Рішення № 73243477, 04.04.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2018м. ДніпроСправа № 904/801/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 686071грн.80коп, пені у розмірі 10225грн.29коп. та 3% річних у розмірі 958грн.62коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №007.1Др-95-1217 від 01.12.2017р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. №26-30-150 від 15.01.2018р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулось до Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" з позовом про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 686071грн.80коп, пені у розмірі 10225грн.29коп. та 3% річних у розмірі 958грн.62коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу №41SBDpz1490-17 від 01.02.2017р. в частині оплати поставленого природного газу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні від 20.03.2018р. представники сторін заявили усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання їм можливості вирішити спір мирним шляхом.

20.03.2018р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.03.2018р.

У судовому засіданні від 22.03.2018р. представники сторін зазначили, що до мирного врегулювання спору сторони не дійшли.

22.03.2018р. оголошувалась перерва у судовому засіданні до 04.04.2018р.

02.04.2018р. від Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" до суду надійшли заперечення на позов, в яких відповідач просить суд не враховувати нараховану суму пені.

В обґрунтування заперечень на позов відповідач посилається на те, що його підприємство є державною бюджетною установою та всі платежі проводяться за погодженням ГУДКСУ України. Крім того, відповідач посилається на те, що договір на постачання природного газу №41SBDpz1490-17 від 29.12.2017р. діє до 31 грудня 2017 року. Споживачем було надіслано на адресу постачальника додаткову угоду від 29.12.2017р. на постачання природного газу у січні у розмірі 23,251 тис. куб.м. Станом на момент розгляду справи постачальник не повернув споживачеві примірник оригіналу додаткової угоди з підписом зі свого боку та скріплену печаткою, у зв’язку з чим споживач не має підстав зареєструвати своїх зобов’язання за договором в органах Державної казначейської служби України та здійснити платіж. Так, відповідач вважає, що невиконання умов договору в частині оплати поставленого природного газу відбулось внаслідок неповернення позивачем примірника додаткової угоди №13 від 29.12.2017р.

04.04.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до суду надійшли заперечення щодо викладених обставин в запереченнях на позов.

Позивач в зазначених запереченнях посилається, що споживач отримав природній газ у січні 2018 року відповідно до акту приймання-передачі природного газу. Відповідач з метою виконання свого обов’язку з оплати за спожитий газ повинен був самостійно вжити заходи щодо своєчасної реєстрації бюджетних зобов’язань в органах казначейства. Також, позивач зазначає, що сторони погодили вартість природного газу підписанням акту №ДОЗ00002997 від 31 січня 2018 року.

У судовому засіданні 04.04.2018р. оголошувалась перерва до 15год.00хв. 04.04.2018р.

З’ясувавши обставини та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд, встановив таке.

01.02.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі-позивач/постачальник) та Державним вищим навчальним закладом "Український державний хіміко-технологічний університет" (далі-відповідач/споживач) підписано договір №41SBDpz1490-17 на постачання природного газу (далі - договір) (а.с. 9-12).

В період з 21.02.2017р. по 29.12.2017р. між позивачем та відповідачем було підписані наступні додаткові угоди: №1 від 21.02.2017р., №2 від 24.02.2017р., №3 від 27.02.2017р., №4 від 28.02.2017р., №5 від 31.03.2017р., №6 від 28.04.2017р., №7 від 19.06.2017р., №8 від 09.08.2017р., №9 від 10.10.2017р., №10 від 17.11.2017р., №11 від 17.11.2017р., №12 від 08.12.2017р., №13 від 29.12.2017р.(а.с.13-25).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов’язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 код 06.20.1 «ОСОБА_2 природний скраплений або в газоподібному стані»: 09123000-7 «Природний газ» (ОСОБА_2 природний) (далі-газ), а споживач зобов’язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що ціна газу становить 7549грн.23коп. за 1000куб.м., крім того ПДВ 1509грн.85коп., всього з ПДВ – 9059грн.08коп.

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць – з 07:00 години першого дня місяця до 07:00 години першого дня наступного місяця включно.

За умовами пункту 4.2. договору (в редакції додаткової угоди №11 від 17.11.2017р. а.с.23) оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа розрахункового місяця на підставі рахунку, що надається постачальником споживачу не пізніше 5 числа розрахункового місяця у розмірі, що не перевищує 100000грн. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Пунктом 6.2.1. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу, за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до пункту 11.1. договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 січня 2018 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Додатковою угодою №12 від 08.12.2017р. сторони змінили пункт 3.2. договору та виклали його в наступній редакції: ціна газу становить 8781грн.50коп. за 1000куб.м., крім того ПДВ 1756грн.30коп., всього з ПДВ – 10537грн.80коп.

Додатковою угодою №13 від 29.12.2017р. сторони виклали пункт 11.1. договору в наступній редакції: цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 січня 2018 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. (а.с.25).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природній газ за період з 01.01.2018р. по 31.01.2018р. на загальну суму 686121грн.80коп., що підтверджується актом №ДОЗ00002997 від 31.01.2018р. Зазначений акт підписаний та скріплений печатками сторін. (а.с. 26).

Як вбачається з зазначеного акту №ДОЗ00002997 від 31 січня 2018 року, станом на 31.01.2018 року позивачем поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 686121грн.80коп. в обсязі 60,447 тис.куб.м., вартістю 9459грн.00коп. за 1000м3 без урахування ПДВ, тоді як відповідно до додаткової угоди №12 від 08.12.2017р. сторони погодили ціну газу яка становить 8781грн.50коп. за 1000куб.м.

Враховуючи факт підписання сторонами акту №ДОЗ00002997 від 31 січня 2018 року без зауважень та заперечень, тим самим сторони погодили вказану вартість природного газу, що становить 9459грн.00коп. за 1000м3 без урахування ПДВ.

З огляду на положення пункту 4.2. в редакції додаткової угоди №11 від 17.11.2017р. договору, відповідач був зобов’язаний сплатити вартість поставленого природного газу, наданого згідно з актом №ДОЗ00002997 від 31.01.2018р. за період з 01.01.2018р. по 31.01.2018р. в строк до 10.02.2018р.

З урахуванням попередньої оплати в розмірі 50грн.00коп. та невиконанням своїх зобов’язань з оплати отриманого природного газу за період з 01.01.2018р. по 31.01.2018р., внаслідок чого у Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 686071грн.80коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані зобов’язання з оплати поставленого природного газу, доказів припинення відповідних зобов’язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми вартості поставленого газу у розмірі 686071грн.80коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, позивач на підставі пункту 6.2.1. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 10.02.2018 року по 26.02.2018 року в розмірі 10225грн.29коп. (розрахунок наявний в матеріалах справи а.с. 4).

При перевірці розрахунку суми пені судом порушень не встановлено.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 10.02.2018 року по 26.02.2018 року в розмірі 958грн.62коп. (розрахунок наявний в матеріалах справи а.с. 5).

При перевірці розрахунку суми 3% річних судом порушень не встановлено.

Відповідач в своїх запереченнях на позов просить суд не враховувати суму пені. В обґрунтування заперечень посилається на те, що він є бюджетною установою, яка повинна реєструвати свої зобов’язання за договором в органах Державної казначейської служби України. Відповідач вважає, що оскільки позивачем не було повернуто відповідачу примірник додаткової угоди №13 від 29.12.2017р. про продовження строк дії договору на поставку природного газу, відповідач не мав змоги зареєструвати свої зобов’язання з оплати поставленого природного газу, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Пунктом 1 статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно пункту 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Згідно Бюджетного кодексу України бюджетна установа - орган, установа або організація, визначена Конституцією України, а також установа або організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету або місцевого бюджетів, бюджетні установи є неприбутковими (абзац шостий частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.

Відповідно до пункту 2.2. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012р., розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов’язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 (далі - Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання.

29.12.2017 року листом №26-43-170 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" з проханням в найкоротший час підписати додаткову угоду з метою реєстрації в органах Державної казначейської служби України.

Відповідач посилається на невиконання позивачем обов’язку про повернення примірнику додаткової угоди №13 від 29.12.2017р., натомість відповідачем не здійснено жодних дій щодо отримання зазначеної додаткової угоди. Так, звернень до позивача щодо повернення примірнику додаткової угоди №13 від 29.12.2017р. відповідачем суду не надано.

З огляду на конкретні обставини справи, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільняти повністю боржника від їх сплати.

Враховуючи наведене, інтереси позивача, а також те, що боржник є неприбутковою установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, суд вважає за доцільне скористатись наданим йому ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України правом та зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 5000грн. і цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 692030грн.42коп., з яких: сума основна заборгованості у розмірі 686071грн.80коп., пеня у розмірі 5000грн.00коп., 3% річних у розмірі 958грн.62коп. У задоволенні пені в розмірі 5225грн.29коп. слід відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 686071грн.80коп, пені у розмірі 10225грн.29коп. та 3% річних у розмірі 958грн.62коп.– задовольнити частково.

Зменшити розмір пені з 10225грн.29коп. до 5000грн.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" (код ЄДРПОУ: 02070758; Місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (код ЄДРПОУ: 39572642; Місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. О.Кониського, 5) суму основної заборгованості у розмірі 686071грн.80коп, пеню у розмірі 5000грн.00коп. та 3% річних у розмірі 958грн.62коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 10458грн.84коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 04.04.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписаний 05.04.2018р.

Суддя Р.Г. Новікова