Рішення № 73241191, 03.04.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/36/18

03 квітня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Кухар О.Л.

позивача: ОСОБА_1;

представника відповідача: ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду, третя особа - дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Хмельницького окружного адміністративного суду, третя особа - дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Хмельницького окружного адміністративного суду, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 року №175/П «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1А.».

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року № 175/П, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку - невиконання посадових обов'язків (п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу») та накладено дисциплінарне стягнення - оголошено догану.

Притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало невиконання посадових обов'язків, а саме: у порушення п. 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 не внесено до трудової книжки судді Салюка П.І. запису про проходження ним військової служби.

Позивач вважає, що наказ є протиправним та його необхідно скасувати, оскільки керівником апарату вказано на порушення, а саме невнесення запису в трудову книжку ОСОБА_3 про військову службу, проте, будь-яких рішень, роз'яснень, вказівок щодо внесення такого запису в трудову книжку не надано. Також під час визначення виду дисциплінарного стягнення керівник апарату не врахувала положення ч. 1 ст. 67 Закону України «Про державну службу», яка передбачає, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків. Враховуючи викладене, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 січня 2018 року, враховуючи положення частини 1 статті 28 КАС України вказану справу передано до Вінницького апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року адміністративну справу передано на розгляд Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 19 лютого 2018 року.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати відповідно до приписів ст.223 КАС України судове засідання призначене на 05 березня 2018 року, 22 березня 2018 року та 27 березня 2018 року було відкладено.

В судовому засіданні, 03 квітня 2018 року, позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, що викладені в позовній заяві та відповіді на відзив від 15.02.2018 та просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідач приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення діяв обґрунтовано, на підставі визначених законом повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Третя особа дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Хмельницького окружного адміністративного суду не забезпечила явку уповноваженого представника в судове засідання. Поряд з цим, направила на адресу суду письмові пояснення від 07.02.2018, додаток до пояснення від 01.03.2018 та додаток до пояснення від 19.03.2018 в яких заперечили проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Крім того, просила суд проводити розгляд справи без участі представника.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 15.02.2011 призначена на посаду начальника відділу аналітично-статистичної роботи Хмельницького окружного адміністративного суду, з 21.02.2013 – відділ кадрової роботи та державної служби, з 01.05.2016 – відділ державної служби та управління персоналом.

27 листопада 2017 року суддя Салюк П.І. звернувся до голови Хмельницького окружного адміністративного суду із доповідною запискою про призначення службового розслідування з приводу неналежного виконання посадових обов'язків працівниками відділу державної служби та управління персоналом Хмельницького окружного адміністративного суду щодо невключення додаткового періоду до стажу роботи відповідно до Постанови КМУ №283 від 03 травня 1994 року.

28 листопада 2017 року керівником апарату Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_4 доповідну записку судді Салюка П.І. передано на розгляд дисциплінарної комісії, що стало підставою для відкриття дисциплінарного провадження.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна комісія на підставі висновку за результатами службового розслідування внесла на розгляд керівнику апарату пропозиції оголосити догану начальнику відділу державної служби та управління персоналом ОСОБА_1

26 грудня 2017 року керівником апарату Хмельницького окружного адміністративного суду прийнято наказ №175/11, яким оголошено догану позивачці за вчинення дисциплінарного проступку – невиконання посадових обов'язків (п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу»).

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу було порушення начальником відділу державної служби та управління персоналом ОСОБА_1 п. 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07,1993 року, а саме не внесено до трудової книжки судді Салюка П.І. запису про проходження ним військової служби, чим вчинено дисциплінарний проступок, визначений п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» – невиконання посадових обов'язків.

Вважаючи наказ керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 року №175/П «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1А.» протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст.64 Закону України «Про державну службу» №889-VIII (далі – Закон №889-VIII) за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно – правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 65 Закону №889-VІІІ дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 66 Закону №889-VУІІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Отже, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків.

Як вбачається з доповідної записки від 27.11.2017, яка стала підставою для порушення дисциплінарної справи, суддя Салюк П.І. ставить питання «щодо невключення додаткового періоду до його стажу», посилаючись на постанову КМУ №263 від 03.05.1994 зі змінами, яка регулювала порядок обчислення стажу державної служби.

Однак, дисциплінарна комісія приходить до висновку, що працівниками відділу державної служби та управління персоналом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в порушення вимог п. 2.19. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників не внесено до трудової книжки судді запис про проходження ним військової служби.

Відтак, на підставі оскаржуваного наказу позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків, за порушення п. 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме не внесено до трудової книжки судді Салюка П.І. запису про проходження ним військової служби.

Суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 (далі – Інструкція) до трудових книжок за місцем роботи вноситься окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів запис про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби.

Згідно ч.2 ст.39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України «Про освіту».

Стаття 119 Кодексу законів про працю визначає, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до наказу в.о. голови Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2014 року №89/к суддя Салюк П.І. увільнений від виконання його посадових обов'язків з 08.09.2014 року, із збереженням займаної посади та середнього заробітної плати, на період проходження військової служби за призовом на час мобілізації.

Пунктом «д» розділу 2 Інструкції передбачено внесення до трудових книжок працівників записів про звільнення.

Водночас, проаналізувавши норми Інструкції, суд дійшов висновку, що внесення запису про увільнення до трудової книжки даною Інструкцією не передбачено. Відтак, у випадку увільнення працівника від роботи на час проходження військової служби у зв'язку з призовом під час мобілізації трудові відносини не перериваються.

Підтвердженням того, що трудові відносини між суддею Салюком П.І. та Хмельницьким окружним адміністративним судом під час несення ним військової служби не переривались свідчить Звіти про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період з січня 2015 року по серпень 2015 року, які підписані головою суду та начальником відділу бухгалтерського обліку та господарського (матеріального) забезпечення – головним бухгалтером. Копії вказаних звітів наявні в матеріалах даної адміністративної справи.

Нарахування та виплату середньої заробітної плати за час військової служби під час мобілізації судді Салюку П.І. припинено з 01.09.2015 року відповідно до пункту 2 наказу в.о. голови Хмельницького окружного адміністративного суду №92/к від 01.09.2015 року «Про вихід на роботу у зв'язку з демобілізацією ОСОБА_3І.».

Отже, суд дійшов до переконання, що перебуваючи на службі у Збройних Силах України на суддю Салюка П.І. поширювалось законодавство про працю, оскільки він не припиняв трудових відносин з Хмельницьким окружним адміністративним судом.

Суд також не погоджується із поясненнями представника відповідача та третьої особи про те, що державне соціальне страхування почало поширюватись на мобілізованих працівників лише з 01.01.2016, з набранням чинності Закону України від 24.12.2015 №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», а тому не може застосовуватись до осіб, які проходили службу у 2014-2015 роках, оскільки і до прийняття вказаного закону платниками єдиного внеску були військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення для військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тим, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу».

Так, у відповідності до абзацу 7 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції чинній на період проходження суддею Салюком П.І. військової служби) платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини.

Пояснення представника відповідача про те, що до 01.06.2016 року єдиний соціальний внесок нараховувався без персоніфікації даних по застрахованих особах не спростовує факту його сплати військовими частинами, оскільки, відповідно до п. 7 Розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 (в редакції від 14.04.2015 року) передбачалося, що таблицю 4 додатка 4 до цього Порядку формують та подають до фіскальних органів страхувальники, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), осіб рядового і начальницького складу, а відповідно до Додатку № 1 до цього Порядку військові частини також були передбачені в числі категорій страхувальників, які сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Аналогічні норми містилися і в Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 454, який втратив чинність у зв’язку із прийняттям наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435.

Тобто, слід дійти висновку, що до 01.06.2016 року військові частини також сплачували єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за осіб із числа військовослужбовців.

Таким чином, суд вважає, що на осіб призваних на строкову військову службу під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення поширюється законодавство про працю та державне соціальне страхування, а відтак обов'язку щодо внесення до трудової книжки судді Салюка П.І. запису про проходження ним військової служби у начальника відділу державної служби та управління персоналом ОСОБА_1 не було.

Таким чином, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2017 року №175/П "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1А.".

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вданих повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та задоволення їх у повному обсязі.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького окружного адміністративного суду понесені нею судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року № 175/П «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1А.» .

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 08 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького окружного адміністративного суду (вул. Козацька, 42, м. Хмельницький, 29009, код ЄДРПОУ 35173158).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.