Ухвала суду № 73242524, 07.04.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2800/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2018 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Михальченко Ю.В.,

при секретарі – Запорожець Я.В.

з участю: прокурора – Мартинюк М.П.

слідчого Тертичного Я.В.,

захисника - ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3., погодженого прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_4, внесеного у кримінальному провадженні № 12017250000000253 від 07.07.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3, звернувся до слідчого судді з клопотанням за погодженим прокурором відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_4, внесеного у кримінальному провадженні № 12017250000000253 від 07.07.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 30.03.2017 ОСОБА_2, в телефонному режимі домовився про збут наркотичного засобу – метадону з ОСОБА_5, якому працівниками поліції доручено провести оперативну закупку наркотичного засобу у ОСОБА_2 Після чого, ОСОБА_2, цього ж дня близько 16 години 30 хвилин, знаходячись неподалік перехрестя вулиць Європейська – Тищика в місті Умань Черкаської області, діючи умисно, незаконно, з корисливих мотивів, збув ОСОБА_5, а саме продав за грошові кошти в сумі 1600 гривень сейф-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, зовні схожою на наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон.

Він же, повторно, 06.04.2018 в телефонному режимі домовився про збут наркотичного засобу – метадону з ОСОБА_5, якому працівниками поліції доручено провести оперативну закупку наркотичного засобу у ОСОБА_2 В подальшому, цього ж дня близько 11 години 20 хвилин, знаходячись неподалік перехрестя вулиць Гайдамацька – Небесної Сотні в місті Умань Черкаської області, діючи умисно, незаконно, з корисливих мотивів, збув ОСОБА_5, а саме продав за грошові кошти в сумі 1600 гривень сейф-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, зовні схожою на наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон.

Після чого цього ж дня, близько 11 години 40 хвилин під час затримання ОСОБА_2 у порядку ст. 208 КПК України та під час особистого обшуку останнього працівниками поліції у його одязі виявлено та вилучено 4 сейф-пакет з кристалічною речовиною, зовні схожою на наркотичний засіб – метадон, який ОСОБА_2 повторно, умисно, незаконно, з корисливих мотивів зберігав при собі з метою подальшого збуту, а також грошові кошти 2 купюри номіналом 500 грн., які використовувались у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме – незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, вчинений повторно.

06.04.2018 ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.04.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: даними протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 30.03.2018, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7Я від 30.03.2018, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 30.03.2018, даними протоколу затримання ОСОБА_2 від 06.04.2018.

Дані обставини підтверджують те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тому його дії слід вважати злочином, що представляє собою суспільну небезпеку.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжувати злочинну діяльність чи перешкоджати встановленню істини у справі.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за який згідно ч. 2ст. 307 КК України передбачене покарання - позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, будучи особою працездатною ніде не працює, а тому є достатньо підстав спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного, що обумовлює необхідність його ізоляції. Також, аналізуючи те, що він вчинив кримінальне правопорушення, з корисливих мотивів та перебуваючи на волі, може продовжувати злочинну діяльність, та при застосуванні до нього більш м’якого запобіжного заходу неможливо запобігти вказаним ризикам.

Вказані обставини свідчать про неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів

За таких обставин, слідчий та прокурор просять обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці (60 днів).

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання, пославшись на його безпідставність.

Заслухавши доводи прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Статтею ч. 1 ст. 177 КПК України , метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, вчинений повторно.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув"язнення.

В той же час суд враховує, що п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Надані органом досудового розслідування до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні докази, а саме протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 30.03.2018, протокол допиту свідка ОСОБА_7Я від 30.03.2018, протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 30.03.2018, протокол затримання ОСОБА_2 від 06.04.2018., висновок експерта від 07.04.2018 року №2/596, дають достатньо підстав вважати, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за яке передбачається покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Слідчим суддею встановлено, що підставою для застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжувати злочинну діяльність чи перешкоджати встановленню істини у справі.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слідчий суддя оцінив в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України: наявність достатніх доказів причетності ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого йому діяння; злочин вчинений останнім являється тяжким, та тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна; ОСОБА_2 являється працездатною особою, разом з тим не має постійного місця роботи та джерело його прибутку не відоме, на утриманні неповнолітніх дітей чи батьків похилого віку не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Крім того, в ході досудового розслідування не здобуто будь-які дані, які вказували б на наявність у ОСОБА_2 будь-якої хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього відповідного запобіжного заходу; міцних соціальних зв’язків ОСОБА_2 за місцем проживання не має, тому може змінити місце проживання та таким чином уникати зустрічі з органами досудового слідства та суду.

Враховуючи те, що в судовому засіданні органом досудового розслідування доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які є достатніми для переконання, що існують підстави вважати, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти тим ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 04.06.2018 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_2, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, а саме 35240 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 06.04.2018 року 11 год. 40 хв.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 – 178, 179, 183, 194 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 04 червня 2018 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, а саме 35240 гривень.

Копію ухвали вручити підозрюваному, направити слідчому в провадженні якого знаходиться справа, прокурору Черкаської області - для відому, та начальнику СІЗО міста Черкаси.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 07.04.2018 року о 16 год.00 хв.

Слідчий суддя: Ю.В.Михальченко