Рішення № 73242805, 27.03.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 р. Справа № 818/196/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/196/18

за позовом ОСОБА_3

до Державної міграційної служби України

про визнання дій протиправними та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної міграційної служби України (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними дії Державної міграційної служби України в частині визнання недійсним бланка паспорта Громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 30.08.2016 № 218 в частині визнання не дійсним (анулювання) бланка паспорта Громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є уродженцем Палестини міста Сарта, з 1984 року постійно проживав на території півострова Крим УРСР.

24.08.1991 під час проголошення незалежності України ОСОБА_3 проживав на території півострова Крим, який став територією України.

16.10.2012 Залізничним РВ у м. Симферополі ГУ ДМС України в АР Крим ОСОБА_3 видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_3

23.10.2012 позивачу виданий паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_4

В 2015 році, в зв'язку з анексією АР Крим, ОСОБА_3 покинув анексовану території та оселився в смт. Низи, Сумського району, Сумської області.

Керуючись вимогами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» ОСОБА_3 звернувся з заявою про реєстрацію його місця проживання. Так, 18.03.2015 УДМС України в Сумській області здійснило реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Наказом Державної міграційної служби України від 30.08.2016 № 218 «Про визнання недійсними бланків документів» відповідачем анульовано бланк паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 виданого ОСОБА_3.

З приводу визнання недійсним паспорту громадянина України ОСОБА_3 звернувся 25.04.2017 до Сумського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу № 218 від 30.08.2016 в частині анулювання бланка паспорта серії НОМЕР_3

Постановою Сумського окружного адміністративного суду по справі № 818/591/17 від 05.07.2017 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 по справі № 818/590/17 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено повністю. Скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 та ухвалено нову, якою скасовано наказ Державної міграційної служби України від 30.08.2016 року № 218 «Про визнання недійсними бланків документів» в частині визнання недійсним (анулювання) бланка паспорта громадянина України серії НОМЕР_3

Згідно наказу Державної міграційної служби України від 30.08.2016 № 218, у зв'язку з тимчасового окупацією Автономної республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької та Луганської областей згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на ліні:" зіткнення», ураховуючи положення статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України», визнано недійсним (анульованим) бланк паспорта громадянина України: для виїзду за кордон серії НОМЕР_2.

Зазначений бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон належить ОСОБА_3 та видавався йому 23.10.2012 органом 0101. На даний час паспорт перебуває у ОСОБА_3, він не вилучався, відмітки в паспорті про його анулювання відсутні.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152 в редакції від 12.12.2014, яка діяла на момент видання ДМС України наказу Державної міграційної служби України від 30.08.2016 № 218 «Про визнання недійсними бланків документів» затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 55 Порядку встановлено, що паспорт для виїзду за кордон вважається недійсним та знищується в разі: 1) коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною прізвища, імені та по батькові; 2) встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті для виїзду за кордон, записам в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження); 3) непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання; 4) припинення громадянства особи; 5) коли паспорт для виїзду за кордон знайдено, а замість нього видано новий паспорт для виїзду за кордон; 6) смерті особи, якій було видано такий паспорт; 7) зіпсуття паспорта для виїзду за кордон під час заповнення; 8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.

Вказаний перелік підстав погашення, вважання недійсними та знищення паспортів є вичерпний. Жодна із зазначених підстав не може бути застосована до бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон позивача.

Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що наказ ДМС України в частині визнання недійсним (анулювання) бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 є незаконним, та таким, що підлягає скасуванню в окремій частині.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що Положенням про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23.03.2007 № 719-V, визначено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон - це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном. Паспорт є власністю України.

Паспорт оформляється громадянам України, що досягли 18-річного віку і постійно проживають в Україні, - за їх особистим зверненням або зверненням законних представників таких громадян щодо одержання паспорта до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, за місцем проживання.

Отже, відповідач звертає увагу, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається на підставі паспорта громадянина України, а передумовою отримання паспорта громадянина України є підтвердження належності до громадянства України.

Відповідач вважає, що у відповідності до вимог законодавства набуття громадянства України ОСОБА_3 мало б відбуватися шляхом прийняття його до громадянства України.

У ДМС відсутній Указ Президента України про прийняття ОСОБА_3 до громадянства України відповідно до статті 9 Закону України «Про громадянство України».

Відповідач стверджує, що на час прийняття спірного ОСОБА_3 громадянином України не був, не набував громадянства України у встановленому чинним законодавством порядком, та не міг бути документований паспортом громадянина України.

Крім того, відповідач зазначив, що про неможливість набуття позивачем громадянства України законним шляхом свідчить інформація, викладена в листах Служби безпеки України, які надійшли до Державної міграційної служби України.

Так, враховуючи те, що рішення про прийняття ОСОБА_3 до громадянства України не приймалось, вбачається, що паспорт громадянина України, а також паспорт громадянина України для виїзду за кордон використовуються позивачем за відсутності законних підстав, тому у переліку визнаних недійсними (анульованих) бланків паспортів громадянина України наявні бланки паспортів громадянина України, оформлені, нібито, на ім'я ОСОБА_3.

Оскільки позивачем не надано доказів набуття ним громадянства в порядку, встановленому законодавством, вважає, що відповідачем цілком обґрунтовано, в межах повноважень, визначених Положенням про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 № 360, прийнято оскаржуваний наказ про визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач набув громадянство України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України" у зв'язку з постійним проживанням на території України до 24 серпня 1991 року.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.10.2012 Залізничним РВ у м. Сімферополі ГУДМС України в АР Крим позивачу ОСОБА_3 був виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 (а.с. 10-11).

23.10.2012 ОСОБА_3 отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_6 (а.с. 106-122).

Наказом Державної міграційної служби України від 30.08.2016 № 218, у зв'язку з тимчасовою окупацією Автономної республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької та Луганської областей згідно переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення", ураховуючи положення статті 7 Закону України "Про основи національної безпеки України", визнано недійсним (анульованим) бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 та бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_6 (а.с. 70-71).

Не погодившись із зазначеним наказом, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про його скасування в частині визнання недійсним (анулювання) бланка паспорта Громадянина України серії НОМЕР_5, а також про визнання протиправними дій ДМС України щодо визнання недійсним бланка паспорта Громадянина України серії НОМЕР_3

Постановою Сумського окружного адміністративного суду по справі № 818/590/17 від 05.07.2017 в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено (а.с. 15-17).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 по справі № 818/590/17 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено повністю. Скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2017 та ухвалено нову, якою скасовано наказ Державної міграційної служби України від 30.08.2016 року № 218 «Про визнання недійсними бланків документів» в частині визнання недійсним (анулювання) бланка паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 (а.с. 18-21).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про громадянство України" громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" № 2235-III особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 № 320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1089/21401 (далі - Порядок №320).

Пунктом 10.4 Порядку № 320 передбачено, що погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв'язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.

У разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС України, другий - у територіальному органі (підрозділі).

Якщо паспорт, який підлягає знищенню, видавався іншим територіальним підрозділом, до цього територіального підрозділу надсилається повідомлення за формою, наведеною у додатку 21 цього Порядку.

У випадках знищення паспортів, зіпсованих при заповненні, у Книзі обліку проставляється відмітка про псування паспорта із зазначенням номера і дати затвердження акта про знищення паспорта, а в графі 1 наклеюється вирізка з бланка паспорта громадянина України, де зазначено серію і номер паспорта.

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок №302).

У відповідності до п.39 Порядку № 302 за наявності підстав, зазначених у цьому Порядку, раніше виданий паспорт підлягає вилученню, поверненню державі, знищенню або тимчасовому затриманню.

Особа, стосовно якої громадянство України припинено відповідно до Закону України "Про громадянство України", зобов'язана у порядку та строки, встановлені законодавством про громадянство України, повернути паспорт територіальному підрозділу ДМС, що здійснив його оформлення та видачу (п. 40 Порядку № 302).

Забороняється вилучення в особи паспорта, крім випадків, передбачених законом, зокрема взяття паспорта в заставу (п. 43 Порядку № 302).

Згідно із п. 44 Порядку № 302 територіальні органи чи територіальні підрозділи ДМС мають право вилучити, а також тимчасово затримати паспорти, які оформлені з порушенням вимог законодавства, підроблені, або в інших випадках, передбачених законом. Під час вилучення або тимчасового затримання паспорта складається відповідний акт встановленого МВС зразка та видається відповідна довідка.

За приписами п. 45 Порядку № 302 паспорт вважається недійсним у разі: 1) коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для подальшого використання; 4) припинення особою громадянства України; 5) коли він заявлений як втрачений або викрадений; 6) смерті особи, якій було видано паспорт; 8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.

Положенням про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23.03.2007 № 719-V, визначено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон - це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетинання ним державного кордону України та перебування за кордоном. Паспорт є власністю України.

Паспорт оформляється громадянам України, що досягали 18-річного віку і постійно проживають в Україні, - за їх особистим зверненням або зверненням законних представників таких громадян щодо одержання паспорта до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, за місцем проживання.

Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 № 231 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №380 (380-2004-п)(далі - Правила), що діяли на 2012 рік, визначено, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дають право цій особі на виїзд з У країни і в'їзд в Україну.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152 в редакції від 12.12.2014, яка діяла на момент видання ДМС України наказу Державної міграційної служби України від 30.08.2016 № 218 «Про визнання недійсними бланків документів», затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилущення, (далі по тексту - Порядок № 152).

Пунктом 55 Порядку № 152 встановлено, що паспорт для виїзду за кордон вважається недійсним та знищується в разі: 1) коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною прізвища, імені та по батькові; 2) встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті для виїзду за кордон, записам в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження); 3) непридатності паспорта для виїзду за кордон для подальшого використання; 4) припинення громадянства особи; 5) коли паспорт для виїзду за кордон знайдено, а замість нього видано новий паспорт для виїзду за кордон; 6) смерті особи, якій було видано такий паспорт; 7) зіпсуття паспорта для виїзду за кордон під час заповнення; 8) оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства.

З наявної в матеріалах справи копії оскаржуваного наказу від 30.08.2016 № 218 «Про визнання недійсними бланків» судом встановлено, що в ньому відсутнє посилання на норму Закону України "Про громадянство України" або будь-якого іншого нормативно-правового акту, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуваний наказ (а.с.70-71).

Вказівка у вступній частині наказу на ст.7 Закону України "Про основи національної безпеки України" та постанову Кабінету Міністрів України від 17.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" не може бути підставою для визнання недійсним бланку паспорту, оскільки не регулює спірних відносин.

Вищезазначене унеможливлює встановити правову підставу винесення зазначеного наказу.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що оскаржуваний наказ винесено на підставі п. 5.1 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, обліку, передачі та знищення бланків документів суворого обліку та суворої звітності в ДМС України, затвердженої наказом Державної міграційної служби України від 18.07.2012 № 153 (далі - Інструкція № 153), відповідно до якого недійсними бланками вважаються зіпсовані (при виготовлені документа), анульовані (дія не відбулася), дефектні (відсутність або пошкодження захисної сітки, друкованого тексту, водяних знаків, серій або номерів на бланках, наявність дубльованих номерів тощо), відсутні (що виявлено при відкритті пачки) та викрадені.

А саме, на думку представника відповідача, бланк паспорту серії НОМЕР_2 був визнаний недійсним як такий, дія якого не відбулася (анульований).

Однак, суд зазначає, що вищевказана Інструкція № 153 не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а відтак, не є нормативно-правовим актом, а є виключно внутрішнім документом ДМС України.

Так, за визначенням пункту 1.4 розділу 1 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за № 381/10661 (в редакції, чинній на час прийняття Інструкції № 153), нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

За приписами п.1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року № 493/92 установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України (п.2 Указу Президента України № 493/92).

У відповідності до п.3 Указу нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

На виконання Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року 493/92 постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (далі по тексту - Порядок № 731).

Пунктами 2-3 вказаного Порядку № 731 (в редакції, чинній на час прийняття Інструкції № 153) передбачено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з 5.4. Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2005 року за № 381/10661 нормативно-правові акти, які занесені до Державного реєстру, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не встановлено самими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

За приписами п.5.6 цього Порядку суб'єкти нормотворення направляють нормативно-правові акти для виконання лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, не тягнуть за собою правових наслідків і не можуть бути підставою для регулювання відповідних правовідносин, застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб за невиконання приписів, що в них містяться.

У зв'язку з чим суд вважає, що Інструкція № 153 не є належною нормативною підставою для визнання недійсним бланку паспорту позивача, та відхиляє посилання відповідача на вказану Інструкцію № 153 як на доказ правомірності спірного наказу.

Разом з тим, на думку суду, даний бланк паспорту громадянина України для виїзду за кордон не може вважатися недійсним як такий, дія якого не відбулася, оскільки у 2012 році вказаний бланк було використано для видачі позивачеві паспорту громадянина України для виїзду за кордон, яким ОСОБА_3 користувався з 2012 року.

Судом із пояснень представника відповідача встановлено, що фактично підставою для визнання недійсним паспорту громадянина України для виїзду за кордон позивача слугувало твердження відповідача про те, що оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 відбулося з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до п. 56 Порядку № 152 у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу чи підрозділу ДМС проводить службове розслідування. За результатами розслідування складається висновок у двох примірниках, який надсилається до ДМС для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу апарату ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, другий - у територіальному органі або підрозділі ДМС.

Паспорти для виїзду за кордон списує та знищує територіальний орган або підрозділ ДМС, а за кордоном - закордонна дипломатична установа України, які прийняли рішення про списання та знищення таких паспортів (пункт 57 Порядку № 152).

Списання та знищення недійсних паспортів для виїзду за кордон здійснюється комісією у складі не менше трьох посадових осіб територіального органу або підрозділу ДМС, а за кордоном - закордонної дипломатичної установи України. Комісія складає акт про списання та знищення недійсних паспортів для виїзду за кордон у трьох примірниках (пункт 58Порядку № 152)

Паспорти для виїзду за кордон, вилучені територіальним органом або підрозділом ДМС, а за кордоном - закордонною дипломатичною установою України, знищуються щомісяця згідно з актом про знищення паспортів для виїзду за кордон. Територіальний орган або підрозділ ДМС, а за кордоном - закордонна дипломатична установа України з використанням відомчої інформаційної системи вносить до бази даних Реєстру інформацію про факт знищення паспорта для виїзду за кордон та інформує про це територіальний орган або підрозділ ДМС, що видав паспорт для виїзду за кордон, а за кордоном - закордонну дипломатичну установу України (пункт 60 Порядку № 152).

Як встановлено судом, та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, Державною міграційною службою України не проводилась службова перевірка за фактом оформлення бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон з порушенням вимог законодавства, висновок за результатами перевірки не складався.

Тимчасова окупація АР Крим, на яку посилається відповідач в оскаржуваному наказі, сама по собі не може вважатися належною підставою для прийняття рішення про визнання недійсним бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон позивача.

Суд, також, не бере до уваги посилання відповідача на листи Служби безпеки України про надання інформації щодо можливої незаконної легалізації на території України ОСОБА_3, оскільки зазначені листи датовані 13.06.2017 та не могли бути підставою для прийняття відповідачем наказу від 30.08.2016.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем у спірних відносинах не дотримано процедуру визнання недійсним бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон, передбачену Порядком № 152.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту набуття громадянства України за територіальним походженням у порядку, визначеному законодавством, не є доказом правомірності дій відповідача у спірних відносинах та не спростовують факту недотримання відповідачем встановленого порядку визнання недійсним бланку паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу від 30.08.2016 № 218 в частині визнання недійсним бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 діяв необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про громадянство України", а отже, суд дійшов висновку про скасування даного наказу в оскаржуваній частині та визнання протиправними дій ДМС України щодо визнання недійсним бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної міграційної служби України в частині визнання недійсним бланка паспорта Громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2.

Скасувати наказ Державної міграційної служби України від 30.08.2016 № 218 в частині визнання не дійсним (анулювання) бланка паспорта Громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9, код ЄДРПОУ 37508470) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 05.04.2018.