, в якому за допущені порушення під час виконання своїх посадових обов'язків, виявлених в ході проведення аудиту, просив притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_1

27 вересня 2017 року управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято наказ №75-К про відкриття дисциплінарного провадження щодо начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_1

Наказом управління Держпраці у Чернівецькій області №09-ос від 10 жовтня 2017 року продовжено роботу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управлінням Держпраці у Чернівецькій області до виходу ОСОБА_1 з відпустки та надання ним дисциплінарної комісії необхідних пояснень щодо виявлених аудитом Держпраці порушень.

Згідно наявного у справі протоколу засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області №5 від 11 грудня 2017 року на порядку денному був розгляд дисциплінарного провадження щодо начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_1 за результатами аудиторського звіту №27 від 18 вересня 2017 року Державної служби України з питань праці за результатами проведення аудиту відповідності управління Держпраці у Чернівецькій області.

Присутніми на засіданні були: ОСОБА_6 ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_5

Із даного протоколу вбачається, що на засіданні досліджувались пояснення ОСОБА_1 надані начальнику управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_13, які були долучені до дисциплінарної справи, в яких останній зазначав, що висновки, які зроблені спеціалістами сектору внутрішнього аудиту центрального апарату Державної служби України з приводу перевірки ФОП ОСОБА_4 є передчасними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач в поясненнях вказував, що в ході перевірки ФОП ОСОБА_4 дійсно були виявлені порушення законодавства про працю, а саме порушення вимог статті 94 "Заробітна плата", 106 "Оплата роботи в надурочний час", статті 107 "Оплата роботи у святкові і неробочі дні". Також було встановлено, що індексація заробітної плати, в тому числі в 2016 році працівникам не нараховувалась та не виплачувалася.

Зазначав, що ведення бухгалтерського та податкового обліку підприємця, його первинних документів, в тому числі кадрових, нарахування заробітної плати працівникам підприємця здійснюється ФОП ОСОБА_14 на підставі договору про надання послуг №7 від 01 квітня 2016 року. Станом на кінець робочого дня 13 квітня 2017 року документи щодо здійснення донарахування заробітної плати до перевірки надані не були і ОСОБА_14 на його телефонні дзвінки не відповідала.

У зв'язку із відсутністю інформації про донарахування заробітної плати був розпечатаний в трьох екземплярах акт перевірки, припис та протокол про адміністративне правопорушення, які підприємець підписав без консультації з бухгалтером.

Повідомив, що близько 18-ї години 13 квітня 2017 року йому зателефонувала бухгалтер ОСОБА_14 і повідомила, що вона прийшла в аптеку "Екомед", де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_4 і принесла розрахункову відомість від 13 квітня 2017 року про донарахування працівникам (в тому числі колишнім) коштів та попросила відобразити в документах перевірки зроблені нею донарахування та пояснила, що їхала в громадському транспорті і не чула дзвінків телефону.

Вказував, що розрахункова відомість була додана йому в останній день перевірки, до закінчення робочого дня, тому ним й було внесено зміни в акт перевірки і перепідписано його. Зазначав, що зміст акту, припису і протоколу, які були пере підписані, не змінився, всі порушення, які були виявлені в уточнених документах, відображені в повному обсязі, лише було додано, що в ході перевірки працівникам здійснено донарахування всіх належних їм коштів.

З метою уникнення наявності у підприємця двох екземплярів акту, припису і протоколу, ОСОБА_1 забрав його екземпляр акту, припису і протоколу, які не містять інформації про суми донарахувань, і повернувся в приміщення управління Держпраці у Чернівецькій області.

Зазначав, що помилково надав головному спеціалісту оргвідділу ОСОБА_15 недійсний примірник акта, який не містить інформації про суми донарахувань і який не є чинним і не проходить у звітуванні.

Позивач пояснив, що в управлінні відсутні два оригінали акту перевірки ФОП ОСОБА_4, а був в наявності помилково не знищений варіант акту перевірки, в якому не була відображена інформація щодо вжитих підприємцем заходів в частині усунення порушень законодавства з питань оплати праці та виправлений акт перевірки, в якому дана інформація відображена.

Щодо документів про здійснення донарахувань, які додані до справи та взяті до уваги під час розгляду справи і датуються лише 21 квітням 2017 року пояснив, що в документах відображена дата виплати, а не донарахування вказаних коштів.

Вказував, що він під час проведення внутрішнього аудиту знаходився у щорічній відпустці за межами України з 24 серпня 2017 року по 29 жовтня 2017 року і не мав можливості надати до перевірки розрахунково-платіжну відомість від 13 квітня 2017 року, а його колеги, не знаючи про цю відомість, надали документи датовані від 21 квітня 2017 року.

Зазначав, що все це призвело до передчасних висновків про те, що донархування зазначених виплат відбулось 21 квітня 2017 року вже після закінчення перевірки і дана інформація не могла бути відображена в акті від 13 квітня 2017 року.

Вважає, що діяв в межах наданих повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством, жодних порушень під час перевірки ФОП ОСОБА_4 не здійснював, а чесно та об'єктивно відобразив в матеріалах перевірки порушення законодавства про працю та вжиті підприємцем заходи для їх усунення.

Разом із цим, на засіданні комісією досліджувались наступні документи: характеристика ОСОБА_1, відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень, подання заступника начальника управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_11 до начальника управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_13Г, пояснююча записка заступника начальника управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_11 голові дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_6, інформаційна довідка заступника начальника управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_11 начальнику управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_13

Враховуючи обтяжуючу обставину (наказ управління Держпраці у Чернівецькій області №46-к від 05 липня 2017 року про оголошення зауваження) комісія вирішила рекомендувати начальнику управління Держпраці у Чернівецькій області розглянути питання щодо застосування до начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, за неналежне виконання посадових обов'язків відповідно до частини третьої статті 66 Закону України "Про Державну службу".

За дане рішення, згідно протоколу комісії, проголосувати "за" – 3 (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5В.), "утримались" – 1 (ОСОБА_8Д.) "не приймали рішення" – 2 (ОСОБА_9 та ОСОБА_10, оскільки прямо підпорядковані ОСОБА_1С.).

За результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1, начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області, наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбачені пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" — неналежне виконання посадових обов'язків.

Разом із цим, комісія рекомендувала розглянути питання щодо застосування заходів дисциплінарного стягнення шляхом оголошення ОСОБА_1 догани.

На цій підставі дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області звернулась до начальника управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_13 з поданням, в якому рекомендувала розглянути питання щодо застосування до ОСОБА_1, начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області, захід дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани відповідно до частини третьої статті 66 Закону України "Про Державну службу".

11 грудня 2017 року управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято наказ №98-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Указаним наказом за неналежне виконання посадових обов'язків застосовано до ОСОБА_1, начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області, дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.

Не погоджуючись із ОСОБА_3 дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області та наказом управління Держпраці у Чернівецькій області від 11 грудня 2017 року №98-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», ОСОБА_1 вернувся до суду за захистом своїх трудових прав.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі – Закон №889-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Главою 2 розділу VIII Закону №889-VIII визначені засади дисциплінарної відповідальності державних службовців (статті 64 -79).

Так, відповідно до статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об'єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.

Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.

У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об'єднань, утворених відповідно до Закону України "Про громадські об'єднання", за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії.

Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказів управління Держпраці у Чернівецькій області від 24 жовтня 2016 року №81-к, від 21 липня 2017 року 51-к, від 23 серпня 2017 року №291, від 02 листопада 2017 року №409 утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області та вносились зміни до її складу.

Станом на час спірних правовідносин до складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області входило 7 осіб. Так, від керівництва установи: ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_7; від трудового колективу: ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5

При цьому під час засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області 11 грудня 2017 року при вирішенні питання притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності присутніми були шість із семи членів комісії (крім ОСОБА_2І.).

Зазначене визнавалось сторонами в судовому засіданні.

Поряд з цим в ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що на виконання вимог частин третьої та четвертої статті 69 Закону №889-VIII до складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області були включені саме представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців. При цьому згідно наявних у справі матеріалів та підтверджувалось сторонами в управлінні Держпраці у Чернівецькій області була наявна профспілкова організація.

Крім цього, в матеріалах справи міститься Довідка про результати комплексної перевірки управління Держпраці у Чернівецькій області від 03 лютого 2018 року, яка проведена Державною службою України з питань праці. В ході перевірки охоплено період з січня 2017 року по січень 2018 року. З-поміж іншого, в названій Довідці зроблено висновок про те, що склад дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області в усіх випадках сформовано з порушенням норм чинного законодавства.

Зазначене дає підстави для висновку про незаконність дії складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області, а відтак, і про незаконність прийнятих таким складом рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність ОСОБА_3 дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області, прийнятого відносно ОСОБА_1 та, відповідно, про протиправність прийнятого на підставі такого ОСОБА_3 наказу управління Держпраці у Чернівецькій області від 11 грудня 2017 року №98-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Крім цього, варто зазначити таке.

Як вбачається з обставин справи, позивача притягнуто до оскаржуваної ним дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов’язків.

Так, згідно частини першої статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно пункту 2 частини першої статті 66 Закону №889-VIII одним із видів дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до державних службовців, є догана.

Відповідно до змісту частини третьої статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Згідно змісту частини шостої статті 66 Закону №889-VIII дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Аналіз наведених норм свідчить, що державного службовця за неналежне виконання ним посадових обов'язків може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням такого виду стягнення як догана. При цьому указаний вид дисциплінарного стягнення накладається лише за пропозицією, поданням дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ відповідного органу.

Судом встановлено, що накладенню на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани передувало засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області, яке відбулось 11 грудня 2017 року.

Згідно наявних у справі матеріалів, показів свідків та пояснень сторін, присутніми на засіданні комісії 11 грудня 2017 року були 6 членів комісії, а саме: ОСОБА_6 ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_5

Згідно наявного у справі протоколу засідання комісії від 11 грудня 2017 року, після вивчення матеріалів відносно ОСОБА_1 та заслуховування його пояснень, на голосування було постановлено питання рекомендувати начальнику управління Держпраці у Чернівецькій області розглянути питання щодо застосування до начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов'язків відповідно до частини третьої статті 66 Закону України "Про державну службу".

Як зазначено в указаному протоколі, за дане рішення проголосувати "за" – 3 (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5В.), "утримались" – 1 (ОСОБА_8Д.) "не приймали рішення" – 2 (ОСОБА_9 та ОСОБА_10, оскільки прямо підпорядковані ОСОБА_1С.).

Тобто, більшістю голосів запропоновану керівництву притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності з накладенням стягнення – догани.

Водночас, допитані судом в ході судового розгляду справи як свідки члени дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також ОСОБА_11, яка була присутня на засіданні дисциплінарної комісії як заступник начальника управління Держпраці у Чернівецькій області (зазначене визнавалось відповідачем в судовому засіданні) повідомили, що за рішення рекомендувати начальнику управління Держпраці у Чернівецькій області розглянути питання щодо застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани за неналежне виконання посадових обов'язків було проголосовано так: «за» - 2 особи: ОСОБА_6 та ОСОБА_7; «проти» - 2 особи: ОСОБА_9 та ОСОБА_10; «утримались» - 2 особи: ОСОБА_8 та ОСОБА_5

Тобто, більшістю не було прийнято рішення щодо рекомендування керівництву притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

При цьому суд звертає увагу на те, що основна розбіжність між відомостями у протоколі засідання комісії від 11 грудня 2017 року та показами свідків полягає в тому як проголосувала член комісії ОСОБА_5: згідно протоколу вона проголосувала «за», а в судовому засіданні при допиті її як свідка повідомила, що вона «утримались».

Водночас свідок ОСОБА_5 повідомила, що вона дійсно підписала протокол засідання комісії від 11 грудня 2017 року, однак чому в ньому було зазначено, що вона проголосувала «за» - пояснити не змогла.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої – третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність позивачем своїх тверджень щодо не набрання більшості голосів членів дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області рішення про рекомендування керівництву притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

За таких обставин безпідставним є прийняття дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області як Подання про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, так і оскаржуваного ОСОБА_3.

При цьому суд звертає увагу на відсутність у названих Поданні та ОСОБА_3 дати їх складання, а також відсутність підписів усіх членів комісії, присутніх на засіданні 11 грудня 2017 року.

З приводу указаного відповідачем в ході судового розгляду справи жодних пояснень не надано.

З огляду на викладене, оскаржувані позивачем ОСОБА_3 дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області та наказ управління Держпраці у Чернівецькій області від 11 грудня 2017 року №98-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є протиправними.

Крім цього, відповідно до частини першої статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Згідно частин першої та другої статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

З обставин справи вбачається, що на думку відповідача позивачем було допущено неналежне виконання службових обов’язків, яке полягало в заміні акта перевірки від 13 квітня 2017 року №24-02-23/180, складеного відносно ФОП ОСОБА_4 за результатом перевірки додержання ним законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, після його підписання, наявності в ньому інформації, яка не відповідала дійсності на момент його підписання, що суперечить чинному законодавству.

Поряд з цим відповідачем не обґрунтовано неврахування наданих позивачем дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області пояснень по суті обставин, які слугували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності.

Також відповідачем не вказано й, відповідно, не надано достовірних доказів, які б беззаперечно давали підстави для висновку про наявність вини саме позивача у вчиненні указаного вище порушення, виявленого за результатом проведеного Державною службою України з питань праці аудиту в управлінні Держпраці у Чернівецькій області.

Належних доказів наявності вини, якій передує причинно-наслідковий зв'язок вчинених дій чи допущеної бездіяльності саме позивачем в розрізі його функціональних обов’язків щодо фактів, встановлених за результатом проведеного аудиту, відповідачем не надано.

На підставі наявних у справі матеріалів, пояснень сторін та показів свідків, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень.

Також, вирішуючи спір, суд звертає увагу на те, що згідно статті 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Отже, законом передбачено обов’язок суб’єкта призначення відібрати в державного службовця, відносно якого вирішується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, письмового пояснення.

Однак, як свідчать матеріали справи, всупереч вимогам статті 75 Закону №889-VIII, перед накладенням на позивача оскаржуваного дисциплінарного стягнення письмові пояснення у нього не відбирались, акт про відмову їх надати не складався.

З приводу указаного відповідач, на запитання суду в ході судового розгляду справи, пояснень надати не зміг.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Між тим, усупереч наведеним вимогам, в оскарженому наказі від 11 грудня 2017 року №98-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» не вказано стислий виклад обставин справи та юридична кваліфікація дисциплінарного проступку, допущеного, на думку відповідача, позивачем.

З огляду на все вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування ОСОБА_3 дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області та наказу управління Держпраці у Чернівецькій області від 11 грудня 2017 року №98-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», прийнятих відносно ОСОБА_1.

При цьому суд наголошує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип обов’язковості суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність оскаржуваних бездіяльності, дій чи рішень.

Однак, в ході судового розгляду справи відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість та правомірність оскаржуваних позивачем рішень.

Перевіряючи оскаржувані позивачем рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що при їх прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, яким врегульовані спірні правовідносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й не розсудливо.

Відтак, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції від 09 січня 2018 року позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн, то наявні підстави для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат, що складаються із судового збору, у вказаному розмірі.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати ОСОБА_3 дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ управління Держпраці у Чернівецькій області та наказ управління Держпраці у Чернівецькій області від 11 грудня 2017 року №98-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», прийняті відносно ОСОБА_1.

Стягнути з управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена 3, м. Чернівці, 58003) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (вул. Вірменська 7/7А, м. Чернівці, 58002) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Чернівецький окружний адміністративний суд до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2018 року.

Суддя О.П. Лелюк