Рішення № 73242555, 03.04.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/228/18

03 квітня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюки Н.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії шляхом включення до складу грошового забезпечення сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, премії за результати роботи, з яких сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії шляхом включення до складу грошового забезпечення сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, премії за результати роботи, з яких сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з моменту призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу призначено пенсію відповідачем, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII). В подальшому, 17.01.2018 р. позивач звернувся до відповідача зі заявою про здійснення йому перерахунку пенсії з урахуванням довідки управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 10.01.2018 р. № 2-3/258. Проте, листом від 24.01.2018 р. № 64/Г-11 відповідач відмовив позивачу щодо перерахунку зазначеної пенсії, мотивуючи тим, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально – побутових питань та одноразова премія мають тимчасовий характер, а тому не можуть бути складовими грошового забезпечення в розумінні положень ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально – побутових питань, одноразова премія та компенсація за невикористану відпустку належать до грошового забезпечення та з таких виплат було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.02.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено у справі судове засідання на 12.03.2018 р. о 15:30 год.

В судовому засіданні, призначеному на 12.03.2018 р. о 15:30 год. оголошено перерву до 03.04.2018 р. о 12:00 год для ознайомлення з документами.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 07.03.2018 р., просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив із мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, просив в позові відмовити та пояснив, що Пенсійний фонд України правомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально – побутових питань та одноразова премія мають тимчасовий характер, а тому не можуть бути складовими грошового забезпечення в розумінні положень ч.3 ст. 43 Закону № 2262-XII.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.

Згідно довідки управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 10.01.2018 р. № 2-3/258 позивач отримав в 2016 р. - 2017 р. грошове забезпечення у вигляді матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 11700,00 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально – побутових питань в сумі 667,50 грн. та одноразової премії в сумі 4000,00 грн. Також позивачу була нарахована компенсація за невикористані дні щорічної відпустки за 2017-2018 роки в сумі 41751,08 грн. (а.с.17).

Факт виплати грошової компенсації за невикористані по 45 календарних днів щорічної основної відпустки за 2017 та 2018 роки підтверджується також витягом з наказу (по особовому складу) від 29.12.2017 р. № 781 "Про кадрові питання" (а.с.18).

Як слідує з матеріалів справи, 17.01.2018 р. позивач звернувся до відповідача зі заявою про здійснення йому перерахунку пенсії з урахуванням довідки управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 10.01.2018 р. № 2-3/258 (а.с.15).

Листом від 24.01.2018 № 64/Г-11 (а.с.16) відповідач відмовив позивачу щодо перерахунку зазначеної пенсії, мотивуючи тим, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально – побутових питань та одноразова премія мають тимчасовий характер, а тому не можуть бути складовими грошового забезпечення в розумінні положень ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 7 постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі – Закон № 2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII).

Як зазначено у ч. 3 ст. 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до ч. 1 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Як зазначено у ч. 14 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ, у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту визначені Постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Постанова № 1294) та розділами ХІХ, ХХ Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2008 № 447, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.07.2008 за № 612/15303 чинних в редакції на час виплати таких допомог.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу зі служби цивільного захисту предбачено Інструкцією про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23 квітня 2015 року № 475, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 р. за N 544/26989.

Згідно п. 5 розділу XV цієї Інструкції, при виплаті грошової компенсації за невикористану у році звільнення зі служби цивільного захисту відпустку до розрахунку береться грошове забезпечення особи рядового чи начальницького складу, яке вона отримувала на день звільнення.

Таким чином, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII належать до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія та компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, належать до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 10.03.2015 у справі № 21-70а15, а тому відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що орган Пенсійного фонду України неправомірно не нарахував та не виплатив пенсію позивачу з 04.01.2018 з урахуванням довідки управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області від 10.01.2018 р. № 2-3/511.

Щодо заперечень позивача про не поширення на осіб служби цивільного захисту положень Закону № 2011-XII, то суд відзначає, що позовні вимоги позивача обґрунтовуються не лише нормами вказаного Закону, а зокрема і положеннями Закону № 2262-XII. Разом з тим особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту прирівнюються до військовослужбовців у своїх соціальних правах, зокрема, згідно Закону №2262-XII та Постанови № 1294 (діючої на момент нарахування спірних виплат).

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як визначено у ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 46018, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, дата народження 18.08.1972 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан ОСОБА_3, 3, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі довідки управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області №2-3/258 від 10.01.2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області №2-3/258 від 10.01.2018 року із включенням до заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки з 04.01.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, ОСОБА_3, 3, код ЄДРПОУ 14035769) понесені ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 46018, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, дата народження 18.08.1972 року) судові витрати на суму 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок сплаченого судового збору згідно квитанції № 28 від 06.02.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 березня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.