Постанова № 73240555, 03.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» квітня 2018 року

м. Харків

справа № 640/6302/17-ц

провадження № 22ц/790/1543/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Баранкової В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, представник позивача – ОСОБА_2,

відповідачі - ОСОБА_3, Київський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

треті особи - Державне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Сетам», ОСОБА_4, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціального захисту населення Харківської міської ради

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Державного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Сетам» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року в складі судді Бородіної Н.М.,

в с т а н о в и в:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, треті особи: Державне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Сетам», ОСОБА_4, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціального захисту населення Харківської міської ради про визнання недійсним правочину, який в подальшому уточнював.

Позовна заява мотивована тим, що 23 лютого 2017 року Державне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Сетам» відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 238088 від 23 лютого 2017 року за лотом № 198210 без повідомлення боржника та стягувача провів прилюдні торги з реалізації невиділеної та не оціненої ? частини квартири АДРЕСА_1, яка належить йому. Переможцем торгів було визнано ОСОБА_3

Зазначив, що результати прилюдних торгів, акт про реалізацію арештованого нерухомого майна прилюдних торгів з продажу ? квартири за адресою: АДРЕСА_2 та видане на їх підставі свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів є недійсними, оскільки його ніяким чином не було повідомлено про те, що його частина квартири виставляється на торги та він має першочергове право на купівлю цієї частки квартири.

Вказав, що заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2015 року, за яким видано виконавчий лист № 640/22405/15 та на підставі якого відкрито виконавче провадження, скасовано ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 січня 2017 року та надіслано державному виконавцю.

Вказав, що торги проводились без експертної оцінки квартири або ? її частини, яка є обов’язковою для проведення торгів, крім того, ? частину квартири було продано більше ніж півроку після акту опису та арешту майна та оцінки.

В матеріалах виконавчого провадження відсутні матеріали про дозвіл стягувача на реалізацію ? спірної квартири, частина квартири, яка була продана, не була виділена для звернення стягнення на неї, власником другої частини квартири є його неповнолітній син ОСОБА_5, а він є його представником.

Зазначив, що службу у справах дітей не залучено до продажу, а також не повідомлено про продаж ? частини спірної квартири.

Просив визнати недійсними прилюдні торги відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 238088 від 23 лютого 2017 року за лотом № 198210 з реалізації ? частини 2-х кімнатної квартири № 9, яка належить ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вулиця Лермонтовська № 9, що відбулися 23 лютого 2017 року.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволено, визнано електронні торги з реалізації нерухомого майна ОСОБА_1 – ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер лота 198210), що відбулися 23 лютого 2017 року та результати яких оформлено протоколом № 238088 від 23 лютого 2017 року; стягнуто з ОСОБА_3, Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 грн., по 320,00 грн. з кожного.

Не погоджуючись з рішенням суду Київський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Державне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Сетам» подали апеляційні скарги, в яких просили рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що на примусовому виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на примусовому виконанні перебували: виконавче провадження № 51326997 з примусового виконання виконавчого листа № 640/22405/15-ц від 11 квітня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей, починаючи з 12 серпня 2013 року по 31 березня 2015 року в розмірі 78451,50 грн., неустойки у розмірі 23610,20 грн., а всього 102061,70 грн.; виконавче провадження № 51327775 з примусового виконання виконавчого листа № 640/22405/15-ц від 11 квітня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судового збору у розмірі 243,60 грн.; виконавче провадження № 40836289 з примусового виконання виконавчого листа № 640/13619/13-ц від 04 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дітей у розмірі 2000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, усього 4000,00 грн., починаючи з 12 серпня 2013 року і до досягнення повноліття дітей; що 19 листопада 2013 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за ВП № 40836289; що 28 квітня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за ВП № 51326997; що 27 квітня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 51327775; що інформація про джерела отримання доходів щодо боржника відсутня, за боржником на праві приватної власності зареєстровано ? частина спірної квартири; що 15 серпня 2016 року складено акт опису та арешту майна, а саме ? частина спірної квартири, інше майно, на яке можливо звернути стягнення відсутнє; що 16 вересня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також призначено експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання; що 10 листопада 2016 року на адресу відділу надійшов звіт від 09 листопада 2016 року про оцінку спірного майна; що 11 листопада 2016 року на адресу реєстрації боржника виконавцем направлено повідомлення про оцінку арештованого майна разом з копією висновку про вартість майна, тим самим повідомивши боржника про результати незалежного оцінювання описаного майна, яке боржник отримав особисто 08 грудня 2016 року; що оскільки результати визначення вартості майна сторонами виконавчого провадження оскаржені не були, державним виконавцем направлено заявку на реалізацію спірного арештованого майна; що 10 березня 2017 року винесено постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 51326997 та ВП № 51327775; що виконавчі провадження, які перебували на виконанні у відділі відносяться до різних категорій стягнення відповідно до чинного законодавства, тому об’єднання виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження не уявляється можливим; що по виконавчому провадженню ВП № 40836289 ОСОБА_1 являвся боржником та являється ним станом на день подачі апеляційної скарги; що ухвала суду про скасування заочного рішення від 25 травня 2015 року на адресу відділу не надходила.

Апеляційна скарга Державного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Сетам» мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що у державного виконавця, який має діяти лише у межах та на підставі Закону, не було підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки виконавець не був обізнаний про скасування заочного рішення, на підставі якого відкривалось виконавче провадження; що до підприємства постанов про закінчення виконавчого провадження від державного виконавця не надходило; що позивач був обізнаний про існування виконавчого провадження № 51326997 та передачу, в рамках виконавчого провадження, спірного майна на реалізацію, однак ним не було вжито заходів з повідомлення державного виконавця про підстави для закінчення виконавчого провадження у зв’язку з скасуванням судового рішення, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Державного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Сетам» необхідно залишити без задоволення, рішення суду – залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, мотивовано тим, що на час проведення електронних торгів підстава, за якою здійснювалась реалізації арештованого майна, відсутня.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та Дар`ю в розмірі по 2000,00 грн. на кожного щомісячно, починаючи з 12 серпня 2013 року і до досягнення дітьми повноліття.

На виконання заочного рішення 04 листопада 2013 року виданий виконавчий лист № 640/13619/13-ц.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 19 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження № 40836289 з виконання вказаного виконавчого листа.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 19 листопада 2013 року ВП № 40836289 накладено арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованість по сплаті аліментів на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 78451,50 грн., неустойку в розмірі 23610,20 грн., а всього 102061,70 грн., а також судовий збір в сумі 243,60 грн.

На виконання вказаного заочного рішення суду 11 квітня 2016 року видано два виконавчих листа № 640/22405/15-ц.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції від 27 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51327775 про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 243,60 грн.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції від 28 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51326997 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 78451,50 грн., неустойки в розмірі 23610,20 грн., а всього 102061,70 грн.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції від 05 травня 2016 року ВП № 51326997 накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Згідно відповідей з ДПС та ПФУ про джерела отримання доходів боржником – інформація відсутня.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстровано ? частина двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна № 21724967.

Виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_2 складено акт опису та арешту майна від 15 серпня 2016 року, відповідно до якого описано та арештовано майно боржника, а саме ? частина двокімнатної квартири АДРЕСА_4.

Відповідно до акту державного виконавця від 15 серпня 2016 року в ході проведеної перевірки майнового стану боржника за вищевказаною адресою, рухомого майна та інших цінностей, які належать боржнику на праві власності, та на які за законом можливо звернути стягнення – відсутні.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції від 16 вересня 2016 року ВП № 51326997 накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, а саме на ? частину двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції від 16 вересня 2016 року ВП № 51326997 призначено експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання.

Як вбачається з висновку суб’єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро експертної оцінки Харків» станом на 09 листопада 2016 року ринкова вартість об’єкта оцінки без ПДВ складає 383000,00 грн., ринкова вартість ? частини об’єкта оцінки без ПДВ складає 191500,00 грн.

Про оцінку ? частини квартири ОСОБА_1 повідомлено 08 грудня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 січня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення – задоволено, заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення заборгованості по сплаті аліментів – скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення заборгованості по сплаті аліментів – залишено без розгляду. Судове рішення є чинним.

В суді апеляційної інстанції сторони не заперечували проти того, що на час розгляду справи а суді апеляційної інстанції вказане рішення є чинним.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2013 року – змінено, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 серпня 2013 року і до досягнення дітьми повноліття.

Державним виконавцем направлена заявка на реалізацію арештованого майна боржника – ОСОБА_1 до Державного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Сетам».

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів Державного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Сетам» за № 238088 від 23 лютого 2017 року відбулись електронні торги, на яких продано ? частка спірної квартири ОСОБА_1 переможцю ОСОБА_3 за суму 344850,00 грн.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції від 10 березня 2017 року виконавче провадження № 51327775 з примусового виконання виконавчого листа № 640/22405/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судового збору у розмірі 243,60 грн. – закінчено.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції від 10 березня 2017 року виконавче провадження № 51326997 з примусового виконання виконавчого листа № 640/22405/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості по сплаті аліментів на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 78451,50 грн., неустойки в розмірі 23610,20 грн., а всього 102061,70 грн. – закінчено.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правила реалізації арештованого майна визначено Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна в редакції, чинній на момент реалізації нерухомого майна.

За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні (списані коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного в частині восьмій статті 56 цього Закону здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.

Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення електронних торгів - це є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто правочином.

А відтак відчуження майна з електронних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу, і така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року за № 2831/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Згідно з пунктами 2, 3 розділу ІІ цього Порядку організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім – шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі організатору.

Пунктом 3 розділу ІІІ цього Порядку передбачено, що організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, огляду майна, який становить: для торгів за фіксованою ціною - 5 календарних днів; для електронних торгів: для лотів зі стартовою ціною до 5000,00 грн. – 10 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 5000,01 до 1 000 000,00 грн. – 20 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 1 000 000,01 грн. – 30 календарних днів.

Дата початку проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на веб - сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему.

Пунктом 5 розділу ІІІ цього Порядку передбачено зміст інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги (торги за фіксованою ціною), вноситься організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VІІІ вказаного Порядку після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на веб - сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на веб - сайті протокол електронних торгів за лотом.

Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця.

Протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

Пунктами 1, 2, 4, 6-8 розділу Х вказаного Порядку передбачено, що на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Виконавець зобов'язаний повідомити Організатора про перерахування переможцем електронних торгів коштів за придбане майно не пізніше наступного робочого дня з дня надходження коштів на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) через особистий кабінет.

Гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди Організатору. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронних торгів за придбане майно.

Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди Організатору) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди Організатору (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п’яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору.

Не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю виконавець виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного відділом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Матеріали справи свідчать про те, що електронні торги відбулися відповідно до норм чинного законодавства, тому посилання ОСОБА_1 на необхідність публікації не пізніше як за 15 днів до дня проведення торгів у порядку, визначеному Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень на відповідному веб – сайті, та не менше ніж на трьох загальнодоступних веб - сайтах на вибір спеціалізованої організації інформацію про майно, що реалізується, та оголошення про проведення прилюдних торгів, яке має бути розміщеним не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна є безпідставними, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства, про що правильно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні.

Також судова колегія погоджується з висновком суду щодо безпідставності посилань позивача на те, що на правовідносини з реалізації арештованого майна поширюється дія статті 362 ЦК України про переважне право купівлі спірного майна та щодо продажу ? двокімнатної квартири без виділення часток, оскільки ці посилання суперечать вимогам статті 362 ЦК України та частини 4 статті 656 ЦК України. При цьому слід зазначити, що в даному випадку дозволу органу опіки та піклування на реалізацію арештованого майна не потрібно, оскільки неповнолітня дитина, якій ОСОБА_1 сплачує аліменти, проживає окремо від нього, в цій квартирі не зареєстрована, тому її права власності, користування не порушуються.

Проте, судове рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження та проводилися електронні торги скасовано ще в січні 2017 року, майже за місяць до проведення електронних торгів. Ухвала суду першої інстанції, на підставі якої позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про стягнення заборгованості по сплаті аліментів в сумі 102061,70 грн. залишено без розгляду, є чинною.

В суді апеляційної інстанції сторони підтвердили, що зазначена ухвала є чинною.

Доводи представника Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо того, що електронні торги проводилися не тільки за цим виконавчим провадженням, але й за виконавчим провадженням щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину, судове рішення за яким було змінено, є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи зазначені виконавчі провадження не об’єднувалися, опис частини квартири, оцінка квартири та її реалізація відбулися саме по ВП № 51326997, яке стосувалось стягнення заборгованості за аліментами, що також підтверджується повідомленням, зазначеним на веб - сайті реалізації майна (https://setam.net.ua/auction/199630).

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник підтвердили, що реалізація майна відбувалась саме за виконавчим провадженням, судове рішення за яким вже було скасовано, та пояснили, що за виконавчим провадженням щодо сплати аліментів після зміни судового рішення він виконує судове рішення, що підтверджується квитанціями, які він надав для огляду.

Таким чином, на час проведення електронних торгів судове рішення, на виконання якого і були проведені електронні торги, було скасовано ще до проведення електронних торгів і іншого судового рішення за цим позовом не ухвалювалось.

Положенням частини 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом МЮУ 29.09.2016 № 2831/5 арештоване майно - це рухоме або нерухоме майно боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації; лот - одиниця арештованого майна, що виставляється для продажу на електронних торгах або торгах за фіксованою ціною; електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через веб - сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Виходячи із системного аналізу наведених положень закону на електронних торгах здійснюється продаж арештованого майна боржника, в рамках виконавчого провадження. Проте, на час проведення електронних торгів ? частини квартири, її власник ОСОБА_1 не був боржником по виконавчому провадженню № 51326997, внаслідок чого проведені торги не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, а тому проведені електронні торги, результати яких оформлено протоколом № 238088 від 23 лютого 2017 року підлягають визнанню недійсними.

Той факт, що ані державний виконавець, ані Державне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Сетам» не були обізнані про скасування рішення суду, на підставі якого проводились виконавчі дії та реалізовано майно, не може слугувати підставою для висновку про законність підстав реалізації майна особи, яка на час проведення торгів не була боржником, що порушила права позивача як власника майна.

При цьому в суді апеляційної інстанції представник Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області не спростував той факт, що Київський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції не отримував завчасно копію зазначеного судового рішення.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу можна позбавити її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності слід дотримуватися справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Також ЄСПЛ у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах «Хендісайд проти Сполученого Королівства» від 07 грудня 1976 року, «ОСОБА_6 та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року).

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що висновок суду щодо задоволення позову ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим, оскільки під час проведення електронних торгів права ОСОБА_1, як власника майна, який не був боржником, порушено.

Перевіряючи законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Доводи апеляційної скарги фактично зведені до посилання на ті обставини, які були предметом розгляду в суді першої інстанції і яким суд надав відповідну правову оцінку, тому висновків суду вони не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374, ст. 375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Державного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Сетам» – залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2017 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О. Бровченко

ОСОБА_7

Повний текст постанови складено 05 квітня 2018 року.