Ухвала суду № 73242822, 04.04.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4783/15-ц

2-п/705/9/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2018 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого – судді Кормана О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Шаповал Н.В

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умані заяву ОСОБА_1, подану від його імені представником ОСОБА_4, про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 8 грудня 2015 року в цивільній справі №705/4783/15-ц; 2/705/1797/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2017 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з заявою про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 8 грудня 2015 року. Вказану заяву подав від імені ОСОБА_1 його представник ОСОБА_4.

У заяві зазначив, що у вересні 2017 року поштовою кореспонденцією ОСОБА_1 отримав постанову державного виконавця Уманського МВ ДВС про відкриття виконавчого провадження №51560710. Звернувшись до ДВС за роз’ясненням, він довідався, що підставою для відкриття виконавчого провадження стало заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08.12.2015 р. про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором. 12.09.2017 року в канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 отримав копію заочного рішення даного суду від 08.12.2015 р., яке вступило в законну силу 28.02.2017 р.

Заочне рішення у цивільній справі № 705/4783/15-ц, на думку заявника, ухвалено помилково, без всебічного та повного розгляду справи, з порушенням Закону, являється необґрунтованим та необ’єктивним, тому воно має бути скасоване, а справа призначена до загального розгляду, виходячи із наступних підстав.

Вказане рішення прийняте за відсутності ОСОБА_1 у судовому засіданні та без врахування його доводів і заперечень, чим порушено його права на судовий захист.

19 вересня 2017 року, ОСОБА_4, як представником ОСОБА_1, до Уманського міськрайонного суду подано заяву з проханням надати цивільну справу №705/4783/15-ц для ознайомлення. Із матеріалами цивільної справи представник зміг ознайомитись тільки 21.09.2017 р.

Ознайомившись із матеріалами справи представником встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» 14.07.2015 р. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк». В матеріалах справи є позовна заява Банку від 14.07.2015 р. на якій вказана нумерація сторінок - «1», яка перекреслена і замість неї написано цифру «6». На аркушах справи 1-5 підшита позовна заява ПАТ «Дельта Банк» від 18.08.2015 р. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Із цього представник робить висновок, що Банк 14.07.2015 р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність АТ «Дельта Банк», заява була прийнята та підшита, пронумеровані сторінки, однак згодом Позивачем додано іншу позовну заяву від 18.08.2015 р., яка була підшита у справі та пронумерована цифрами «1-5». Тобто змінено нумерацію аркушів справи.

Уманським міськрайонним судом Черкаської області, в порушення вимог ст.ст. 119- 120 ЦПК України відкрито провадження у цивільній справі і призначено справу до судового розгляду на 11 год. 40 хв. 08.12.2015 р. Суд не мав права відкривати провадження у справі, оскільки відповідно до ч. 5 ст.119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивачем судовий збір не сплачено, а в обох позовних заявах ним зазначено, що вони подаються Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», тому від сплати судового збору звільнені, однак обидві позовні заяви подані від імені ПАТ «Дельта Банк» та підписані представником ПАТ «Дельта Банк», а тому судовий збір мав бути сплачений відповідно до ЗУ «Про судовий збір».

Суд мав за обов’язок залишити позовні заяви без руху відповідно до ст. 121 ЦПК України, надавши можливість Банку сплатити судовий збір, а у разі не виконання цього, повернути позовні заяви Позивачу.

В заочному рішенні від 08.12.2015 р. суд зазначив: «Відповідач ОСОБА_1, повідомлений про місце, день і час судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності чи заперечення проти позову не надав». Даний висновок суду не відповідає дійсності, оскільки поштове повідомлення про час, місце та дату розгляду справи ОСОБА_1 не отримував. В матеріалах справи є довідка адресно-довідкового відділу УДМС України м. Черкаси від 01.10.2015 р. в якій зазначено, що ОСОБА_1 проживає ІНФОРМАЦІЯ_1. Незважаючи на це, судом ОСОБА_1 29.10.2015 р. направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі для ознайомлення та зазначено адресу: АДРЕСА_1. До справи підшито поштовий конверт, на тильній стороні якого зроблено надпис від 30.10.2015 р., що адресат не проживає за даною адресою. Таким чином, приймаючи до уваги викладені обставини, суду було відомо про місце проживання ОСОБА_1, однак ухвала була відправлена не на його адресу. Жодної позовної заяви він не отримував взагалі. В матеріалах справи відсутні докази як направлення ОСОБА_1 копій позовних заяв з додатками, так і направлення йому виклику до суду. Зазначені обставини достовірно підтверджують, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи в суді, внаслідок чого був позбавлений законного права реалізувати свої Конституційні та процесуальні права, а також ця обставина порушила принцип рівності та змагальності сторін, що призвело до винесення судом помилкового та незаконного рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону та обставинах справи. Докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи в матеріалах цивільної справи відсутні, а тому, просить суд вважати причини його неявки до суду поважними.

При ухваленні рішення 08.12.2015 р. Уманським міськрайонним судом Черкаської області, на думку заявника, допущено помилку в застосуванні вимог ст. 169 ЦПК України, якою передбачено, що суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Як слідує із матеріалів справи, судом було призначено та проведено єдине судове засідання - 08.12.2015 р., а тому підстав для твердження про повторну неявку ОСОБА_1 до суду не має.

Заявнику не зрозуміло, який позов розглядав суд. В матеріалах справи є дві позовні заяви: від 14.07.2015 р. та від 18.08.2015 р., зареєстрований в суді 27.08.2015 р. В заочному рішенні суд зазначив: «21.08.2015 ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1....».

В резолютивній частині рішення суд зазначив, що позов задовольняється повністю і з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» стягується заборгованість за кредитним договором.

Позовна заява Банку від 14.07.2015 р, до ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_1, взагалі не розглянута і рішення по ній судом не прийнято. ОСОБА_5 в судове засідання не викликалась, її позиція відносно позовних заяв не встановлювалась, що вказує на поверховість, необ’єктивність та необґрунтованість заочного рішення від 08.12.2015 р.

Відповідно до ст. 227 ЦПК України відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, копія заочного рішення направляється рекомендованим листом із повідомленням не пізніше трьох днів з дня його проголошення. Дане рішення ОСОБА_1 направлене не було. В матеріалах справи є супровідний лист від 07.02.2017 р. про направлення ОСОБА_1 копії заочного рішення, однак підтверджуючих документів про його отримання немає, натомість є рекомендоване повідомлення в якому є відмітка про його вручення 16.02.2017 р., але підпис ОСОБА_1 відсутній, є тільки надпис, зроблений невідомою собою «Зеревнюк». Даний факт не може бути підтвердженням отримання ОСОБА_1 рішення суду 16.02.2017 р. Рекомендоване повідомлення зареєстроване у відділенні «Укрпошти» за №2030106392220, а відповідно до довідки Українського ДП поштового зв’язку «Укрпошта», отриманої 21.09.2017 р. на офіційному сайті «Укрпошти», відомості про відправлення поштового відправлення ідентифікаційний № 2030106392220 відсутні, тому, що не зареєстровані в системі. Це ще раз підтверджує не отримання 16.02.2017 р. ОСОБА_1 копії заочного рішення.

Копію заочного рішення від 08.12.2015 р. ОСОБА_1 отримав 12.09.2017 р., що підтверджується його заявою про видачу рішення від 12.09.2017 р., та власноручно зробленим ним записом на титульній сторінці папки справи, а тому строк для подачі даної заяви слід рахувати із 12.09.2017 р. по 21.09.2017 р., оскільки строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення ним пропущено по поважній причині. ОСОБА_1 не було відомо ні про наявність позовних заяв, ні про судове засідання 08.12.2015 р., ні про наявність заочного рішення суду.

Неповідомлення ОСОБА_1 у встановленому законом порядку про розгляд справи позбавило його прав, передбачених ч. 1 ст. 27 ЦПК України, зокрема надати до суду свої пояснення та докази, які мають істотне значення для вирішення справи, а також передбаченого ч. 1 ст. 128 ЦПК України права подати до суду заперечення проти позову.

Таким чином ОСОБА_1, як відповідач по даній справі має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення від 08.12.2015 р., оскільки з даним рішенням не згідний і має законне право просити суд розглядати позовні заяви ПАТ «Дельта Банк» в загальному порядку, в ході якого має намір: 1) подати свої письмові заперечення проти позовів та надати докази обґрунтованості таких заперечень; 2) подати до суду контррозрахунки заборгованості по кредитному договору; 3) вирішити питання про подачу до суду зустрічної позовної заяви; 4) використати інші засоби судового захисту, передбачені Конституцією України, цивільним законодавством та відповідно до практики Верховного Суду України і судової практики Європейського суду з прав людини.

Просить: поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 грудня 2015 року, пропущеного ним по поважним причинам; скасувати заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 грудня 2015 року, ухвалене у цивільній справі № 705/4783/15-ц, провадження № 2/705/1797/15 та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про перегляд заочного рішення, подану від його імені представником ОСОБА_4, підтримав, просив її задовольнити. Зазначив, що у 2015 році позивач вибудував відносно відповідача схему, що останній являється злісним неплатником кредиту. У січні 2016 року до ОСОБА_1 зателефонували з Банку і сказали погасити поточний борг за кредитом, що він у січні 2016 року і зробив, після чого пішов додому. При цьому сплатив більше 90 тисяч гривень. Вважає, що його заява про перегляд заочного рішення обґрунтована, так як він погашає кредит і не розуміє, що відбувається. Вказав, що копію заочного рішення у лютому 2017 року він не отримував, так як там відсутній його підпис.

Представник заявника ОСОБА_2 також просила заяву її довірителя задовольнити. Зазначила, що заочне рішення суду є помилковим, так як не було всебічного розгляду справи. Позивач звернувся до суду в липні 2015 року, зазначивши невірну адресу відповідача, хоча у справі є відповідна довідка про місце реєстрації останнього по вулиці Леніна. Проте, позовна заява була направлена на іншу адресу по вулиці Урицького. Тобто, відповідач не був належним чином повідомлений про наявність цивільної справи. У справі було призначене лише одне засідання, хоча позовна заява, яка була направлена відповідачу, повернулась з відміткою, що адресат за вказаною адресою не проживає. Заочне рішення суду не відображає того факту, що поки йшов розгляд справи, відповідач сплачував кредит. Звернула увагу суду на те, що у справі наявний розрахунок суми заборгованості відповідача, і така сума не збігається із сумою, яка була стягнута на користь позивача з відповідача. Вважає, що заявник звернувся вчасно до суду з заявою про перегляд заочного рішення, так як з рішенням суду був ознайомлений лише 21.09.2017 року. Доказом того, що рішення суду підлягає скасування вважає те, що у період розгляду справи відповідач частково погасив борг, що суд не врахував, і те, що рішенням суду стягнуто суму боргу, яка більша на 17 тисяч гривень за суму, вказану у розрахунках банку, який долучений до позовної заяви.

Представник позивача ОСОБА_3 заперечував проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що ще у лютому 2017 року відповідач знав про заочне рішення, так як є повідомлення про вручення йому поштового відправлення. Відмітку у такому повідомленні робить поштар, а не отримувач листа, тому у повідомленні і відсутній підпис відповідача. Так як інформація про рекомендовані відправлення зберігається шість місяців, тому заявник і не міг відстежити таку інформацію з приводу рекомендованого відправлення на сайті Укрпошти. Зазначив, що банком влітку 2015 року дійсно було подано дві позовні заяви, в одній з яких відповідачем була ОСОБА_5, а в іншій відповідачем був ОСОБА_1 Так як позовні заяви були надіслані разом, тому можливо вони спочатку були разом вшиті, але в подальшому вони були роз’єднані, і в даній справі залишилась копія позовної заяви за позовом до ОСОБА_5 Посилання відповідача на те, що судом не було враховано, що він у період розгляду справи сплачував кредит, безпідставне, так як сам відповідач зазначив, що сплатив борг у січні 2016 року, а рішення суду було в грудні 2015 року. Про наявність позовної заяви банку до нього ОСОБА_1 знав, про що свідчить його заява, датована 19.01.2016 року, яку він написав до Банку, і в якій просив відкликати позовну заяву. У зв’язку з чим представник банку направив до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, знаючи, що заочне рішення у справі вже ухвалене. Але з приводу направлення листа була пряма вказівка керівництва банку. Зазначив, що наданий час відповідач знову ухиляється від сплати платежів за кредитним договором.

Суд, заслухавши ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2В, представника позивача ОСОБА_3, дослідивши матеріали цивільної справи №705/4783/15-ц 2/705/1797/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив наступне.

21 серпня 2015 року (згідно штампу на конверті) ПАТ «Дельта Банк» звернулося до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказана позовна заява зареєстрована в суді 27 серпня 2015 року. Адресою проживання відповідача у позовній заяві була зазначена АДРЕСА_2. Згідно відповіді адресно-довідкового відділу УДМС в м.Черкаси, наданої на запит суду, відповідач був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 24.04.2013 року (а.с.63).

7 жовтня 2015 року суддею Кімстачовим О.С. відкрито провадження у справі. Копія ухвали та копія позовної заяви були направлені відповідачу за адресою: АДРЕСА_3. Вказані документи були повернуті до суду поштовим оператором з відміткою, що адресат не проживає за даною адресою (а.с.66-68).

Суд вважає, що доводи заявника ОСОБА_1 в частині неналежного повідомлення його про дату та час судового розгляду справи, та про наявність судового спору, є обґрунтованими, так як копія ухвали судді про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви були направлені не за адресою місця реєстрації відповідача, яка була відома суду на час відкриття провадження у справі, а за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка, в свою чергу, не збігалася з адресою, яка була вказана у копії паспорта відповідача, долученій позивачем до позовної заяві (а.с.41).

8 грудня 2015 року судом ухвалене заочне рішення у справі, яким позов Банку задоволено і стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 618718, 94 грн, а також стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3654 грн.

7 лютого 2017 року відповідачу було направлено (а.с.82) копію заочного рішення від 8 грудня 2015 року за адресою: м.Умань Черкаської області, вул..Європейська (колишня Леніна), 106, кв.4, тобто за адресою, за якою відповідач був зареєстрований (згідно відомостей, отриманих на запит суду – а.с.63). 17 лютого 2017 року на адресу суду надійшло повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено, що відповідач отримав поштове відправлення (копію заочного рішення) 16.02.2017 року (а.с.83). У повідомленні з даного приводу наявна відмітка, зроблена працівником поштового оператора.

Із зазначеного суд робить висновок, що відповідач заочне рішення суду отримав ще 16.02.2017 року, тобто з цього часу у нього розпочався строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Посилання відповідача на те, що з рішенням суду він ознайомився лише у вересні 2017 року, безпідставне, так як спростовується матеріалами цивільної справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст.228 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Тобто, відповідач повинен був подати заяву про перегляд заочного рішення в термін до 27 лютого 2017 року. Проте, таку заяву він подав лише 21 вересня 2017 року, з пропуском всіх можливих строків. Суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду поважними, а також підстав для поновлення такого строку, так як у справі наявні документальні підтвердження отримання відповідачем копії заочного рішення суду 16.02.2017 року, про що суд зазначив вище.

Крім того, у відповідності до вимог ч.1 ст.232 ЦПК України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на якій він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Вказані положення узгоджуються з вимогами ч.1 ст.288 ЦПК України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року на час розгляду судом заяви), яка визначає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, ЦПК України, як в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, так і в редакції, яка діє на даний час, визначав, що заочне рішення суду може бути скасовано лише за існування одночасно двох обставин, однією з яких є та, що відповідач посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як зазначив суд вище, відповідач довів лише факт поважності причини неявки у судове засідання, так як не був належним чином повідомлений про дату та час його проведення. Проте, відповідач не надав суду доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Посилання відповідача на те, що при ухваленні заочного рішення не було враховано сплату ним у січні 2016 року боргу за кредитним договором, безпідставне, так як заочне рішення по справі датоване ще 8 грудня 2015 року, а відповідач погашав борг у січні 2016 року.

Також не істотними є посилання відповідача та його представника на те, що суд, при ухваленні заочного рішення стягнув суму боргу, за відсутності відповідних розрахунків банку. У справі наявний розрахунок банку (а.с.42), в якому зазначена сума заборгованості, яка в подальшому стягнута судом на користь позивача.

Безпідставним є і посилання заявника на те, що у справі наявні дві позовні заяви, по одній з яких рішення не прийнято. У матеріалах цивільної справи на аркушах 6-8 наявна копія позовної заяви за позовом Банку до ОСОБА_5, а не її оригінал. Натомість, на аркушах 1-5 є оригінал позовної заяви за позовом Банку до ОСОБА_1 З якою метою судом чи позивачам до матеріалів справи було долучена копія, а не оригінал, позовної заяви за позовом Банку до ОСОБА_5, суд, при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, не оцінює, так як заочне рішення приймалося судом в іншому складі. В даному випадку не може йти мова про неухвалення судом рішення за позовною заявою за позовом Банку до ОСОБА_5, так як така позовна заява долучена лише в копії, тому не може бути предметом і підставою для судового розгляду.

ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що на час ухвалення заочного рішення, яке він просить переглянути, існували обставини, які істотно б вплинули на правильне вирішення справи, зокрема не надав свої розрахунки щодо суми боргу, підтвердження погашення боргу, з долученням відповідних документів.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, а також подав заяву про перегляд заочного рішення суду з пропуском строку, встановленого законом, без надання доказів пропуску такого строку з поважних причин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та скасування такого заочного рішення.

Керуючись ст.ст. 258-261, 263, 268, 272, 284-288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, подану від його імені представником ОСОБА_4, про перегляд заочного рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 8 грудня 2015 року в цивільній справі №705/4783/15-ц; 2/705/1797/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.

Роз'яснити ОСОБА_1, що заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 8 грудня 2015 року може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складання повної ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В.Корман

Повна ухвала складена 06 квітня 2018 року.