Ухвала суду № 73242448, 02.04.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2212/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з публічного акціонерного товариства «АЗОТ» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НС номер 600276, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 18030) звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з публічного акціонерного товариства «АЗОТ» (місцезнаходження: вул. Героїв Холодного Яру, 72, м. Черкаси, 18014, код ЄДРПОУ 00203826) заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за лютий, березень та квітень 2017 року в сумі 15 149 грн. 64 коп. без відрахування податків та обов’язкових платежів і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 квітня 2017 року по 22 березня 2018 року в сумі 104 426 грн. 90 коп. з відрахуванням обов’язкових платежів у сумі 20 363 грн. 71 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 163, п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а також, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно висновку, викладеного у постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2011 року, до заяви про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.

Так, заявником, всупереч зазначених вимог, до заяви не додано належним чином оформленого документу на підтвердження нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та довідки-розрахунку середньомісячної/середньоденної заробітної плати, які б підтверджували заявлені вимоги, а додано лише копію розрахункового листа за лютий, березень та квітень 2017 року, тобто, не надано доказів, які свідчать про безспірність її вимог до ПАТ «АЗОТ».

Таким чином, при розгляді даного питання в наказному провадженні, з урахуванням доданих до заяви про видачу судового наказу документів, суд фактично позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність спору про розмір належних звільненому працівникові сум, а також всі обставини та підстави для правильного та об’єктивного розгляду.

Отже, із поданої заяви не вбачається виникнення у заявника безспірного права грошової вимоги нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заява подана з порушеннями вимог ст. 163 цього Кодексу.

Крім того, згідно п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Частиною другою ст. 167 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу про стягнення з публічного акціонерного товариства «АЗОТ» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Також, слід зазначити, що заявником по справі сплачений судовий збір у розмірі 176 грн. 20 коп. за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє від сплати судового збору лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, що узгоджується з судовою практикою щодо необхідності сплати судового збору за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і міститься в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 березня 2017 року по справі № 276/759/16, від 14 червня 2017 року по справі № 569/6583/16).

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред’явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 19, 163-167, 260-261, 353-355 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з публічного акціонерного товариства «АЗОТ» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Роз’яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися до суду з аналогічними вимогами в спрощеному позовному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції, шляхом подання апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_2