Постанова № 73241300, 06.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Справа № 643/681/17

Провадження № 22ц/790/10/18

06 квітня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Котелевець А. В.,

суддів – Овсяннікової А.І., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря – Огар І.В.,

імена (найменування) сторін:

позивач – ОСОБА_1, яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2,

позивач - ОСОБА_3,

відповідач – ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року в складі судді Харченко С.М.,

у с т а н о в и в:

В червні 2017 року ОСОБА_1, яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, та ОСОБА_3 звернулися у суд із позовом до ОСОБА_4, за участю третіх осіб – Богодухівської міської ради, Служби у справах дітей Богодухівської районної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні квартирою.

Позовна заява, мотивована тим, що вона перебувала з 11 червня 2005 року з відповідачем в юридичному шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 24 червня 2008 року. В шлюбі у них народилося дві доньки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час є студенткою Харківського національного аграрного університету денної форми навчання; та ОСОБА_2.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 25 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 02 червня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме – квартирою № 23 в будинку № 5 по вулиці Комарова в місті Богодухів Харківської області.

Зазначає, що з 16 липня 2016 року ОСОБА_4 не пускає її з дітьми у квартиру, змінив замки, не приймає участі у вихованні, спілкуванні з малолітньою донькою, не надає їй необхідну матеріальну допомогу.

На даний час вона з дітьми тимчасово проживає за іншою адресою в будинку у родичів, що не забезпечує їхнє гарантоване статтею 48 Конституції України право на достатній життєвий рівень на житло.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила зобов’язати ОСОБА_4 не перешкоджати в користуванні квартирою № 23 в будинку № 5 по вулиці Комарова в місті Богодухів Харківської області шляхом надання ключів від вхідних дверей даної квартири.

25 липня 2017 року ОСОБА_4 подав заперечення на позов. Заперечення мотивовані тим, що позивач не скористалась своїм правом на проживання в спірному житлі та після набрання чинності рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 25 квітня 2016 року не вселилась у квартиру АДРЕСА_1, забрала всі свої речі та не сплачує комунальних послуг. Донька ОСОБА_3 з липня 2012 року зареєстрована у селі Куп`єваха Богодухівського району Харківської області, а донці ОСОБА_2 він ніколи не чинив перешкод у користуванні житлом.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року позов ОСОБА_1, яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, та ОСОБА_3 задоволено.

Зобов’язано ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартирою № 23 в будинку № 5 по вулиці Комарова в місті Богодухів Харківської області шляхом надання ключів від замків вхідних дверей цього житла.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 640 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що непроживання ОСОБА_1 з поважних причин в квартирі АДРЕСА_1 та факт заміни відповідачем ключів від цього житла встановлено рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2017 року, що відповідно до вимог частини 3 статті 61 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення) не підлягає доказуванню.

26 грудня 2017 року ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не дав оцінки відповіді комісії з питань захисту прав дитини Богодухівської районної державної адміністрації про те, що місце проживання малолітньої доньки було визначено з ним у спірній квартирі; рішення ухвалено на припущеннях, оскільки малолітня донька ОСОБА_2 не була опитана щодо обставин наявності в неї ключів від квартири АДРЕСА_1. Крім того звертає увагу, що останнє місце реєстрації доньки ОСОБА_3 будинок 8 по вулиці Радянській в селі Куп`єваха Богодухівського району Харківської області, що свідчить про втрату нею права користування спірним житлом.

Позивачі, треті особи рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на відзив на апеляційну скаргу не скористались.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України – в межах доводів та вимог апеляційної скарги – судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України).

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 11 червня 2005 року перебували в юридичному шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 24 червня 2008 року. В шлюбі у них народилося дві доньки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі ордеру на житлове приміщення № 163, виданого 11 листопада 2008 року Виконавчим комітетом Богодухівської міської ради Харківської області згідно з рішенням міськвиконкому № 912 від 11 листопада 2008 року, ОСОБА_4 на сім’ю з 4 осіб надано право на зайняття житлового приміщення житловою площею 31,4 кв. м., а саме – квартири АДРЕСА_1. Склад сім’ї: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_3. Однак згоди щодо порядку користування цим житлом не дійшли.

Непроживання ОСОБА_1 з поважних причин в квартирі АДРЕСА_1 та факт заміни відповідачем ключів від цього житла встановлено рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2017 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 61 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішення) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, дійшов до правильного висновку, що ОСОБА_1, яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, має право на захист свого права та зобов’язання відповідача не чинити перешкоди у користуванні шляхом надання ключів від замків вхідних дверей спірного житла.

Разом з тим, з висновком суду в частині задоволення позову ОСОБА_3 погодитись не можна.

Із копії паспорту на а. с. 27 вбачається, що ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою спірного житла з 04 грудня 2008 року. Однак 21 липня 2012 року знята з реєстрації місця проживання.

З 23 липня 2012 року ОСОБА_3 була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4 району Харківської області. Однак з 24 серпня 2012 року знята з реєстрації місця проживання у зв’язку з навчанням.

На даний час ОСОБА_3 є студенткою Харківського національного аграрного університету денної форми навчання, про що зазначила ОСОБА_1 в позові та підтвердив в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4

Отже, підстав вважати, що ОСОБА_3 має право на захист свого права та зобов’язання відповідача не чинити перешкоди у користуванні шляхом надання ключів від замків вхідних дверей спірного житла у суду першої інстанції не було.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_3 підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дав оцінки відповіді комісії з питань захисту прав дитини Богодухівської районної державної адміністрації, згідно з якою місце проживання малолітньої доньки було визначено з відповідачем у спірній квартирі, на висновки суду в частині задоволення позову ОСОБА_1, яка діє також в інтересах малолітньої ОСОБА_2, не впливають.

Посилання на ухвалення рішення на припущеннях є безпідставним. Зазначений довід апеляційної скарги зводиться до незгоди з висновком суду та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 1, п. 2, п. 4, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 13 грудня 2017 року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_3, ухвалити в цій частині нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб – Богодухівської міської ради, Служби у справах дітей Богодухівської районної державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні квартирою № 23 в будинку № 5 по вулиці Комарова в місті Богодухів Харківської області – відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін

Постанова набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді А.І.Овсяннікова

ОСОБА_5