Вирок № 73241518, 05.04.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/192/17

Номер рядка у звіті 34

05 квітня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.,

при секретарі Розпутній І.Г.,

з участю прокурора Карпенко К.С.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, на утриманні малолітніх дітей не має, інвалідом будь-якої групи не являється, раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_4, 13.05.2016р., близько 15 години 45 хвилин, керуючи автомобілем «ГАЗ-3110», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. 23 Вересня в м. Золотоноша Черкаської області, від вул. Незалежності в напрямку вул. Богунського, в порушення вимог підпункту б) пункту 2.3, пунктів 10.1,11.3, 12.4 Правил дорожнього рухуУкраїни, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, перевищуючи дозволену швидкість руху, виїхав на смугу зустрічного руху і частково на ліве узбіччя, де допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6, згідно з висновком експерта № 05-8-02/124 від 14.05.2016, отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть останнього.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_4 знаходяться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_6

Обвинувачений ОСОБА_4 винним у пред’явленому обвинуваченні визнав себе повністю та просив суд не карати його суворо, по суті пояснив, що 13.05.2016р. приблизно о 15 годині йому зателефонував батько і попросив його забрати з роботи. Він виїхав на вулицю 23 Вересня, порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого і сталось ДТП. Вказав, що перед виїздом він випив одну літру пива. У скоєному він щиро кається. Зазначив про те, що він згідно договору про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відшкодовує заподіяну шкоду і надалі збирається її відшкодовувати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що на даний час обвинувачений відшкодовує шкоду по частинах, щодо покарання покладалась на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_2 при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому покладався на розсуд суду.

Враховуючи, що учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також йому роз'яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, - суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.

Окрім повного визнання своєї вини з боку обвинуваченого, його винність підтверджується доказами, які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд вважає пред’явлене обвинувачення доведеним.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_1 добровільно відшкодував частину завданої шкоди в сумі 22000 грн. Також обвинуваченим було укладено з потерпілими договір відшкодування матеріальної і моральної шкоди від 12.12.2017р., згідно з яким він зобов’язався щомісячно сплачувати на користь потерпілих грошові кошти періодичними платежами до повного відшкодування майнової та моральної шкоди в сумі 225000 грн.

Виходячи з наведеного, обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який являється тяжким злочином, але одночасно і злочином вчиненим з необережності. Суд також бере до уваги особу обвинуваченого, який має молодий вік, за місцем проживання та попередньої роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності, у тому числі і пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів не притягувався, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

При вирішенні питання призначення покарання суд враховує вимоги ст.75 КК України. Так, позбавлення волі, зокрема у порядку реального застосування, як і будь-яке інше покарання, передбачене КК України застосовується з метою відновлення соціальної справедливості. Як визначено ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчинення нових злочинів.

Відновлення соціальної справедливості шляхом покарання засудженого здійснюється стосовно як до суспільства в цілому, так і до потерпілого зокрема.

По відношенню до потерпілого соціальна справедливість відновлюється шляхом захисту його законних інтересів і прав, порушених злочином. Реалізуючи цю мету, покарання у вигляді позбавлення волі має забезпечити можливість відшкодування заподіяної шкоди й у можливих межах - домірність позбавлення або обмеження прав і свобод засудженого. Виправлення засудженого відповідає меті спеціального попередження злочинів.

З огляду на вказане суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4, запобігання вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства.

Підтверджені документально процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення експертиз, що становлять 8813,76 грн. підлягають стягненню, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому під час розгляду справи не обирався.

Керуючись ст. ст.127-130, 370-374 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на - 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий термін - 2 (два) роки.

На підставі п.п. 1,2 ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_4 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому під час розгляду справи не обирався.

Речові докази у справі: автомобіль НОМЕР_2 та велосипед, які передані на зберігання до Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області - після набрання вироком законної сили повернути у розпорядження власників.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати, пов’язані із залученням експерта для проведення експертизи, що становлять 8813 грн. 76 коп. на користь держави.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя М.Ю. Степченко