Ухвала суду № 73243426, 02.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/165/18 Справа № 712/2652/18 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.03.2018 р., якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_8, погодженого прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого, -

застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

19.03.2018 р. до Соснівського районного суду м. Черкаси звернулася старший слідчий СВ Черкаського відділу поліції ОСОБА_8 з погодженим прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_9 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7.

В обґрунтування клопотання вказала, що 30.12.2017 р. близько 12.00 год., ОСОБА_7, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи цілеспрямовано, повторно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, перебуваючи у квартирі № 137 буд. 41 на вул. Калініна в м. Черкаси, де проживає його знайомий ОСОБА_10, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його умисними протиправними діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_10, а саме: мобільний телефон «NOMI i 184», вартість якого згідно з висновком товарознавчої експертизи від 06.02.2018 №8/125 станом на 30.12.2017 могла становити 304,00 грн. та пухову куртку «Ханді», вартість якої згідно з висновком товарознавчої експертизи від 06.02.2018 №8/125 встановити не представилось можливим у зв’язку з відсутністю цінової інформації. У подальшому, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, як своїм власним, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому на вказану вищевказану суму.

У вчиненні кримінального правопорушення слідством обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7

16.03.2018 р. ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Частково задовольняючи клопотання слідчого, слідча суддя в ухвалі суду від 19.03.2018 р. зіслалася на те, що слідчим та прокурором не доведено та не надано письмових доказів того, що в даному випадку виникли ризики передбачені вимогами ст. 177 КПК України. Крім того, слідча суддів вказала, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог КПК України.

При цьому зазначає, що ОСОБА_7 має не зняту та не погашену судимість за вчинення аналогічного кримінального правопорушення. Інкримінований злочин вчинив протягом іспитового строку.

Крім того, вказує, що останній офіційно не працевлаштований, тобто не має стабільного прибутку.

Просить постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, підозрюваного ОСОБА_7, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, та перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступних обставин.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність зазначених ризиків.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя частково задовольняючи клопотання старшого слідчого СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою відносно ОСОБА_7, дійшла до вірного висновку.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя в повній мірі дотрималася вимог ст.ст. 177, 178, 194 КПК України та дійшла вірного висновку про те, що застосування запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту - забезпечить належну поведінку підозрюваної ОСОБА_7 При цьому слідчий та прокурор не надали жодного доказу наявності достатніх підстав вважати, що обраний запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні слідчого.

Суд 1 інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, а саме, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув’язнення.

Крім того, згідно ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, яка у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи. Крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом.

Що стосується доводів прокурора про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, то колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження, оскільки слідча суддя, саме з урахуванням вказаних ризиків і обрала ОСОБА_7 запобіжний захід – цілодобовий домашній арешт.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідча суддя прийняла законне і обґрунтоване рішення щодо застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а тому ухвала слідчої судді від 19.03.2018 р. скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.03.2018 р., якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_8, погодженого прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді цілодобового арешту строком на 60 діб, залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :